12 та 19 березня Госпсуд м. Києва задовольнив позови ТОВ "Айлант Сервіс" і ТОВ "Сієста Шоп" (позичальники) до Приватбанку (кредитор) та визнав недійсними додаткові угоди, які були укладені ними в листопаді 2016 року й надавали право для Приватбанку вимагати в позивачів повернення позик вже в 2017 році - відповідно 2,95 млрд грн та 4,1 млрд грн (судові справи №910/18590/17 та №910/18124/17).
Внаслідок скасування цих додаткових угод, в силі лишилися дедлайни для погашення позик восени 2026 року, як це було передбачено в первинних редакціях кредитних договорів, які Приватбанк уклав з ТОВ "Айлант Сервіс" і ТОВ "Сієста Шоп".
Додаткові угоди, які дозволяли Приватбанку в більш стислі терміни (восени 2017 року) вимагати повернення заборгованості, були скасовані судовими органами на підставі того, що керівники компаній-позичальників підписували документи без надання на це згоди зборами їх власників.
Вказані судові рішення - непоодинокі. Як писав Finbalance, раніше подібні відстрочки на погашення 61,5 млрд грн боргів перед Приватбанком отримали й інші компанії, які, як і ТОВ "Айлант Сервіс" та ТОВ "Сієста Шоп", стали позичальникаим банку за результатами трансформації/реструктуризації його корпоративного портфелю восени 2016 року, що охоплювала загалом позики на 127 млрд грн (тоді за рахунок отриманих позик відповідні фірми на підставі переважно договорів поруки погасили заборгованість “старих” позичальників перед Приватбанком).
Так, із грудня 2017 року по квітень 2018 року в судах отримали відстрочку на виплату боргів у 2024-2026 роках такі позичальники Приватбанку:
- ТОВ “Сантех Мастер”, кредит - на 4,5 млрд грн (судова справа №910/20628/17);
- ТОВ “Гастел Груп”, кредит - на 3,75 млрд грн (справа №910/18472/17);
- ТОВ “Альянс Партнер Груп”, кредит - на 1,7 млрд грн (справа №910/19568/17);
- ТОВ “Арнад Груп”, кредит - на 0,8 млрд грн (справа №910/18452/17);
- ТОВ “Адор ЛТД”, кредит - на 0,7 млрд грн (справа №910/19086/17);
- ТОВ "Імперія ЛІТ", кредит - на 4,6 млрд грн (судова справа №910/18341/17);
- ТОВ “Лекс Грант”, кредит - на 4,5 млрд грн (справа №910/18608/17);
- ТОВ "Бізнеспром Інвест", кредит - на 4,7 млрд грн (справа №910/18047/17);
- ТОВ “Софа ЛТД”, кредит - на 4,35 млрд грн (справа №910/21056/17);
- ТОВ “Прем`єр бізнес брук”, кредит - на 4,7 млрд грн (справа №910/19056/17);
- ТОВ “Денвер-Оіл”, кредит - на 4,3 млрд грн (справа №910/18044/17);
- ТОВ "Арго-Утн", кредит - на 4,4 млрд грн (справа №910/19981/17);
- ТОВ "Абсол Трейд", кредит - на 4,6 млрд грн (справа №910/19341/17);
- ТОВ “Тріумф 15”, кредит - на 4,65 млрд грн (справа №910/17238/17);
- ТОВ “Пром Гарант Плюс”, кредит - на 4,55 млрд грн (справа №910/18117/17);
- ТОВ "Брайтон ЛТД", кредит - на 4,1 млрд грн (справа №910/18258/17);
- ТОВ “Коуч Прайм”, кредит - на 0,7 млрд грн (справа №910/18120/17).
НАБУ пов’язувало вказані структури з «приватівцями» (повний перелік “новоспечених” “трансформаційних” позичальників Приватбанку - тут).
У липні 2017 року вже колишній глава правління Приватбанку Олександр Шлапак (призначений на посаду в ході націоналізації) заявляв про неринкові ставки кредитів (10,5%), які видав Приватбанк восени 2016 року (тобто до націоналізації) в рамках реструктуризації/трансформації портфелю корпоративних кредитів. Крім того, О. Шлапак вказував на отримання в заставу суттєво менш якісних активів.
Дещо згодом заступниця глави правління НБУ Катерина Рожкова публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ» (цитата).
«Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня [2016 року] він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.
Глава НБУ Валерія Гонтарева заявляла про можливість отримання позичальниками Приватбанку 5-10 років на погашення заборгованості в рамках реструктуризації портфелю, перемовини про яку торік вели представники держави з екс-власниками Приватбанку. Однак ці переговори були безрезультатними.
Водночас нещодавно Ігор Коломойський у цьому контексті заявив, що певні “контакти” таки зберігаються. З приводу ж розгляду Судом Лондона позову Приватбанку він зазначив таке:
“Суд є суд, ми ж не можемо заздалегідь знати, як він закінчиться, але я дуже оптимістично налаштований щодо нього. Я вважаю, що Лондонський суд – це та юрисдикція, де доведеться сторонам усе відкрито показувати, розповідати, як було і чого не було. У цьому суді, я думаю, ми дійдемо до цього судового розгляду. Правда, воно буде не скоро і, швидше за все, вже за іншої влади в Україні: як прогнозують мені мої адвокати, це буде не раніше 2020 року”.
Як писав Finbalance, Кабмін не очікує погашення проблемних кредитів у портфелі Приватбанку в найближчі роки.
Як суди зупиняють "банкрутні" списання боргів "приватівців" та їх партнерів перед Приватбанком читайте тут.