Торішня реструктуризація кредитів у Приваті: "легалізація" не потрібна, каже суд

12.10.2017, 21:00

05 жовтня Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов ТОВ «Арнад Груп» до Приватбанку і ТОВ «Сталь» (справа №910/13674/17), в якому позивач просив суд

- визнати право позивача (ТОВ «Арнад Груп») вимагати від ТОВ «Сталь» сплати суми боргу за низкою кредитних договорів у розмірі 653,2 млн грн, який був сплачений позивачем (поручитель) для Приватбанку (кредитора) за ТОВ «Сталь» (позичальник);

- визнати відсутнім у Приватбанку права вимагати від ТОВ «Сталь» сплати суми боргу за спірними кредитними договорами в розмірі 653,2 млн грн, який повністю був сплачений Приватбанку компанією «Арнад Груп» замість ТОВ «Сталь».

Суд констатував, що Приватбанк не заперечує отримання коштів від ТОВ «Арнад Груп». При цьому суд наголосив, що згідно з чинним законодавством, «перехід до поручителя прав кредитора у зобов`язані після виконання ним обов`язку боржника відбувається в силу прямої вказівки в законі, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно».

03 жовтня Госпсуд м. Києва дійшов таких же висновків по справі №910/13672/17: у цьому випадку борг ТОВ «Біотрейд» (позичальник) перед Приватбанком (кредитор) на 701,6 млн грн виплатило ТОВ «Адор ЛТД» (поручитель).

Як писав Finbalance, у серпні низка компаній, які восени 2016 року стали позичальниками Приватбанку за наслідками реструктуризації/трансформації його корпоративного портфелю, звернулися в Госпсуд м. Києва з позовами до Приватбанку, а також до структур, борг яких перед Приватбанком компанії-позивачі погасили торік восени за рахунок залучення в Приватбанку нових позик.

У рамках своїх позовів новоспечені позичальники Приватбанку (а також поручителі старих позичальників, як описано вище) просять суд визнати відсутнім право в Приватбанку вимагати сплати боргу в старих позичальників. Водночас нові позичальники та поручителі старих позичальників просять суд визнати своє право вимагати погашення боргу в старих позичальників Приватбанку.

Старший юрист ЮК "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Інна Рудник у коментарі для Finbalance не виключала, що вказані вище позовим можуть бути спробою закріпити в судовому порядку відповідні угоди. Також юрист допускала, що держава теж може подати позови, якими в свою чергу буде оскаржуватися торішня осіння реструктуризація кредитного портфелю Приватбанку.

На думку І. Рудник, з огляду на те, що відповідні угоди, як слід розуміти, не були визнані нікчемними під час роботи тимчасової адміністрації в банку, це може свідчити або про те, що у відповідних договорах відсутні вади, щодо дозволяли б їх оскаржити, або ж документи аналізувалися поверхово.

У цьому ж контексті юрист, екс-співробітник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький зауважував, що позови, подібні до згаданих на початку, зазвичай подаються саме для того, «аби закріпити або визнати судовим рішенням відповідне право в відносно комфортних для позивача умовах, щоб потім уникнути судового спору з цього ж предмету із третіми особами, що може виявитись проблемним (оскільки не вимагається повторно визнавати те, що вже встановлено існуючим судовим рішенням, яке набрало законної сили)».

При цьому О. Ярецький висловив думку, що держава може знайти юридичні механізми для оскарження трансформації кредитного портфелю Приватбанку – навіть якщо відповідні угоди й не були визнані нікчемними під час роботи тимчасової адміністрації:

«Юридичні механізми знайти можна практично завжди. Незважаючи на спеціальні норми щодо оскарження раніше укладених угод в процедурах виведення неплатоспроможного банку з ринку, в межах строку позовної давності можна намагатись оскаржити вказані правочини в загальному порядку. І навіть при наявності судового рішення, яке набрало сили, завжди існує можливість його перегляду за нововиявленими обставинами. Навіть якщо ці обставини взяті зі стелі. Такі реалїї нашого судочинства».

Нещодавно заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявила, що переговори консорціуму компаній на чолі з Rothschild&Co з екс-власниками Приватбанку щодо реструктуризації кредитів, які Нацбанк вважає інсайдерськими, були безрезультатні.

«З банком працювали зовнішні консультанти. Вони працювали взагалі по питанню стратегії роботи з активами, в т.ч. вели переговори з [екс-]власниками. Результату немає. На сьогодні банк приступив до стягнення», - зазначила К. Рожкова.

У рамках процесу націоналізації Приватбанку передбачалося, що переговори Rothschild&Co з екс-власниками Приватбанку мали завершитися ще до 01 липня. Водночас вони затягнулися (на фоні того, що Приватбанк лише на початку травня публічно повідомив про намір підписати договір зі своїми консультантами щодо ведення вказаних переговорів).

За неофіційними даними Finbalance, серед чинників, які ускладнювали перемовини, була в т.ч. недостатня врегульованість правового статусу і повноважень Rothschild&Co (що послаблювало переговірні позиції цієї компанії та, відповідно, можливість виходу на те чи інше реальне рішення), а також відсутність консолідованої позиції держорганів щодо оцінки інсайдерських кредитів у портфелі Приватбанку (що зрештою "розмивало" сам предмет для перемовин).

Водночас коментуючи цю неофіційну інформацію, колишній корпоративний секретар Приватбанку Вікторія Страхова запевняла, що насправді «в Ротшильдів був мандат», який «був узгоджений з МВФ».

«Питання в тому, що з ІВК [Ігоря Валерійовича Коломойського] хотіли все, що держава витратила, а ІВК з цим був не згодний, - констатує В. Страхова. - Рішення про реструктуризацію мала ухвалювати наглядова рада, враховуючи позицію менеджменту. Одноголосного рішення з цього питання не було. На те і незалежна наглядова рада, щоб не було втручання держави безпосередньо при реструктуризації. Confidentiality, standstill etc могли бути підписані тільки після узгодження суми зобов`язань для реструктуризації. І до речі, [в наглядовій раді] у кожного була своя думка, скільки ІВК повинен заплатити - саме на те й потрібна незалежна наглядова рада».

На початку липня вже колишній глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв про неринкові (занижені) ставки кредитів, які видав Приватбанк восени 2016 року (тобто до націоналізації) в рамках реструктуризації/трансформації портфелю корпоративних кредитів. Це ж саме в інтерв’ю для Finbalance стверджувала заступник глави НБУ Катерина Рожкова.

Перед цим – у травні – екс-співвласник Приватбанку Ігор Коломойський публічно наголошував, що осіння реструктуризація кредитного портфелю Приватбанку восени 2016 року відбулася під контролем НБУ.

У липні колишній перший заступник глави правління Приватбанку Володимир Яценко (працював у команді Олександра Дубілета) опублікував переписку з представником НБУ, з якої випливало, що Нацбанк погоджувався на 12-відсоткову ставку по гривневим кредитам Приватбанку для юросіб.

У другій половині липня заступниця глави правління НБУ Катерина Рожкова зрештою публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ».

«Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.

Як звертав увагу Finbalance, в рамках кримінального провадження №52017000000000153 щодо неоднозначних операцій Приватбанку перед його націоналізацією (у т.ч. щодо осінньої реструктуризації корпоративного портфелю) детективи НАБУ мають питання і до НБУ, і «приватівців».

Екс-член ради НБУ, міноритарний акціонер Укргазбанку Василь Горбаль у коментарі для Finbalance, аналізуючи можливі варіанти дій держави з корпоративним портфелем націоналізованого Приватбанку, зауважував, що, наприклад, продати відповідні активи було б «надзвичайно складно», з огляду на те, що кредитний портфель торік восени вже був реструктуризований/трансформований, уже визначені тривалі терміни погашення позик і т.д.

Оцінюючи ж можливості досягнення державою та екс-власниками Приватбанку збалансованого рішення щодо, по суті, нової реструктуризації корпоративного портфелю (про що ведуться переговори), В. Горбаль зауважив, що якщо компроміс буде, то знову ж таки «надзвичайно складним».

«Реструктуризація не може бути однотипною до всіх кредитів – наприклад, на 10 років [про можливість чого заявляла глава НБУ Валерія Гонтарева, - Finbalance], під одну ставку з якимось пільговим періодом. Щось, можливо, має бути списано. Але за це треба брати відповідальність представникам держави. А в нас зазвичай такі речі стають предметом уваги правоохоронців... Якщо ж держава буде вимагати негайного погашення, Приватбанк може через деякий час ідентифікувати ці кредити як повністю безнадійні», - констатував В. Горбаль.

На думку фінансиста, тривалий відбір голови правління Приватбанку, з одного боку, міг поставити на паузу переговори щодо реструктуризації корпоративних кредитів, а з іншого боку – конкурсна модель вибору нового керівника націоналізованого банку робить відкритим питання щодо здатності держави забезпечити адекватний контроль за Приватбанком.

В. Горбаль не виключав, що за результатами переговорів щодо реструктуризації портфелю Приватбанку по кредитам можуть бути встановлені ставки, «які будуть дивувати експертів, але які будуть давати гарантію повернення позик».

«У своїй практиці я часто використовував по безнадійним кредитам знижені ставки, фактично до мізерної. У багатьох випадках це себе виправдовувало, оскільки клієнт повертав основну суму боргу та залишався вдячним клієнтом банку.

Щоб врегулювати питання Приватбанку, можна було б ухвалити рамковий закон, який уможливив такі реструктуризації. Це стало б певною гарантією для реалізації домовленостей. Але зараз у Верховній Раді інше політико-інформаційне поле, і тому поки що навряд чи це буде можливо», - констатував В. Горбаль.

Про дискусії щодо реальної частки інсайдерських кредитів у портфелі Приватбанку читайте тут, тут, тут і тут.