15 вересня Госпсуд м. Києва порушив провадження в справі за позовом Приватбанку до ТОВ «Аграрні системні технології» про стягнення 7,8 млн дол.
Як писав Finbalance, у серпні цей же суд повернув Приватбанку без розгляду позов до ТОВ «Аграрні системні технології» про стягнення 7,8 млн дол заборгованості.
Своє рішення суд мотивував тим, що позивач на першій сторінці позовної заяви відповідачем вказав ТОВ «Аграрні системні технології», тоді як у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість з ПАТ «Технологічна Аграрна Компанія Об’єднана». Тобто, по суті позовні вимоги заявлені не до ТОВ «Аграрні системні технології», а до ПАТ «Технологічна Аграрна Компанія Об’єднана», зазначив тоді суд.
У держреєстрі бенефіціаром ТОВ «Аграрні системні технології» значиться кіпрська компанія «АСТ Аграріан Систем Текнолоджіс ЛТД», а ПрАТ «Технологічна Аграрна Компанія Об’єднана» (у стані припинення) - Бредлі Метью Адріан (Беліз).
Як писав Finbalance, ліквідатор Дельта Банку подавав позови до структур, пов`язаних з агрохолдингами ТАКО й "Інсеко", на суму під 2 млрд грн.
Мажоритарний акціонерів Дельта Банку – Микола Лагун – розповідав, що залучив ТАКО до управління "Інсеко", який дістався йому за борги. Передбачалося, що активи "Інсеко" мали перейти до ТАКО після виплати боргів. Але, слід розуміти, не склалося. Принаймні значна частина боргів залишилася, позичальники збанкрутували, перспективи повернення коштів туманні. Фактичним контролером холдингу «ТАКО» вважався бізнесмен Дмитро Колесник. Водночас у березні 2015 року ЗМІ писали, він вийшов з числа акціонерів ТАКО. Торік у листопаді агрохолдинг АСТ публічно скаржився на конфлікт з М. Лагуном. Разом з тим, учасники агроринку не виключали, що власники "ТАКО" перевели бізнес на "АСТ".
Про кримінальне провадження ГПУ щодо можливого завдання Фондом гарантування збитків державі на 1 млрд грн через недопрацювання при роботі з проблемними позичальниками Дельта Банку, які можуть бути пов`язані з групою ТАКО й "Інсеко", див. тут.
Також нагадаємо, що в.о. глави правління Приватбанку Галина Пахачук нещодавно публічно спростувала заяви глави НБУ Валерії Гонтаревої, що 100% корпоративного портфелю Приватбанку – це інсайдерські позики. «Йдеться про 93-95% кредитів, виданих юрособам, які пов`язані з екс-власниками Привату, його колишнім топ-менеджментом», - зазначила Г. Пахачук.
Finbalance наразі не готовий підтвердити або заперечити оцінки тимчасового керівника націоналізованого банку, оскільки не володіємо необхідним масивом інформації. Раніше банкіри неофіційно припускали, що в Приватбанку може бути немало інсайду (як і в більшості великих банків з приватних українським капіталом), щоправда, озвучувалися поменші припущення, ніж каже Г. Пахачук. У будь-якому разі можемо констатувати, що дані з держреєстру судових рішень теж спростовують оцінки В. Гонтаревої.
Finbalance писав про кілька судових спорів Приватбанку з позичальниками, які навряд чи можна вважати інсайдерами. Йшлося про компанію з будівельної корпорації «Перспектива» (позовні вимоги Приватбанку – під 2,5 млрд грн), ТОВ «Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (4 млн дол) тощо. І цей перелік неінсайдерів можна розширювати (інші приклади див. тут).
Екс-член правління НБУ, екс-директор Генерального департаменту банківського нагляду НБУ Вадим Пушкарьов, коментуючи для Finbalance оцінки НБУ, не без нотки сарказму констатував, що «за правилом шести рук можна пов’язати всіх». Банкір закликав не спрощувати й не робити поспішні висновки щодо масштабів інсайдерського кредитування в Приватбанку на підставі, наприклад, лише тієї ж кореляції галузевої структури кредитного портфелю банку зі сферами економіки, де мають бізнес-інтереси колишні власники фінустанови (на що в інтерв’ю для Finbalance вказувала і заступник глави НБУ Катерина Рожкова, - ред.).
«Очевидно, що кредити пов’язаним особам були – як у випадку й інших банків з приватним українським капіталом. Можливо, це не менше 25-30% портфелю», - зауважував банкір.
Проблема в тому, що сумнівні заяви НБУ про «інсайд» у Приватбанку можуть зіграти на руку… Ігорю Коломойському, який подав позов до держави та оскаржує націоналізацію банку.
«Екс-власники банку, звичайно, будуть використовувати всі наявні аргументи щодо невідповідності дійсності інформації, на підставі якої приймалось рішення про націоналізацію. І тут як раз той випадок, коли кількість може перейти в якість», - зазначив у коментарі для Finbalance фахівець у галузі банківського права, екс-співробітник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький.
Раніше цей юрист не виключав, що через порушення під час націоналізації Приватбанку державі ще й доведеться сплатити компенсацію екс-власникам банку.
Старший юрист ЮК "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Інна Рудник у коментарі для Finbalance також ставила під сумнів коректність оцінок НБУ, що 100% корпоративних кредитів у портфелі Приватбанку – це інсайдерські позики.
«Складно уявити, що НБУ проаналізував кожен з кредитних договорів, і що всі позичальники по таких договорах виявилися інсайдерами. Такі однозначні заяви не дають можливості повірити в їх об’єктивність і виглядають популістськими для звичайного читача, не кажучи вже про суд», - зазначила юрист.
Водночас І. Рудник вважає, що навряд чи вказані заяви представників НБУ можуть якимось чином вплинути на процеси по стягненню заборгованості із банківських боржників. «Для суду значення мають не заяви, а належні та допустимі докази в розумінні процесуального законодавства», - зазначала правознавець.
Керуючий партнер Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун, коментуючи для Finbalance публічні оцінки НБУ щодо інсайду в Приватбанку, зазначав, що "це судження": "Наскільки мені відомо, там до кінця не з’ясовано, яким чином ці компанії пов’язані з екс-власниками [банку, - ред.]. Це є певне судження, яке на сьогодні ще не є твердженням, обґрунтованим якимись документами".