20 листопада Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу Сбербанку (в справі №796/165/18) та скасував
- постанову приватного виконавця від 20.09.2018 про відкриття виконавчого провадження №57267831 (щодо заборони Сбербанку відчужувати будь-яким способом все його рухоме та нерухоме майно);
- постанову від 28.09.2018 про арешт всього нерухомого та рухомого майна у виконавчому провадженні №57267831;
- постанову приватного виконавця від 19.09.2018 про відкриття виконавчого провадження №57260650 (щодо заборони Сбербанку здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юридичної особи);
- постанову приватного виконавця від 19.09.2018 про відкриття виконавчого провадження №57260635 (щодо накладення арешту на прості іменні акції Сбербанку);
- постанову від 21.09.2018 про арешт всього нерухомого та рухомого майна у виконавчому провадженні №57260635.
Згідно з судовими матеріалами, стягувачами у цих виконавчих провадженнях є ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий Вектор», ТОВ «Приватленд», ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» (їх пов’язують з “приватівцями”).
Згідно з судовими матеріалами, 14 вересня до Сбербанку надійшла ухвала Апеляційного суду м. Києва від 5 вересня, відповідно до якої Сбербанку заборонено відчужувати будь-яким способом все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності; заборонено здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юридичної особи; накладено арешт на акції Сбербанку. Боржником у вказаній ухвалі було зазначено Російську Федерацію в особі Міністерства юстиції РФ.
Як писав Finbalance, ухвалою від 05.09.2018 Апеляційний суд м. Києва в рамках справи №796/165/2018 задовольнив клопотання низки компаній, пов’язаних з “приватівцями” (у т.ч. згаданих вище), та наклав арешт на акції і майно (із забороною здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юрособи) не лише Сбербанку, але й інших “дочок” російських держбанків (ВТБ Банку та Промінвестбанку).
Ці обмеження були накладені Апеляційним судом м. Києва як забезпечення позову “приватівців” щодо виконання рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 (в справі ПТС №2015-36) про стягнення 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване (відібране) в згаданих “приватівських” структур у Криму після його анексії Росією.
“Приватівці” висловлювали думку, що на акції Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку як майно держави Росія на території України “може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду” (цитата з судових матеріалів).
У цьому контексті тоді Апеляційний суд м. Києва дійшов висновку, що на території України справді “є майно, яке належить Російській Федерації та на яке може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду” (цитата).
Подаючи скаргу на постанови приватного виконавця, які виносилися ним на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018, Сбербанк просив суд у т.ч. скасувати
- в держреєстрі обтяжень рухомого майна - запис щодо арешту простих іменних акцій Сбербанку (підставі постанови приватного виконавця №57260635 від 21.09.2018), всього рухомого майна банку (на підставі постанови виконавця №57267831 від 28.09.2018);
- в держреєстрі речових прав на нерухоме майно - запис щодо арешту всього нерухомого майна банку (на підставі постанови №57267831 від 28.09.2018).
Частково задовольняючи скаргу Сбербанку, Київський апеляційний суд наголосив, що “Апеляційним судом м. Києва в ухвалі від 05 вересня 2018 року про забезпечення позову, яка є виконавчим документом, чітко вказано боржника у виконавчому документі - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції” (цитата).
“Разом з тим, приватний виконавець, відкриваючи виконавчі провадження № 57267831, № 57260650, № 57260635 та накладаючи арешт на майно, боржником вказує Акціонерне товариство «Сбербанк», всупереч відомостям, викладеним у виконавчому документі (ухвалі суду).
Самостійне визначення виконавцем особи боржника, в разі не чіткої вказівки у виконавчому документі, законодавством не передбачено, а тому доводи скарги про неправомірність дій приватного виконавця при винесенні оскаржуваних постанов про відкриття виконавчих проваджень та накладення арешту на майно із зазначенням боржником у вказаних виконавчих провадженнях Акціонерного товариства ”Сбербанк” є обгрунтованими”, - зауважив Київський апеляційний суд в ухвалі від 20.11.2018.
Водночас цей суд констатував, що скарга Сбербанку в частині скасування записів у держреєстрі обтяжень рухомого майна та держреєстрі речових прав на нерухоме майно задоволенню не підлягає, “так як порядок зняття арешту з майна, накладеного в процесі здійснення виконавчих дій, визначений ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” і не передбачає скасування таких обтяжень судом при розгляді скарги на дії державного виконавця” (цитата).
Як писав Finbalance, 22.10.2018 Київський апеляційний суд задовольнив скаргу Промінвестбанку та скасував постанову приватного виконавця про арешт акцій банку в рамках виконавчого провадження №57266483, відкритого за заявою “приватівського” ТОВ “Крим Дівелопмент” на виконання згаданої ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018.
05.11.2018 Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Крим Дівелопмент” на ухвалу Київського апеляційного суду від 22.10.2018.
19.11.2018 Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу ВТБ Банку та скасував постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №57260653 від 19.09.2018, яка була винесена на підставі заяви ТОВ “Нива-Тур” в рамках виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 про забезпечення позову в частині, що стосується заборони ВТБ Банку здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юридичної особи.
Також нагадаємо, що 25.09.2018 Апеляційний суд м. Києва задовольнив заяву “приватівських” структур та надав дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 про стягнення 139 млн дол з РФ в особі Міністерства юстиції РФ як компенсації за експропрійовану в Криму нерухомість. Суд видав виконавчий лист про стягнення з Російської Федерації (в особі Мін`юсту РФ) вказаної суми на користь “приватівців”.
01.10.2018 Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВТБ Банку на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25.09.2018. Крім цього, 01.11.2018 Верховний Суд відкрив аналогічне провадження за апеляційною скаргою Промінвестбанку.
За даними НБУ, на 01.07.2018 загальні активи Сбербанку (до вирахування резервів) становили 64,2 млрд грн, чисті активи (після вирахування резервів) - 31,3 млрд грн. Промінвестбанку - відповідно 50,8 млрд грн та 17,2 млрд грн, ВТБ Банку - 25,4 млрд грн та 8 млрд грн.
Таким чином, на 01.07.2018 на вказані три "дочки" російських держбанків припадало 140,3 млрд грн загальних активів (7,6% загальних активів усієї банківської системи) та 56,6 млрд грн чистих активів (4,4% від чистих активів банківської системи).
Раніше російські ЗМІ писали, що після анексії Криму російська окупаційна адміністрація "націоналізувала" 87 об`єктів, що належать Ігорю Коломойському і його партнерам. Як зазначалося, серед експропрійованих об`єктів - санаторій «Форос», два дитячих оздоровчих комплекси, корпус оздоровчого комплексу «Таврія» площею понад 3,8 тис. кв. м, турбаза «Нива Яйла» в селищі Гірське під Ялтою, 36 АЗС «Укртатнафти», склад паливно-мастильних матеріалів в Сімферополі, пункт наливу скрапленого газу в Керчі.