Суд заморозив позов Приватбанку до позичальника на 5,5 млрд грн

10.11.2017, 21:00

Відповідно до матеріалів Госпсуду Харківської області, Привабанк у вересні звернувся з позовом до ТОВ "Тріумф 15" про стягнення заборгованості за кредитним договором №4Т16100Г від 25.10.2016 у розмірі 5,5 млрд грн (з яких 4,42 млрд грн – заборгованість за кредитом; 486,5 млн грн – заборгованість по процентам; 365,5 млн грн – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 232,5 млн грн – штраф). Крім того, Приватбанк просить суд розірвати вказаний кредитний договір №4Т16100Г, який був укладений з ТОВ "Тріумф 15".

Свої позовні вимоги Приватбанк обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору щодо повернення суми кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування позикою.

25 жовтня Госпсуд Харківської області задовольнив клопотання ТОВ "Тріумф 15" про зупинення провадження в цій справі (№922/3118/17) до розгляду Госпсудом м. Києва справи №910/17239/17 та набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

Згідно з судовими матеріалами, справа №910/17239/17 була відкрита за позовом ТОВ "Тріумф 15" про визнання відсутнім у Приватбанку права на стягнення з ТОВ "Тріумф 15" заборгованості за кредитним договором №4Т16100Г від 25.10.2016 та зобов`язання Приватбанку припинити дії, спрямовані на стягнення коштів за цим договором.

Як констатував Госпсуд Харківської області, «оскільки у випадку задоволення Госпсудом м. Києва позовних вимог у справі №910/17239/17 буде спростована наявність підстав для заявлення позовних вимог у справі, що розглядається [(№922/3118/17], а тому суд дійшов висновку, що відповідні справи є взаємопов`язаними і до остаточного вирішення спору у справі Господарського суду міста Києва №910/17239/17 не можливий повний та всебічний розгляд справи №922/3118/17» (цитата).

З інших судових матеріалів випливає, що ТОВ "Тріумф 15" було задіяне в процесі реструктуризації (трансформації) корпоративного портфелю Приватбанку, яка відбулася торік восени.

Зокрема, зазначається, що ТОВ "Тріумф 15" у жовтні-2016 уклало договір поруки №4Т15090И/П з Приватбанком за виконання боргових зобов’язань ТОВ «Тайс Рівер» перед банком. Тоді ж ТОВ "Тріумф 15" погасило борг ТОВ «Тайс Рівер» на 1,2 млрд грн (за кредитним договором №4Т15090И від 16.12.2015). Приватбанк не заперечував факт отримання коштів від ТОВ "Тріумф 15". Після цього, відповідно, на підставі ст. 556 Цивільного кодексу до ТОВ "Тріумф 15" перейшло право вимоги до ТОВ «Тайс Рівер».

За даними держреєстру, засновником ТОВ "Тріумф 15" є Юрій Понько, а засновниками ТОВ «Тайс Рівер» - Габріелла Довганич та Іван Маковійчук.

Реструктуризація/трансформація

У липні заступниця глави правління НБУ Катерина Рожкова публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію [кредитного портфелю] під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ».

«Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.

За її словами, НБУ вимагав тоді подати на затвердження план трансформації, який би описував реальний фінансовий стан нових платоспроможних компаній, їх застави, терміни погашення кредитів.

«Національний банк не міг отримати від Привату план реструктуризації дуже довго. Ближче на 1 жовтня банк нас попередив, що вони не встигають подати план, але збираються проводити трансформацію самостійно. Ми не могли спочатку узгодити цю процедуру, адже не розуміли, який буде результат. У підсумку, так і не надавши необхідну інформацію, банк справив трансформацію кредитного портфеля на 137 млрд грн.

Заборонити трансформацію ми не могли: тоді у банку були б підстави заявляти, ніби НБУ занадто необ`єктивний і своєю забороною завадив банку виконати програму щодо поліпшення якості кредитного портфеля», - зазначила К. Рожкова.

За даними ЗМІ, 06 листопада екс-співвласник Приватбанку Геннадій Боголюбов звернувся з листом до уряду з вимогою щодо повернення втрачених коштів у Приватбанку. Конкретна сума фінансових претензій не була озвучена. Разом з тим, Г. Боголюбов описав свою версію передумов націоналізації Приватбанку.

Бізнесмен серед іншого зазначив, що впродовж жовтня-грудня 2016 року Нацбанк різко змінив свої вимоги до банку, поставивши його під навмисний тиск. На його думку, влада вела успішну скоординовану медіа-кампанію для дестабілізації ситуації з Приватбанком, після чого пішла націоналізація фінустанови.

У контексті реструктуризації корпоративного портфелю Приватбанку, який відбувся торік восени, Г. Боголюбов зазначив, що правління НБУ постановою від 05.10.2016 зобов’язало Приватбанк «замінити позичальників по великій кількості "працюючих" кредитів». Г. Боголюбов зазначив, що головним наслідком цієї вимоги було те, що, крім передачі самих кредитів, Приватбанку необхідно було створити нове забезпечення по ним.

"Хоча передача кредитів була відносно простим завданням, яке виконується за допомогою внесення змін до облікових записів, прийняття ж заставного забезпечення вимагало реєстрації обтяження щодо окремих активів, - констатував Г. Боголюбов. - На практиці це означало, що Приватбанк повинен був приймати сотні обтяжень по кожному позичальникові, адже, наприклад, завод зазвичай не вважається цілим активом, тоді як кожна окрема частина обладнання на цьому заводі вважається окремим активом".

Бізнесмен наголосив, що НБУ поставив перед Приватбанком абсолютно нездійсненний термін з виконання трансформації кредитного портфеля - 15 листопада 2016 року. Боголюбов вважає, що такий термін був встановлений свідомо, щоб створити умови для "експропріації банку".

Про оскарження Коломойським націоналізації Приватбанку та затвердженого Нацбанком переліку інсайдерів - тут

Forensic audit

Як писав Finbalance, згідно з Меморандумом з МВФ, до кінця вересня мав бути завершений forensic audit Приватбанку. Цей аудит проводить детективне агентство Kroll та компанія AlixPartners, послуги яких, за неофіційними даними ЗМІ, можуть коштувати державі сотні мільйонів гривень.

Наприкінці вересня НБУ офіційно заявив, що на прохання Kroll дедлайн для підготовки звіту перенесений на другу половину жовтня. "Таке перенесення є технічним і пов`язане з великим обсягом даних, які необхідно обробити для підготовки висновків в forensic audit", - запевняли в Нацбанку. При цьому НБУ уточнював, що звіт буде складатися з двох частин: публічної (яка й буде опублікована в другій половині жовтня) та непублічної (має бути завершена до кінця року).

Уже завершується перша декада листопада, а публічна частина звіту щодо forensic audit досі не оприлюднена.

Іван Угляниця – екс-глава департаменту інвестиційного банкінгу одного з найбільших банків в Азербайджані – PASHA Bank – у коментарі для Finbalance висловлював думку, що результати forensic audit Приватбанку «можуть бути більш неприємними не стільки попереднім власникам і менеджменту банку, скільки керівникам держави та НБУ»: «Наприклад, мова йде про разове переоформлення значної частини [кредитного] портфелю, або іншого аспекту діяльності та сфери відповідальності НБУ, зокрема, роботи куратора Приватбанку тощо».

Як звертав увагу Finbalance, в рамках кримінального провадження №52017000000000153 щодо операцій Приватбанку перед його націоналізацією (у т.ч. в контексті торішньої реструктуризації корпоративного портфелю) детективи НАБУ мають питання і до службових осіб НБУ, і «приватівців».

На думку керівника аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександра Паращія, недавня заява заступника глави НБУ Катерини Рожкової про безрезультативність переговорів Rothschild&Co з екс-власниками Приватбанку може бути свідченням у т.ч. того, що «колишні акціонери себе впевнено почувають». «Годі сподіватися, що у них немає інформації про хід forensic audit)», - зауважував О. Паращій.

Голова комісії із банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран зауважував, що в Україні відсутнє визначення на законодавчому рівні «forensic audit», а «тому матеріали, які готують Kroll, призначені суто на «експорт» для кіпрських, британських і, можливо, прибалтійських судів». Зрештою фінансист зазначав, що «доволі дорогі послуги» Kroll та AlixPartners не гарантують Нацбанку виграних справ у судах за всіма епізодами.

Банківський юрист, екс-співробітник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький у коментарі для Finbalance був більш різким в оцінках.

«До цього такий аудит проводився ФГВФО ще в 2016 році стосовно двох банків - банку «Надра» та Дельта Банку, але його результати, на мою думку, позбавлені будь-якої практичної користі.

Уявіть собі, ви – держава. У вашому розпорядженні всі правоохоронні органи: СБУ, МВС, прокуратура, НАБУ, суди, будь-які вузькопрофільні фахівці, яких ви можете залучити у якості експертів, власні спеціалісти в КРУ, НБУ тощо. Ви можете проводити будь-які гласні та негласні оперативно-розшукові ті інші слідчі дії: вилучати необхідну документацію, здійснювати прослуховування, обшуки тощо.

За міжнародними та міждержавними угодами ви маєте можливість скористатись допомогою Інтерполу, правоохоронних та судових органів інших країн тощо, а ви замість всього цього наймаєте приватного детектива», - скептично констатував О. Ярецький.

Про програші НБУ в судових спорах з "приватівцями" читайте тут.

Про "напівінсайдерські" кредити в портфелі Приватбанку й практику "ісламського банкінгу по-українськи" читайте тут.

Заяву представника держави на переговорах з екс-власниками Приватбанку, що "поганий мир краще, ніж війна", див. тут.