Суд пішов назустріч Ахметову і скасував один з арештів його акцій "Укртелекома"

01.08.2017, 09:00

11 липня Апеляційний суд м. Києва задовольнив апеляційну скаргу представника ТОВ «ЕСУ» (цій компанії належить 92,79% акцій ПАТ «Укртелеком», кінцевий бенефіціар – Рінат Ахметов) та скасував арешт, який був накладений ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 11 квітня за клопотанням Генпрокуратури в рамках кримінального провадження №22014000000000090 (за фактами невиконання покупцем пакета акцій ВАТ «Укртелеком» - ТОВ «ЕСУ» - умов приватизації та приватизації держпакета акцій ВАТ «Укртелеком» за заниженою – на 1,6 млрд грн – вартістю).

Як зазначив апеляційний суд, орган досудового розслідування в клопотанні не надав обґрунтування щодо правової підстави для арешту майна - акцій ВАТ «Уктелеком», оскільки не визнав це майно речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це відповідної постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна саме речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України.

«У матеріалах по розгляду клопотання відсутня постанова про визнання акцій що належать ТОВ «ЕСУ» речовими доказами. Тому вважати що 92,7906% акцій ПАТ «Укртелеком», які належать ТОВ «ЕСУ»виступали знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину і відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України підстав немає», - йдеться в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 11.07.2017.

Як писав Finbalance, 27 червня Київський апеляційний госпсуд прийняв до провадження апеляційну скаргу ТОВ «ЕСУ» на ухвалу Госпсуду м. Києва від 02.06.2017, якою в рамках позову Укрексімбанку до вказаної структури щодо стягнення 2,83 млрд грн заборгованості по облігаціям (2013 року випуску; мали бути погашені в березні поточного року) було накладено арешт на 92,79% акцій "Укртелекома", які належать ТОВ «ЕСУ».

Як зауважував Finbalance, 11 липня Госпсуд м. Києва задовольнив позов Укрексімбанку та вирішив стягнути з ТОВ «ЕСУ» 2,83 млрд грн зазначеної заборгованості по облігаціям.

Згідно з судовими матеріалами, на 26.04.2017 заборгованість ТОВ «ЕСУ», яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань по облігаціям, з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат складала 3,64 млрд грн. У жовтні 2016 року Госпсуд м. Києва вирішив стягнути з ТОВ «ЕСУ» 810 млн грн відсоткових платежів по облігаціям.

23 червня 2017 року Госпсуд м. Києва порушив провадження в справі за позовом Укрексімбанку до ПАТ «Укртелеком» про стягнення 1,1 млрд грн.

Додамо, що 12 липня Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання ГПУ та в рамках згаданого кримінального провадження №22014000000000090 наклав арешт на 100% корпоративних прав ТОВ «Тримоб», що належить ПАТ «Укртелеком» - шляхом заборони їх відчуження, а також заборони держреєстратору та нотаріусам вносити зміни пов`язані зі зміною засновників ТОВ «Тримоб», зміни в статутні документи товариства, а також вчинення будь-яких інших реєстраційних дій щодо ТОВ «Тримоб».

У квітні Печерський райсуд м. Києва вже накладав арешт на корпоративні права ТОВ "Тримоб", однак в кінці червня Апеляційний суд м. Києва зняв цей арешт.

Як писав Finbalance, за даними слідчих ГПУ, 28.09.2011 між ПАТ «Укртелеком» та ВАТ «Сбербанк России» було укладено кредитний договір на 250 млн дол зі строком погашення до 16.11.2016. За цим договором ПАТ «Укртелеком» передало для ВАТ «Сбербанк России» в заставу "все ліквідне майно" (цитата з ухвали суду).

Згідно з судовими матеріалами, відповідно до договору купівлі-продажу від 11.03.2011 №КПП-582 ТОВ «ЕСУ» за придбаний пакет акцій ВАТ «Укртелеком» зобов`язалось перерахувати Фонду держмайна кошти в сумі 4,24 млрд грн упродовж 30 календарних днів та в сумі 5,29 млрд грн упродовж 60 календарних днів від дати нотаріального посвідчення договору.

«Після сплати першого траншу за договором, на решту грошових зобов`язань ТОВ «ЕСУ» випустило облігації серій «А» та «В» зі строком обігу 2 роки, які за договорами купівлі-продажу цінних паперів передано державним банкам, зокрема, АТ «Укрексімбанк» та АТ «Ощадбанк».

До теперішнього часу ТОВ «ЕСУ» своїх зобов`язань за вказаними договорами у повному обсязі не виконало, внаслідок чого утворена заборгованість перед АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк», яка постійно збільшується», - йдеться в судових матеріалах.

Директор департаменту по зв`язках із громадськістю та зовнішнім комунікаціям «Укртелекому» Михайло Шуранов в коментарі агентству «ЛігаБізнесІнформ» підтверджував: заставою по кредиту дійсно є частина активів оператора зв`язку. За його словами, мова йде про частину обладнання та деякі об`єкти нерухомості. Конкретний обсяг він не назвав. Хоча додав, що "сума застави відповідає діючій кредитній лінії". А вона, як каже Шуранов, зараз значно менше, ніж вказані ГПУ $250 млн. Конкретних сум М. Шуранов не надав.

У звіті «Укртелекома» за ІІ квартал, як зауважувало агентство, вказано, що загальні зобов’язання оператора по кредитам становлять 1,736 млрд грн. Частину цього суми (343 млн грн) оператор ще за підсумками 2016 року мав повернути Китайському банку розвитку. Договір з китайським банком на отримання довгострокової кредитної лінії з лімітом $ 50 млн Укртелеком уклав наприкінці 2015 року. Таким чином, за іншими кредитами (не китайськими) оператор може мати зобов’язання не більше 1,4 млрд грн, що за нинішнім курсом становить $54 млн. Це і є максимально можлива сума боргу, яка може бути перед Сбербанком.

У травні видання dubinsky.pro з посиланням на власні джерела писало, що Приватбанк аналізує можливість видачі кредиту для «Укртелекома», щоб компанія, яка наразі підконтрольна Р. Ахметову, рефінансувала борг перед Сбербанком на 810 млн грн.

«Неформальну вказівку правлінню Приватбанку розглянути цей кредитний проект і видати «Укртелекому» гроші надійшло з Адміністраціі Президента, з якою останнім часом у пана Ахметова дуже багато спільних інтересів. Безпосередня комунікація з Шлапаком йде через НБУ, де також рекомендують видати цю позику», - констатувало видання.

Додамо, що 31 травня Госпсуд м. Києва порушив провадження в справі за позовом Ощадбанку до «Укртелекома» щодо стягнення 1,1 млрд грн.

24 травня цей же суд порушив провадження в справі за позовом Ощадбанку до ТОВ «ЕСУ» про стягнення 886,5 млн грн. При цьому ще торік Ощадбанк звертався в суд з позовом до ТОВ «ЕСУ» щодо стягнення відсоткових платежів по облігаціям на 714 млн грн.

09 червня Госпсуд м. Києва поновив провадження в справі за позовом ліквідатора Дельта Банку до ТОВ «ЕСУ» щодо стягнення 19,4 млн грн. Обгрунтовуючи вимоги, ліквідатор Дельта Банку посилався на порушення відповідачем умов випуску облігацій ТОВ "ЕСУ" (був зареєстрований 12.04.2013) та несвоєчасне перерахування відсоткового доходу за 9-ий і 10-ий відсотковий періоди за іменними звичайними облігаціями серії С (160 872 шт; номінал – 1 тис грн).

У середині березня ТОВ «ЕСУ» мало погасити облігації на 4,6 млрд грн, однак не зробило цього.

Раніше в коментарі ТОВ «ЕСУ», який редакція Finbalance отримала через прес-службу «Укртелекома», констатувалося, що «на жаль, скрутна економічна ситуація вимагає реструктуризації зобов’язань». «ТОВ «ЕСУ» працює над планом реструктуризації цих зобов’язань та не коментує перебіг переговорів з держателями облігацій», - констатували в ТОВ «ЕСУ».

Розміщення облігацій в 2011 році сприяло ТОВ «ЕСУ» приватизації 92,8% акцій «Укртелекома» (за них Фонд держмайна отримав 10,6 млрд грн). На той час ТОВ «ЕСУ» було підконтрольним австрійській компанії EPIC, а в 2013 році ТОВ «ЕСУ» перейшло під контроль Р. Ахметова.

Тоді основними покупцями облігацій ТОВ «ЕСУ» стали Ощадбанк і Укрексімбанк, які, за різними даними, придбали папери на суму по 2 млрд грн. Таким чином держбанки, принаймні, опосередковано посприяли переходу «Укртелекому» під контроль Р. Ахметова.

Ще в 2015 році «Укртелеком» приєднався до переговорів "ЕСУ" з Ощадбанком і Укрексімбанком. В результаті «Укртелеком» взяв на себе зобов`язання викупити у них облігації ЕСУ на 2 млрд грн плюс заплатити відсотки. Як планувалося, це мало відбутися за рахунок коштів від продажу 3G-оператора "Тримоб" для «МТС Україна», але ця угода так і не відбулася.

Акції «Укртелекома» були передані в заставу Укрексімбанку й Ощадбанку. Відповідно якщо ТОВ «ЕСУ» не погасить облігації та не домовиться про їх реструктуризацію, держбанки можуть звернути стягнення на ці папери.

У березні-2017 була інформація, що Ощадбанк та Укрексімбанк можуть отримати близько 40% акцій «Укртелекома» в обмін на реструктуризацію боргів і продовження ще на кілька років термінів їх виплати.

Сьогодні Р. Ахметов вважається близьким до П. Порошенка та А. Яценюка. Главою правління Укрексімбанку є О. Гриценко (наближений до П. Порошенка), а главою правління Ощадбанку – А. Пишний (близький соратник А. Яценюка).