18 вересня Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов ПАТ «Галичфарм» до ліквідатора банку «Фінанси та кредит» про надання відстрочки до 01 жовтня 2019 року на повернення 538 млн грн заборгованості за низкою кредитних договорів.
Ця справа (№910/14230/16) розглядається судами по другому колу: торік Госпсуд м. Києва та Київський апеляційний госпсуду задовольнили позов ПАТ «Галичфарм» (входить у корпорацію "Артеріум" Костянтина Жеваго, який також контролював банк «Фінанси та кредит»), але відповідні рішення були скасовані Вищим госпсуд, який відправив цю справу на новий розгляд.
Згідно з судовими матеріалами, забезпеченням за одним з кредитів (дію якого позивач пропонував відповідачу поширити на всі позики) були будівлі та споруди майнових комплексів у Львові за адресами вул. Опришківська, 6/8 площею 31921,3 кв.м.; вул. Балкова, 1 площею 872,7 кв.м.; вул. Заклинських, 5 площею 1770,6 кв.м.; вул. Опришківська, 6/8, площею 2268,1 кв.м. Узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки становила 412,6 млн грн.
Як зауважується в судових матеріалах, ПАТ «Галичфарм» зверталося до банку «Фінанси та кредит» з пропозиціями щодо реструктуризації заборгованості за кредитними договорами, а саме в частині строків повернення коштів «у зв`язку з погіршенням становища на ринку та втратою ринку збуту на території проведення АТО».
Разом з тим, суд вказав, що обставини, на які послався позивач в обґрунтування позовних вимог, не є істотними в розумінні статті 652 Цивільного кодексу, оскільки сторони знаходяться у рівних соціально-економічних умовах.
Цитата з рішення суду:
«Позичальник (позивач) отримавши кошти банку та використавши їх відповідно до умов Кредитного договору, несвоєчасним поверненням кредиту та процентів за його користування позбавляє іншу сторону (Банк) того, на що останній розраховував при укладенні Кредитного договору, тобто не існує порушення співвідношення майнових інтересів сторін Кредитного договору.
Суд зазначає, що по шести кредитних договорах (№1195-01-07 від 19.09.2007, №1252-08 від 13.06.2008, №1318-10 від 21.05.2010, №1319-10 від 26.05.2010, №1320-10 від 29.06.2010, №1321м-10 від 29.06.2010), навіть з урахуванням додаткових угод про тривале перенесення первісних строків погашення кредитів, кінцевий строк їх повернення настав у травні-червні 2016 року, тоді як з позовом у даній справі позичальник звернувся лише у серпні 2016 року. При цьому, за кредитним договором №1440-12 від 15.11.2012 строк погашення кредиту настав ще 14.11.2015 р.
Крім того, позивачем всупереч приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено понесення ним збитків від втрати певних ринків збуту для позивача (на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей) з огляду на постійне зростання обсягу реалізації продукції ПАТ "Галичфарм" в грошовому виразі протягом 2013-2015рр. та доходів від продажу готової продукції за цей період згідно загальнодоступної річної інформації емітента цінних паперів, розміщеної на сайті Товариства.
При цьому, суд звертає увагу, що втрата ринку збуту, споживачів та активів у Донецькій та Луганській областях через проведення АТО стосувалась не лише позивача, а й відповідача.
Суд зазначає, що місцезнаходженням позивача та його виробничих потужностей є місто Львів, а не зона антитерористичної операції, чим спростовується доводи позивача в частині того, що проведення антитерористичної операції припало на кінцеві терміни повернення кредитних коштів, що практично унеможливило їх належне повернення внаслідок зупинення нормальної роботи підприємства.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що одним з наслідків війни на сході України та проведення антитерористичної операції Національним банком України визнано знецінення національної валюти, наслідком цього стало збільшення собівартості виробництва у зв`язку з тим, що закупівля сировини для виробництва лікарської продукції здійснюється в доларах США, відтак, співвідношення інтересів сторін суттєво змінилось за умов необхідності вибірки кредитних коштів, сума яких планувалась для їх витрачання, в тому числі на закупівлю товарів, необхідних для забезпечення виробничих процесів.
Обставини, на які посилався позивач, мають загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін договору, а тому не можуть бути віднесені до обставин, якими сторони керувалися при укладенні оспорюваних договорів і вважали, що вони не настануть, у зв`язку з якими виконання договорів порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договорів, а тому суд підкреслює, що наведене не є підставами для внесення змін до спірних договорів.
Одночасно, суд зазначає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України) і здійснюється на основі, зокрема, власного комерційного ризику, а тому, у даному випадку ризик зміни обставин несе позивач.
Позивач в якості умов для істотної зміни обставин визначає такі загальновідомі суспільно-політичні події на сході України (на території Донецької та Луганської областей), як масові заворушення, захоплення будівель державних установ, проведення бойових та військових дій, які призвели до різкого погіршення умов ведення господарської діяльності Товариства в регіоні проведення АТО та втрати ним певних ринків збуту своєї продукції.
Однак, суд зауважує, що наведені позивачем обставини відносяться до форс-мажорних обставин, передбачених статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
Таким чином, позивач безпідставно ототожнює форс-мажорні обставини з істотною зміною обставин, правові наслідки настання яких по-різному регулюються чинним законодавством.
Водночас, суд зазначає, що майнові права Національного банку України за вищенаведеними кредитними договорами, заборгованість за якими просить реструктуризувати позивач, входять до складу предмета застави за договором застави майнових прав №24/ЗМП від 24.03.2014, укладеним між Національним банком України (заставодержатель) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (заставодавець) (докази чого надані суду та знаходяться в матеріалах справи)».
Нагадаємо, восени 2016 року повідомлялося, що "Артеріум" купує словенську фармкомпанію Marifarm у місцевого банку Novi KBM. За даними словенських ЗМІ, Marifarm перейшла у власність Novi KBM після того, як не змогла виплатити борг у 19,5 млн євро.
Як писав Finbalance, 14 липня Верховний Суд відмовив розглядати скаргу ліквідатора банку "Фінанси та кредит" на рішення судів нижчих інстанцій (у т.ч. Вищого госпсуду), якими для ПАТ "Київмедпрепарат" (теж входить у корпорацію «Артеріум» К. Жеваго) було надано відстрочку (до 1 жовтня 2019 року) на виплату боргів на 344 млн грн (в іпотеці — корпус №26, буква З за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 139).
Своє клопотання про відстрочку "Київмедпрепарат" мотивував погіршенням фінансового стану та втратою ринку збуту в зоні АТО. Це при тому, що, згідно зі звітністю компанії, у 2016 р. її прибуток становив 50,7 млн грн, 2015-го — 60,5 млн, 2014-го — 130,6 млн.
У рамках цього судового спору ліквідатор банку "Фінанси та кредит" вказував, що нині кінцевим терміном ліквідації банку визначено 17.12.2017, що робить неможливим подовження термінів сплати боргів по жовтень 2019-го. Однак Вищий госпсуд відхилив ці аргументи, мотивуючи це тим, що вони "ґрунтуються тільки на припущеннях" (з огляду в т.ч. на теоретичну можливість продовження терміну ліквідації чи продаж прав вимоги, - ред.).
Як писав Finbalance, Госпсуд м. Києва розглядає позов НБУ до ПАТ "Київмедпрепарат" про звернення стягнення на предмет іпотеки (корпус № 20 (літ. О) площею 10,16 тис кв м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 139) в рахунок погашення боргу на 142,5 млн грн.
У листопаді 2016 року НБУ заявляв у суді про вимоги до ПАТ «Київмедпрепарат» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості банку "Фінанси та кредит" (також був підконтрольний К. Жеваго) за кредитними договорами №48 від 21.10.2008, №03/4 від 16.02.2009, №03/18 від 18.05.2009, №03/28 від 10.07.2009, №03/33 від 12.11.2009, №03/35 від 02.09.2010, №63/1 від 04.11.2008, №63/3 від 18.11.2008, №03/36 від 11.03.2014.
Рішенням Госпсуду м. Києва від 06.05.2015 (тобто ще навіть до введення тимчасової адміністрації в банк «Фінанси та кредит») було задоволено позов Головного управління НБУ в м. Києві та Київській області до ПАТ «Київмедпрепарат» - суд зобов’язав відповідача передати позивачу оригінали правовстановлюючих документів на предмети іпотеки за іпотечними договорами від 2009 року, які укладалися як забезпечення зобов’язань банку «Фінанси та кредит» перед НБУ по позикам рефінансування.
Йшлося про низку об’єктів, які розташовані за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 139:
- корпус №1 (літера Ч) загальною площею 1 500,80 кв.м;
- корпус №3 (літера Р) загальною площею 1 127,0 кв.м.
- корпус №7 (літера Ш) загальною площею 783,5 кв.м;
- корпус №9 (літера В) загальною площею 1 146,5 кв.м;
- корпус №11 (літера Т) загальною площею 1 383,4 кв.м;
- корпус №17 (літера Ю) загальною площею 1 184,2 кв.м);.
- корпус №20 (літера О) загальною площею 10 160,5 кв.м.
У квітні-2017 НБУ повідомляв, що борг банку «Фінанси та кредит» по кредитам рефінансування становить 6,3 млрд грн.
Довідково
За даними НБУ, сукупний обсяг інсайдерських кредитів у портфелі банку «Фінанси та кредит» — близько 22 млрд грн (76% портфеля). Балансова вартість активів "ФіК" становила 45,1 млрд грн, але оцінювачі ФГВФО оцінили їх у 9,9 млрд (22% від "номіналу").
За даними Фонду гарантування, на 01.09.2017 вкладникам банку "Фінанси та кредит" у межах гарантійної суми виплачено компенсацій на 9,92 млрд грн (сумарні виплати становитимуть 10,5 млрд грн).
Згідно зі звітністю ліквідатора банку, на 01.04.2017 позичальники погасили борги лише на 436,7 млн грн, реалізація майна банку принесла 99,3 млн, інші надходження — 238,6 млн грн.
Таким чином, гарантійні виплати здійснювалися насамперед за рахунок емісійних коштів Нацбанку, що монетизував держоблігації, надані Мінфіном для ФГВФО у вигляді позик, а також видав Фонду власні кредити.
Раніше повідомлялося, що є рішення (іноді й апеляційної інстанції) про стягнення на користь банку "Фінанси та кредит" 563 млн грн із ПАТ "Кременчукм`ясо"; 399 млн грн — із ПАТ "Готель "Салют"; 358 млн — із ТОВ "Комсомольська когенераційна компанія"; 168 млн — із ТОВ "Ворскла сталь"; 105 млн грн — із ПАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" тощо.
У матеріалах кримінальних проваджень про сумнівні операції "ФіК" наводилися дані й про видачу банком позик для ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод", ТОВ "Торговий дім Вагонзавод", ПАТ "Херсонський завод карданних валів", ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", ТОВ "Схід-Руда", ТОВ "ФК "Факторинг" тощо.
Про спроби гірничо-збагачувальних комбінатів Жеваго переконати суди, що вони не пов`язані зі збанкрутілим банком "Фінанси та кредит" Жеваго читайте тут.
Про позовні вимоги ліквідатора банку "Фінанси та кредит" до групи "КрАЗ" Жеваго на 3 млрд грн див. тут.
Про спроби компаній з групи "Росава" Жеваго позбутися поруки перед банком "Фінанси та кредит" читайте тут.
Про судове рішення, згідно з яким К. Жеваго мав виплатити вкладниці банку "Фінанси та кредит" 1 млн грн читайте тут.
Про картковий борг Жеваго перед "Фінанси та кредит" на 8,3 млн грн див. тут.
Про авто, яхту, літак і вертоліт, які можуть належати К. Жеваго, читайте в матеріалі сайту dubinsky.pro.
Про боргові вимоги НБУ до структур К. Жеваго див. тут.
Про підозри ГПУ щодо змови посадових осіб НБУ та банку "Фінанси та кредит" при видачі рефінансування читайте тут і тут.
Про кримінальне провадження прокуратури щодо можливого виведення коштів з банку "Фінанси та кредит" на користь власника ТРЦ "Гуллівер" див. тут і тут.
Про висновки Вищого адмінсуду, що НБУ не реагував адекватно на проблеми банку "Фінанси та кредит" див. тут.