Суд знову заборонив нардепу Дзензерському виїзд за кордон через борг перед банком

Все про економіку та фінанси

03 серпня Бабушкінський райсуд м.Дніпропетровська своєю ухвалою задовольнив подання держвиконавця і тимчасово обмежив нардепа Дениса Дзензерського у праві виїзду за межі України до повного виконання ним рішення цього суду від 25.06.2015 щодо погашенням заборгованості перед ВТБ Банком у сумі 1 млрд грн (справа №200/17906/14-ц).

Д. Дзензерський подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу. Апеляційний суд Дніпропетровської області призначив її розгляд на 18.12.2018.

Нагадаємо, судові органи вже забороняли Д. Дзензерському виїзд за кордон через непогашений борг перед ще однією фінустановою - банком “Кредит Дніпро”. Однак, як повідомлялося, в квітні 2018 року Апеляційний суд м. Києва скасував відповідне рішення Печерського райсуду м. Києва, винесене в грудні 2017 року.

Згідно з судовими матеріалами від 03.08.2018, на виконанні у відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції знаходиться зведене виконавче провадження №47912939 щодо примусового виконання 13 виконавчих документів про стягнення з Д. Дзензерського грошових коштів на користь

- ВТБ Банку - загалом 4,16 млрд грн (виконавчі провадження №49800659, №49988247, №50000346, №51033433, №51033477, №51416536, №51416345, №51445744, №53498213);
- банку “Кредит Дніпро” - загалом 17 млн дол (виконавчі провадження - №43487548, №46553620, №53497882);
- БТА Банку - 196,8 млн грн (виконавче провадження №46876231).

Як стверджується, “боржник добровільно рішення суду не виконує, на виклики до державного виконавця не з`являється, будучи народним депутатом України та обізнаним про відкриті виконавчі провадження” (цитата з ухвали суду).

“Згідно з даних декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014-2017 роки, боржник має доходи та майно, за рахунок яких він міг би виконати рішення судів частково, при цьому, має значні витрати на предмети розкоші, за період з січня 2016 року по жовтень 2017 року та 30 разів перетинав державний кордон, що свідчить на переконання заявника подання про реальну можливість виконання судових рішень, однак свідоме небажання та умисне ухилення боржника від такого виконання”, - йдеться в судових матеріалах.

Також констатується, що 06.05.2016 постановою держвиконавця в рамках виконавчого провадження №51033477 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

Нагадаємо, нардеп Д. Дзензерський є заступником голови комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності.

З родиною Дзензерських пов’язують акумуляторну групу «Веста». Її засновник - Віктор Дзензерський (батько Дениса Дзензерського).

У 2011 році корпорація Westa здійснила IPO на Варшавській біржі. Вона була оцінена майже в 190 млн дол (портфельні інвестори придбали 25% акцій компанії за 46 млн дол).

Між групою «Веста» та кредиторами з 2014 року в судах триває боротьба з перемінним успіхом.

Як писав Finbalance, Головне слідче управління Генпрокуратури здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000000982 від 28.03.2017 за фактом умисного невиконання рішень суду Денисом Дзензерським.

Згідно з судовими матеріалами, нардеп був поручителем по низці кредитів ВТБ Банку для компаній, пов’язаних з групою «Веста». Як зазначалося, Бабушкінський райсуд м. Дніпропетровська задольнив низку позовів ВТБ Банку про стягнення з Д. Дзензерського 2,96 млрд грн, але відповідні судові рішення не виконуються.

Крім того, Головне слідче управління Нацполіції здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002815 за фактом вчинення службовими особами компаній «Рекуперація свинцю» та «Веста-Дніпро» (пов’язані з групо Веста) щодо ВТБ Банку шахрайства в особливо великих розмірах.

Згідно з судовими матеріалами, за даними слідства, службові особи ВТБ Банку давали покази, згідно з якими в 2007 році керівництво групи компаній «Веста» створило та реалізувало «злочинну схему, яка була направлена на заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами в особливо великих розмірах ПАТ «ВТБ Банк», через отримання, не маючи на меті повернення, суб`єктами підприємницької діяльності, що входять до вказаної корпорації кредитів, та реалізацію заставного майна, без відома та погодження на те ВТБ Банку» (цитата).

Влітку 2017 року Д. Дзензерський публічно стверджував, що не є поручителем по кредитам, які видав ВТБ Банк, і написав заяву в правоохоронні органи щодо фальсифікації відповідних порук.

Крім того, він наводив інформацію, що "держбанки погоджуються на реструктуризацію та санацію групи компаній «Веста»" (цитата).

У судових матеріалах наводилася інформація про заявлені Укрексімбанком вимоги до ТОВ «Веста-Індастріал» на 1,2 млрд грн та про вимоги Приватбанку до ТОВ "Рекуперація свинцю" на 87 млн грн.

Як писав Finbalance, 30.07.2018 Госпсуд Харківської області відкрив провадження в справі №922/1903/18 про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю" (за заявою ТОВ "Індевер") та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.Про кредиторські вимоги до боржника заявили в т.ч. Приватбанк (124,4 млн грн), Укрексімбанк (554,7 млн грн), ВТБ Банк (2,1 млрд грн), ПАТ “Веста-Дніпро” (13,1 млрд грн).

У липні 2018 року стало відомо, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виніс рішення про закриття кримінального провадження щодо Д. Дзензерсього, яке розслідували детективи НАБУ.

НАБУ проводило це розслідування від початку 2017 року за фактом декларування недостовірної інформації, в рамках якого детективи встановили, що Д. Дзензерський не задекларував свої борги перед банками у загальній сумі понад 4 млрд грн – це кошти, які мають бути стягнуті з нього на підставі судових рішень, що набрали законної сили.

У НАБУ підтвердили інформацію про закриття провадження й додали, що рішення ухвалене без погодження з детективами. «У липні 2017 року прокурори САП звернулися до Генерального прокурора з проектом подання про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного обранця за вищевказаними фактами. Дане подання було повернуте САП на доопрацювання. Детективи НАБУ усунули недоліки. Проте замість того, щоб повторно надіслати подання до ГПУ, прокурори антикорупційної прокуратури закрили справу», – повідомляла в коментарі для “Радіо Свобода” речниця НАБУ Дарина Манжура. У НАБУ заявляли, що вважають таке рішення прокурорів необґрунтованим і будуть його оскаржувати.

Натомість Спеціалізована антикорупційна прокуратура, коментуючи цю історію, заявляла, що неврахування стороною обвинувачення обставин, які виправдовують особу, «свідчить лише про однобічність, упередженість і заангажованість розслідування» (цитата).

У відомстві підкреслили, що закон не містить окремої підстави виникнення фінансових зобов’язань договору поруки. «Вказуючи у зауваженнях до подання на відсутність законодавчого визначення терміну «фінансове зобов’язання», дивно, яким чином детективи могли усунути зазначений недолік, як про це вказано у публікації НАБУ. У ході подальшого розслідування народним депутатом, фактично реалізуючи своє право на захист, ініціативно надано пояснення та висновок науковців Національної академії правових наук України, згідно з яким договір поруки не є підставою виникнення фінансового зобов’язання», – заявили в САП.

САП додавала, що, закриваючи провадження, прокурор врахував також і позицію Верховного суду України з приводу того, що чинне законодавство не пов’язує припинення зобов’язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов’язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.