Суд скасував постанову виконавця щодо заборони ліквідації ВТБ Банку

Все про економіку та фінанси

19 листопада Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу ВТБ Банку в справі №796/165/2018 та скасував постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №57260653 від 19.09.2018, яка була винесена на підставі заяви ТОВ “Нива-Тур” в рамках виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 про забезпечення позову в частині, що стосується заборони ВТБ Банку здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юридичної особи.

Водночас Київський апеляційний суд відмовився задовольнити скаргу ВТБ Банку в частині щодо зобов’язання приватного виконавця повернути ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 без прийняття її до виконання та скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо примусового виконання вказаної судової ухвали, оскільки “суд не має права зобов`язувати до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише виконавцем або відповідною посадовою особою виконавчої служби” (цитата).

Нагадаємо, ухвалою від 05.09.2018 Апеляційний суд м. Києва задовольнив клопотання низки компаній, пов’язаних з “приватівцями” (у т.ч. ТОВ “Нива-Тур”) та наклав арешт на акції і нерухомість “дочок” російських держбанків (Промінвестбанку, Сбербанку, ВТБ Банку), заборонив їм здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юрособи.

Ці арешти та заборони були накладені Апеляційним судом м. Києва як забезпечення позову “приватівців” щодо виконання рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 (в справі ПТС №2015-36) про стягнення 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване (відібране) в згаданих “приватівських” структур у Криму після його анексії Росією.

“Приватівці” висловлювали думку, що на акції Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку як майно держави Росія на території України “може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду” (цитата з судових матеріалів).

У цьому контексті тоді Апеляційний суд м. Києва дійшов висновку, що на території України справді “є майно, яке належить Російській Федерації та на яке може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду” (цитата).

18.09.2018 Верховний Суд відкрив апеляційні провадження за апеляційними скаргами Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 (якою було накладено арешт на їх акції та майно). Тоді ж Верховний Суд відмовився задовольнити клопотання “дочок” російських держбанків про зупинення дії ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018. Крім Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку, апеляційні скарги на судову ухвалу від 05.09.2018 подавали також їх власники (російські Внєшекономбанк, Сбербанк, ВТБ).

Зауважимо, що ВТБ Банк оскаржує в т.ч. дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №57260656 та накладення арешту на акції банку.

25.09.2018 Апеляційний суд м. Києва задовольнив заяву “приватівських” структур та надав дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 про стягнення 139 млн дол з РФ в особі Міністерства юстиції РФ як компенсації за експропрійовану в Криму нерухомість. Суд видав виконавчий лист про стягнення з Російської Федерації (в особі Мін`юсту РФ) вказаної суми на користь “приватівців”.

01.10.2018 Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВТБ Банку на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25.09.2018. Крім цього, 01.11.2018 Верховний Суд відкрив аналогічне провадження за апеляційною скаргою Промінвестбанку.

22.10.2018 Київський апеляційний суд задовольнив скаргу Промінвестбанку та скасував постанову приватного виконавця про арешт акцій банку в рамках виконавчого провадження №57266483, відкритого за заявою “приватівського” ТОВ “Крим Дівелопмент” на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018.

05.11.2018 Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Крим Дівелопмент” на ухвалу Київського апеляційного суду від 22.10.2018.

Нагадаємо, на початку листопада ВТБ Банк ввів обмеження на видачу готівкових коштів. Зокрема, з 05.11.2018 банком була запроваджена комісія 10% за відповідні операцій (при знятті коштів на суму від 350 дол, 350 євро чи 10 тис грн). Із 14.11.2018 була введена додаткова комісія 15% (тобто разом комісійні стягнення сягнули 25%).

07.11.2018 ВТБ Банк оприлюднив офіційну заяву, в якій запровадження обмежень на зняття коштів він пов’язував зі згаданим вище судовим рішенням щодо арешту активів. Як констатував банк, це заблокувало йому можливість поповнювати ліквідність за рахунок реалізації набутого в процесі стягнення з боржників заставного майна. Така ж версія була викладена в офіційній заяві НБУ від 05.11.2018.

08.11.2018 група ВТБ публічно заявила, що не виключає подальшого погіршення ситуації з ліквідністю української "дочки" в разі збереження наявних обмежень за судовим рішенням. Як зазначали в групі, ВТБ Банк хотів би здати ліцензію, але не може цього зробити через судові обмеження і виконання зобов`язань перед клієнтами.

За даними НБУ, на 01.10.2018 обсяг вкладів фізосіб у ВТБ Банку становив 1,9 млрд грн, юросіб - 1,68 млрд грн, банків - 2,37 млрд грн (при цьому обсяг коштів групи ВТБ - 2 млрд грн).

За даними НБУ, на 01.11.2018 ВТБ Банк порушував нормативи Н5 (норматив поточної ліквідності; має бути не менше 40%), який в нього становив 8,68%, а також Н6 (норматив короткострокової ліквідності; має бути не менше 60%), який становив 18,72%.

Згідно зі звітністю ВТБ Банку, його збиток за 10 місяців-2018 склав 1,85 млрд грн.

Як писав Finbalance, 08.11.2018 Госпсуд Донецької області видав наказ на виконання рішення цього ж суду в справі №905/1119/18 від 04.10.2018 (набрало законної сили 06.11.2018), яким частково було задоволено позов ВТБ Банку та вирішено стягнути з держпідприємства “Донецька залізниця” 933 млн грн заборгованості за кількома кредитними договорами 2013 року.