6 лютого Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Фонду гарантування в справі №910/18801/16 щодо зобов’язання внести зміни до реєстру вимог кредиторів банку “Фінанси та кредит” і зафіксувати їх у розмірі 291,6 млн грн (причому як вимоги сьомої черги).
Згідно з судовими матеріалами, ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" констатувало, що ФГВФО відхилив його вимоги на 249,2 млн грн, які він (позивач) аргументував тим, що “банком були здійснені неправомірні списання коштів з його рахунків ще до 17.12.2015 (до дати прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії)” (цитата).
Також ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" висловлювало думку, що ФГВФО, частково визнавши його вимоги (на 42,5 млн грн) до банку “Фінанси та кредит”, неправомірно відніс їх до дев’ятої черги як вимоги пов’язаної особи, тоді як їх, на думку позивача, належало включити у сьому чергу як вимоги непов’язаної особи.
Суд констатував, що списання частини коштів з рахунків ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" у банку “Фінанси та кредит” (249,2 млн грн) відбулося до визнання фінустанови неплатоспроможною в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" і ТОВ "Кременчуцький шкірзавод" за кредитними договорами, поручителем по яким був позивач.
“Предметом даного спору не є недійсність кредитних договорів, договорів поруки та правомірність здійснених на підставі них банківських операцій по списанню коштів, відтак, судом не надається правова оцінка відповідності указаних правочинів вимогам закону, та не надається правова оцінка правомірності здійснення на підставі них банком банківських операцій по списанню коштів.
Твердження позивача, що договори поруки, оригінали яких відсутні, ним узагалі не укладались, а отже, є неукладеними в силу закону, судом відхилено, оскільки згідно банківських виписок, залучених до справи, ці договори зі сторони банку виконувалися - кошти банком списувалися на виконання цих порук”, - йдеться в рішенні суду від 06.02.2019.
Також суд дійшов висновку, що ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” було пов’язаною особою з банком “Фінанси та кредит”, оскільки як і фінустанова, ця компанія підконтрольна нардепу Костянтину Жеваго (через компанію Ferrexpo plc - бенефіціара позивача).
Нагадаємо, раніше в компанії Ferrexpo стверджували, що на її рахунках в банку «Фінанси та кредит» напередодні визнання його неплатоспроможним було 174 млн дол.
У серпні 2015 року – тобто незадовго до визнання «Фінанси та кредит» неплатоспроможним – НБУ повідомляв, що цей банк зменшив обсяг кредитів пов`язаним особам на 3,6 млрд грн. Дещо згодом тодішній глава НБУ Валерія Гонтарева додала, що це сталося через "згортання" за рахунок великого депозиту (називалася сума 4 млрд грн).
У липні 2017 року прес-служба Нацбанку уточнювала, що в серпні 2015 року “здійснено (часткове) погашення кредитної заборгованості 8 позичальників, власником яких був К.Жеваго, [перед банком “Фінанси та кредит”] на загальну суму 3,3 млрд грн в основному за рахунок коштів трьох гірничо-збагачувальних комбінатів, підконтрольних Ferrexpo” (цитата).
Як писав Finbalance, 11.12.2018 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ліквідатора банку “Фінанси та кредит” та скасував постанову Київського апеляційного госпсуду від 18.07.2018 у справі №910/19560/16 (якою були визнані вимоги ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” до банку на 3,9 млрд грн та включені в сьому - “непов’язану” - чергу вимог кредиторів). Разом з тим, Верховний Суд передав цю справу на новий розгляд.
Згідно з судовими матеріалами, кредиторські вимоги ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” в обсязі 485 млн грн були включені Фондом гарантування в дев`яту чергу вимог кредиторів (вимоги пов’язаних осіб). Розбіжність у сумах пов’язана з тим, що за твердження уповноваженої особи ФГВФО, в серпні 2015 року кошти з депозитів Полтавського ГЗК (входить у групу Ferrexpo) на підставі укладених ним з банком договорів поруки були перераховані для погашення простроченої заборгованості за кредитами ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю», ПрАТ «Укренергозбут», ТОВ «Промінек», ПАТ «АвтоКраз», ТОВ «Восток Руда», ПАТ «Стаханівський вагонобудівний завод», ТОВ «ТД» Вагонзавод», ТОВ «Кременчуцький шкірзавод», ТОВ «Етьєн Вест», ПАТ "Херсонський завод карданних валів".
Контекст
Нацбанк повідомляв, що сукупний обсяг інсайдерських кредитів у портфелі банку "Фінанси та кредит" - близько 22 млрд грн (понад 70% портфелю). Балансова вартість активів банку К. Жеваго становила 45,1 млрд грн, але оцінювачі ФГВФО оцінили їх у 9,9 млрд (22% від "номіналу").
За даними Фонду гарантування, на 01.01.2019 вкладникам "Фінанси та кредит" у межах гарантійної суми виплачено компенсації на 9,94 млрд грн (сумарні виплати складуть 10,45 млрд грн).
За даними НБУ, борг банку "Фінанси та кредит" по рефінансуванню на середину березня-2018 становив 6,3 млрд грн.
Про справи щодо банкрутство жевагівських ПрАТ “АвтоКрАЗ”, ПрАТ "Росава" і ПрАТ "Готель "Салют" (і їх борги перед НБУ та ФГВФО) читайте відповідно тут, тут, тут.
Про борги фармкомпаній К. Жеваго перед банком "Фінанси та кредит" - тут.
Про кримінальні провадження щодо видачі банком "Фінанси та кредит" інсайдерських кредитів - тут і тут.
Про висновки Вищого адмінсуду, що НБУ не реагував адекватно на проблеми банку "Фінанси та кредит", - тут.