Суд завернув позови міноритарія ВТБ Банку щодо "приватівського" арешту акцій і майна банку

Все про економіку та фінанси

7 листопада Окружний адмінсуд м. Києва повернув міноритарному акціонеру ВТБ Банку його позов до приватного виконавця (в рамках справи №826/16024/18) щодо скасування постанови від 20.09.2018 про відкриття виконавчого провадження №57270017, накладання арешту на майно ВТБ Банку, зобов`язання відповідача повернути виконавчий документ (ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 у справі №796/165/2018) стягувачу без прийняття його до виконання та скасування інших вжитих виконавцем заходів щодо примусового виконання даної ухвали.

Суд констатував, що позивач не обгрунтував, які обставини унеможливлюють звернення до суду за захистом порушеного права безпосередньо боржника у виконавчому провадженні - ВТБ Банку, “який наділений повною правоздатністю вживати заходи для поновлення своїх порушених прав самостійно” (цитата).

“Згідно змісту виконавчого документа та оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2018 року № 57270017, про накладення арешту на майно боржника від 28.09.2018 року № 57270017 в них не містяться будь-які примусові заходи, що стосуються особисто позивача. Сама по собі наявність негативних наслідків для акціонерів і клієнтів боржника у виконавчому провадженні не наділяє вказаних осіб правом від власного імені звертатися до суду в інтересах такого боржника”, - йдеться в ухвалі Окружного адмінсуду м. Києва від 07.11.2018.

9 жовтня Окружний адмінсуд м. Києва (в іншому складі суддів) відмовився відмовився відкривати провадження в справі №826/16025/18 за аналогічним позовом цього ж міноритарія ВТБ Банку (щоправда, в цьому випадку йшлося про виконавче провадження №57260656, яке теж стосується ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 у справі №796/165/2018).

“Враховуючи, що процедура визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, що знаходиться за межами України, являє собою провадження у суді, який розглянув справу як суд першої інстанції, результатом якого є прийняття рішення суду щодо надання/ненадання дозволу на його виконання та, у разі задоволення заяви, судом видається відповідний виконавчий документ, з урахуванням того, що відповідно до положень ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом, що, при цьому, не виключає право на таке оскарження особою, яка не має статусу сторони за виконавчим провадженням ВП № 57260656, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а відтак, наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі за відповідним позовом останнього”, - йшлося в ухвалі Окружного адмінсуду м. Києва від 09.10.2018.

Міноритарій ВТБ Банку оскаржив цю ухвалу в Шостому апеляційному адмінсуді.

Нагадаємо, ухвалою від 05.09.2018 Апеляційний суд м. Києва задовольнив клопотання низки компаній, пов’язаних з Ігорем Коломойським і його партнерами, наклав арешт на акції і нерухомість “дочок” російських держбанків (Промінвестбанку, Сбербанку, ВТБ Банку) та заборонив їм здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юрособи.

Ці арешти та заборони були накладені Апеляційним судом м. Києва як забезпечення позову “приватівців” щодо виконання рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 (в справі ПТС №2015-36) про стягнення 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване (відібране) в згаданих “приватівських” структур у Криму після його анексії Росією.

Тоді “приватівці” висловлювали думку, що на акції Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку як майно держави Росія на території України “може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду” (цитата з судових матеріалів). У цьому контексті тоді Апеляційний суд м. Києва дійшов висновку про те, що на території України справді “є майно, яке належить Російській Федерації та на яке може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду” (цитата).

18.09.2018 Верховний Суд відкрив апеляційні провадження за апеляційними скаргами Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018, якою було накладено арешт на їх акції та майно. Тоді ж Верховний Суд відмовився задовольнити клопотання “дочок” російських держбанків про зупинення дії ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018. Зауважимо, що крім Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку, апеляційні скарги на судову ухвалу від 05.09.2018 подавали також їх власники - російські Внєшекономбанк, Сбербанк, ВТБ.

25.09.2018 Апеляційний суд м. Києва задовольнив заяву “приватівських” структур та надав дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 про стягнення 139 млн дол з РФ в особі Міністерства юстиції РФ як компенсації за експропрійовану в Криму нерухомість. Суд видав виконавчий лист про стягнення з Російської Федерації (в особі Міністерства юстиції РФ) вказаної суми на користь “приватівців”.

22.10.2018 Київський апеляційний суд задовольнив скаргу Промінвестбанку та скасував постанову приватного виконавця (від 21.09.2018) про арешт акцій банку в рамках виконавчого провадження №57266483, відкритого на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 за заявою ТОВ “Крим Дівелопмент” (одна з компаній “імені” “приватівців”).

05.11.2018 Верховний Суд відкрив апеляційне провадження в справі №796/165/2018 за апеляційною скаргою ТОВ «Крим Дівелопмент» на ухвалу Київського апеляційного суду від 22.10.2018.

01.11.2018 Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Промінвестбанку на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25.09.2018, якою було надано дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги про стягнення на користь "приватівців" 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) з РФ в особі Мін’юсту Росії - як компенсації за експропрійовану в Криму нерухомість.

01.10.2018 Верховний Суд відкрив аналогічне апеляційне провадження в цій справі за апеляційною скаргою ВТБ Банку.

На минулому тижні ВТБ Банк ввів обмеження на зняття коштів. У заявах банку та НБУ з цього приводу вказувалося на вплив судового рішення щодо арешту активів. Як констатувалося, це заблокувало можливість фінустанові поповнювати ліквідність за рахунок реалізації набутого в процесі стягнення з боржників заставного майна.

Група ВТБ публічно заявляла, що не виключає подальшого погіршення ситуації з ліквідністю української "дочки" в разі збереження наявних обмежень за судовим рішенням. Як зазначали в групі, ВТБ Банк хотів би здати ліцензію, але не може цього зробити через судові обмеження і виконання зобов`язань перед клієнтами

Раніше ВЕБ закликав владу України до переговорів після арешту акцій "дочок" російських держбанків. Група ВТБ називала арешт акцій української “дочки” “немотивованим”. Сбербанк заявляв, що працює відповідно до вимог законодавства України.

Попри те, що арешту акцій Промінвестбанку в українському суді домоглися структури "приватівців", російський "Внєшекономбанк" заявляв про намір судитися з Україною як державою в міжнародному арбітражі - мовляв, на підставі угоди між Кабміном України та урядом РФ про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27.11.1998, через порушення умов якої, власне, Арбітражний суд Гааги (Нідерланди) і вирішив стягнути з Росії 159 млн дол на користь "приватівців".

За даними НБУ, на 01.07.2018 загальні активи Сбербанку (до вирахування резервів) становили 64,2 млрд грн, чисті активи (після вирахування резервів) - 31,3 млрд грн. Промінвестбанку - відповідно 50,8 млрд грн та 17,2 млрд грн, ВТБ Банку - 25,4 млрд грн та 8 млрд грн.

Таким чином, на 01.07.2018 на вказані три "дочки" російських держбанків припадало 140,3 млрд грн загальних активів (7,6% загальних активів усієї банківської системи) та 56,6 млрд грн чистих активів (4,4% від чистих активів банківської системи).

Раніше російські ЗМІ писали, що після анексії Криму російська окупаційна адміністрація "націоналізувала" 87 об`єктів, що належать Ігорю Коломойському і його партнерам. Як зазначалося, серед експропрійованих об`єктів - санаторій «Форос», два дитячих оздоровчих комплекси, корпус оздоровчого комплексу «Таврія» площею понад 3,8 тис. кв. м, турбаза «Нива Яйла» в селищі Гірське під Ялтою, 36 АЗС «Укртатнафти», склад паливно-мастильних матеріалів в Сімферополі, пункт наливу скрапленого газу в Керчі.

Про судові спори НБУ та Приватбанку з “приватівськими” структурами, які претендують на Промінвестбанк, Сбербанк, ВТБ Банк, читайте тут