Суди відхилили вимоги "Дельта Банку" до боржника на 1,14 млрд грн.

Все про економіку та фінанси

13 червня Рівненський апеляційний господарський суд лишив без задоволення апеляційну скаргу ліквідатора «Дельта Банку» на ухвалу Госпсуду Рівненської області від 25.03.2016, якою лише частково було визнано вимоги «Дельта Банку» до ТОВ «Гранд Хол» (наразі – в стані припинення).

Так, вимоги на 30,9 млн грн. внесені в реєстр окремо, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника; 100,6 млн грн. – 4-а черга; 24,45 млн грн. – 6-а черга. Разом з тим, «Дельта Банку» відмовлено у визнанні вимог на 1,137 млрд грн.

Апеляційний суд погодився з аргументацією суду першої інстанції, який, як уже писав Finbalance, вказав, що боргові вимоги «Дельта Банк» включали не лише безпосередню заборгованість ТОВ «Гранд Хол» як позичальника, але і як поручителя за борговими зобов’язаннями інших підприємств.

«Норми Закону про банкрутство не обмежують право Банку звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг. Однак, згідно вимог ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Отже, відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов`язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною в договорі іпотеки)», - констатував суд.

За даними держреєстру, в переліку бенефіціарів ТОВ «Гранд Хол» фігурують резиденти Кіпру: Анастасіоу Елені, Кіроу Георгіос, Чарілаоу Андроула, Вотсі Пампіна, Милона Марія. Водночас як писав Finbalance, «нитки» від ТОВ «Гранд Хол» (а також, зокрема, «Агро ХХІ») тягнуться до агрохолдинга «Інсеко», який «Дельта Банк», за даними Forbes, передавав в управління агрохолдингу ТАКО (передбачалося, після погашення відповідних боргів ТАКО мав стати власником «Інсеко»).

Фактичним контролером холдингу «ТАКО» вважався бізнесмен Дмитро Колесник. Водночас у березні минулого року агентство «РБК-Україна» з посиланням на джерело з оточення підприємцям, а також з огляду на зміни в структурі власності «ТАКО» писало про те, що Д. Колесник вийшов з числа акціонерів ТАКО. Це відбулося на фоні низки публічних скандалів «ТАКО», зокрема, з Unicredit Bank і банком ПУМБ через проблеми з поверненням кредитів.

Знову ж таки як писав Finbalance, 12 січня Госпсуд Рівненської області видав наказ про примусове виконання свого рішення від 28.12.2015, яким було частково задоволено позов ліквідатора «Дельта Банку» до ТОВ «Агро ХХІ» та вирішено стягнути з боржника 491 млн грн. (вимогу кредитора стягнути ще штраф на 276,3 млн грн. суд відхилив).

При цьому 28 січня Господарський суд Львівської області в рамках справи про банкрутство ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об’єднана» затвердив реєстр вимог кредиторів в наступних розмірах:

Вимоги четвертої черги на загальну суму 2,2 млрд грн., у т.ч.
- банку ПУМБ – на 153,5 млн грн.;
- Укрсоцбанку – на 404 млн грн.;
- ТзОВ "Преміум Трейдс" (кінцевим бенефіціаром значиться Енріке Кінгховард Кордеро, громадянин Філліпін) в сумі 1,165 млрд грн.

Вимоги шостої черги на загальну суму 405,1 млн грн., у т.ч.:
- банку ПУМБ – на 89,5 млн грн.;
- ТзОВ "Преміум Трейдс" – на 112,9 млн грн.
- Укрсоцбанк – 89 млн грн;
- Райффайзен Банк Аваль – 90,3 млн грн.

Окремо внесено до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, а саме:
- Райффайзен Банку Аваль – в розмірі 372,9 млн грн.;
- Укрсоцбанку – 9,44 млн грн.;
- банку «Креді Агріколь» - 279,3 млн грн.

У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об’єднана» значиться Бредлі Метью Адріан (Беліз).

Довідково:

У травні Фонд гарантування вкладів заявляв, що ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" «намагається уникнути виконання своїх зобов’язань без задоволення вимог АТ «Дельта Банку» як кредитора» на 3,64 млрд грн, а "втіленню схеми ухиляння від виконання своїх зобов’язань перед банком-кредитором можуть сприяти дії районної ДПІ столиці та державного реєстратора" (цитата з офіційного повідомлення ФГВФО).

Серед кінцевих власників ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» значився Сергій Ганзелинський та Олександр Дементієнко. За даними ЗМІ, Сергій Ганзелинський колись був директором з продажів «Інтерпайпу». Олександр Дементієнко – колишній молодший партнер В. Пінчука по тому ж «Інтерпайпу». Мав бізнес не лише в Україні, але й у т.ч. в Росії.

Як писав Finbalance, 07 червня Господарський суд м. Києва частково задовольнив позов «Дельта Банку» (на ліквідації) до ТОВ «Факторіал М» (раніше називалося ТОВ «Боні і Клайд», наразі – в стані припинення) та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 3,19 млрд грн.:

За даними держреєстру, основний вид діяльності ТОВ «Факторіал М» - виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм. Статутний капітал – 10 тис грн. Засновником цієї компанії значиться Карт Світлана Гарівна (зареєстрована в м. Сімферополь).

ТОВ «Боні і Клайд» фігурує у кримінальному провадженні №12014100000000703, відкритому Генпрокуратурою за фактами незаконного заволодіння і розтрати службовими особами АТ «Дельта банк» у співучасті з службовими особами НБУ, Державної іпотечної установи та іншими особами, протягом 2014-2015 років держкоштів в особливо великих розмірах, ухилення від сплати податків та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Станом на лютий 2016 року досудове слідство тривало. Слідчі вивчали обставини отримання «Дельта Банком» в 2014 р. від НБУ рефінансування в обсягах більше 10 млрд. грн., з яких за 4,1 млрд. грн. з числа вказаних коштів, за даними слідства, «Дельта Банк» перерахував на 12 пов`язаних між собою українських суб`єктів господарювання (причому окремі службові особи яких були працівниками «Дельта Банку») у вигляді фіктивних кредитів. У подальшому ці підприємства придбали в «Дельта Банку» 535,3 млн. дол та перерахували їх за кордон – нібито на виконання контрактів. До речі, Генпрокуратура підозрює службових осіб НБУ в сприянні відповідним операціям.

Зі статистики НБУ випливає, що в 2014 році за період керівництва Нацбанком Ігоря Соркіна (до 24 лютого) «Дельта Банк» отримав від НБУ під заставу держоблігацій по операціям РЕПО 1,42 млрд грн.

У період керівництва в НБУ нинішнього першого віце-прем’єра Степана Кубіва (з 24 лютого до 20 червня 2014 року) – 4,15 млрд грн кредитів для збереження ліквідності під заставу майнових прав по кредитним договорам. Крім того, «Дельта Банк» під заставу держоблігацій по операціям РЕПО одержав ще 786 млн грн, а на тендерах під заставу держоблігацій, облігацій ДІУ та облігацій підприємств з гарантією Кабміну – 2,6 млрд грн.

У період керівництва в НБУ Валерії Гонтаревої (з 20 червня 2014 року) «Дельта Банк» отримав від Нацбанку стабкредит на 960 млн грн (такі позики видаються як мінімум на два роки), а також 1 млрд грн – під заставу держоблігацій на тендерах.

За даними НБУ, в 2015 році "Дельта Банк" рефінансування на строк більше 30 днів не отримував.

На початку липня 2015 року на запит Finbalance прес-служба Нацбанку повідомила, що із 9,3 млрд грн загальної суми заборгованості «Дельта Банку» перед НБУ станом на 01 березня 5,2 млрд грн – це були стабілізаційні кредити терміном на два роки, а 4,1 млрд грн - короткострокові кредити для підтримки ліквідності на строк до одного року. При цьому в прес-службі НБУ запевняли, що «кредити рефінансування надаються під прийнятне забезпечення відповідно до умов законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку».

У Нацбанку зазначали, що звернулися до суду, щоб стягнути 766,85 млн грн. з М. Лагуна як власника істотної участі в Дельта Банку і як поручителя по зобов`язанням фінустанови перед Нацбанком (по кредитам рефінансування).

Про спроби Укрексімбанку стягнути 45 млн дол. з компанії, серед засновників якої - сестра М. Лагуна, читайте тут.

За даними Фонду гарантування, на 01 червня вкладники "Дельта Банку" в межах гарантійної суми отримали компенсації на 15,48 млрд грн, або 96,5% суми, передбаченої для виплати.

Як відомо, відповідні компенсації вкладникам "Дельти", як й інших банків-банкрутів, переважно здійснюються за рахунок емісійних коштів – кредитів НБУ для ФГВФО та позик Мінфіну, який випускає держоблігації (ОВДП), а монетизовує їх той-таки Нацбанк. Що в свою чергу тисне на курс (провокує девальвацію) та ціни (провокує розкручування інфляції).

На початку червня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів затвердила ліквідаційну масу «Дельта Банку» оціночною вартістю 29,04 млрд грн. При цьому, балансова вартість, без врахування резервів та переоцінки, перевищила 85,55 млрд грн. Звіти про ринкову оцінку майна було складено 13 сертифікованими компаніями, суб’єктами оціночної діяльності.

У розрізі груп активів складові ліквідаційної маси виглядають так: у 11,31 млрд грн оцінено кредити, надані фізичним особам, при їхній балансовій вартості понад 29,54 млрд грн. Ще у 9,94 млрд грн оцінено кредити, надані юридичним особам (балансова вартість понад 37,83 млрд грн). Понад 2,43 млрд грн склали залишки у касі та на накопичувальному рахунку в НБУ, та у 2,62 млрд грн оцінено портфель цінних паперів банку (балансова вартість 5,56 млрд грн). Основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та необоротні активи, утримувані для продажу, при балансовій вартості 3,67 млрд грн оцінені у 2,66 млрд грн. Ринкова ж вартість дебіторської заборгованості, включеної до ліквідаційної маси, склала 73,15 млн грн, при балансовій – понад 6,28 млрд грн.

У Фонді гарантування запевняли, що повернення коштів до «Дельта Банку» можна очікувати не лише від реалізації його активів, а й завдяки зверненням Фонду до власників та пов’язаних осіб з вимогою про відшкодування шкоди заподіяної банку.

При цьому Фонд під час роботи тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможного "Дельта Банку" визнав нікчемними 175 угод, укладених банком на 22,292 млрд грн.

Про кримінальне провадження щодо сумнівних операцій «Дельта Банку», в якому фігурує компанія Cargill див. тут. Коментарі Cargill щодо звинувачень на її адресу від Фонду гарантування – тут

Про судову тяганину Фонду гарантування з Ощадбанком та компанією «Фокстрот» за активи «Дельта Банку» читайте тут і тут.

Про спроби ліквідатора "Дельта Банку" стягнути заборгованість з агрохолдинга ТАКО і компанії, пов`язаної з Хмельницьким-Івановим, читайте тут і тут.

За даними Асоціації українських банків, збиток «Дельта Банку» в січні-серпні 2015 року склав 50,6 млрд грн. Водночас на фоні всіх фінансових проблем Дельта Банку в 2014 році у фінзвітності за нацстандартами фінзвітності він задекларував прибуток 46,3 млн грн. Водночас за міжнародними стандартами фінзвітності виявився збиток 18,9 млрд грн. А власний капітал на початок 2015 року був від’ємним на рівні -14,4 млрд грн.

В аудиторському висновку до фінзвітності банку за 2014 рік за МСФЗ фахівці аудиторської фірми ТОВ «Фінком-Аудит» констатувалося, що перелічені фактори викликали неплатоспроможність банку вже станом на 31.12.2014 року. Проте НБУ визнав "Дельту" неплатоспроможною лише 02 березня 2015 року, а Фонд гарантування, відповідно, ввів тимчасову адміністрацію 03 березня.

У квітні Національне антикорупційне бюро оприлюднило офіційну заяву щодо закриття кримінального провадження за фактом зловживання керівництвом Нацбанку службовим становищем (у контексті справи про депозити близьких родичів глави НБУ Валерії Гонтаревої.

З одного боку, слідчі НАБУ дійшли висновку, що в родичів В. Гонтаревої не було багато мільйонів гривень у Дельта Банку, про ймовірність чого раніше повідомлялося. З іншого боку, слідчі встановили, що в лютому син та невістка глави НБУ зняли готівкою через касу відділення «Дельта Банку» близько 450 тис грн. трьома траншами приблизно по 150 тис грн. Це при тому, що пересічним клієнтам у той період далеко не завжди вдавалося зняти в день і тисячу гривень. У травні суд відмовився відновити слідство по цій справі.

Про сумнівні операції банку "Надра" перед визнанням його неплатоспроможним (тобто за часів керівництва в НБУ В. Гонтаревої), видачу для нього рефінансування (за часів керівництва в НБУ С. Кубіва) й розслідування ГПУ з цього приводу див. тут.

Про кримінальне провадження НАБУ щодо розтрати 12 млрд грн через рефінансування банків у 2014-2016 рр. див. тут.