Суди повернули ФГВФО його позов до частини інсайдерів банку "Надра" на 10 млрд грн

Все про економіку та фінанси

12 лютого Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 06.12.2018 в справі №910/16336/18, якою Фонду було повернуто його позов до частини колишніх акціонерів і топ-менеджерів банку “Надра” про відшкодування шкоди в розмірі 10 млрд грн.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позовну заяву мав би подавати не ФГВФО, а безпосередньо ліквідатор банку “Надра”.

Згідно з судовими матеріалами, серед відповідачів у цій справі (№910/16336/18) - у т.ч. Ігор Гіленко, брати Сегаль, Олена Логошняк, Тетяна Кононова, Елла Дембовська, Алла Шульга тощо. Разом з тим, серед відповідачів немає Дмитра Фірташа (був власником банку “Надра” перед визнанням його неплатоспроможним у лютому 2015 року), а також топ-менеджерів банку, які керували фінустановою у "фірташівський" період. Крім того, серед відповідачів немає і бенефіціарів групи “Континіум” (контролюють мережу WOG, Банк інвестицій і заощаджень тощо), яких називали однією з груп акціонерів банку “Надра” до кризи 2008-2009 рр., під час якої Нацбанк вперше визнав цю фінустанову неплатоспроможною.

Нагадаємо, Дмитро Фірташ офіційно став власником банку «Надра» в травні 2011 року. Перед цим – з 2009 року – в банку працювала “не чужа” йому тимчасова адміністрація. До 2009 року банк «Надра» був підконтрольний кільком групам акціонерів. Представниками основної з них вважалися брати Сегаль з партнерами – Вадимом П’ятовим та Ігорем Гіленком (він же був главою правління). Молодшими партнерами по банку (проте зі значним пакетом акцій – близько 34%) називали представників групи «Континіум».

У заяві НБУ від 06.02.2015 щодо визнання банку «Надра» неплатоспроможним вказувалося, що банкрутство банку «стало наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації у 2009 році, призначення якої було викликано, зокрема, ризиковою діяльністю попереднього менеджменту на чолі з Гіленком І. В., який не забезпечив якісного управління банком та фактично довів його до банкрутства» (цитата).

Фонд гарантування в публічній заяві теж покладав відповідальність, передусім, на екс-власників банку “Надра” дофірташівського періоду.

Про видачу банком “Надра” кредитів для “фірташівців” на будівництво ТРЦ “Республіка” в Києві  та продаж Фондом гарантування відповідного активу на 2,6 млрд грн з дисконтом 70% див. тут. Про борги “Кримського содового заводу” ім. Фірташа перед банком “Надра” на 560 млн грн - тут

Про конфлікт між Фірташем та братами Сегаль - тут. Заява групи Фірташа про борги мережі WOG перед нею на 460 млн дол - тут.

За даними Фонду гарантування, на 01.01.2019 вкладникам банку "Надра" в межах гарантійної суми було виплачено 3,7 млрд грн (95% запланованих виплат).

За даними НБУ, борг банку "Надра" перед НБУ по кредитам рефінансування на середину березня-2018 становив 9,8 млрд грн.

У червні 2017 року нинішній перший заступник глави НБУ, а тоді - “просто” заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова розповідала, що в 2012-2013 рр. Нацбанк втратив поруку Дмитра Фірташа по боргам банку «Надра» перед НБУ по кредитам рефінансування (порука була надана в 2008-2009 рр). «Порука Фірташа була, але вона була втрачена в 2012 чи 2013 році при реструктуризації [заборгованості, - ред.]», - зауважила К. Рожкова. За словами заступниці глави НБУ, складно сказати, чи добровільно тоді НБУ відмовився від поруки Д. Фірташа, чи це була халатність. «Він її (поруку) просто не подовжив», - констатувала К. Рожкова.