Суд ЄС відмовив російським компаніям у скасуванні санкцій щодо РФ

Все про економіку та фінанси

Суд Європейського Союзу залишив економічні санкції проти низки російських компаній чинними. Таке рішення ухвалено у четвер, 13 вересня, передає прес-служба суду в Люксембургу. По суті це рішення є остаточним, однак сторони мають право звернутися до Європейського суду справедливості (вищої інстанції) з проханням перевірити його законність, констатує DW.

"По суті Суд встановив, що Рада ЄС достатньо обґрунтувала оскаржені правові акти", - йдеться у повідомленні Суду ЄС, яке є у розпорядженні DW. "Проголошена мета оскаржених актів полягає у тому, щоб підвищити ціну за дії Росії, які підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, а також підтримати мирне врегулювання кризи", - додали у Суді.

До Суду ЄС з позовом на Раду ЄС сім компаній звернулися ще восени-взимку 2014 року. "Роснефть" і "Газпром нефть", російські банки "Сбербанк", ВТБ і "Внешэкономбанк" (ВЭБ), а також український "Промінвестбанк" (дочка ВЭБ) і турецький DenizBank (дочка "Сбербанку") просили скасувати санкції, запроваджені проти них за дії Росії з дестабілізації ситуації в Україні.

Як відомо, персональні санкції Брюссель почав запроваджувати одразу після анексії Росією українського півострова Крим. Однак на економічні санкції він пішов лише у липні 2014 року - після того, як над Донбасом збили Boeing 777 рейсу MH17 "Малайзійських авіаліній". Згодом ЄС прив`язав секторальні санкції до виконання мінських домовленостей і подовжує їх щопівроку.

Обмеження стосуються трьох секторів. По-перше, це заборона на експорт та імпорт зброї, а також продаж товарів подвійного призначення до РФ. По-друге, в енергетичний сектор Росії не дозволяється постачати товари, які можна використовувати для розвідки та видобутку нафти у глибоководних і арктичних зонах, а також сланцевої нафти. По-третє, у банківському секторі компанії та громадяни ЄС не можуть купувати або продавати цінні папери зі строком понад 30 днів, а також давати кредити п`яти банкам, які належать російській державі, та трьом енергетичним компаніям. До списку потрапили банки "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", ВЭБ і "Россельхозбанк", а також енергетичні компанії "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть".

Переважно позивачі аргументували свої скарги тим, що Рада ЄС не навела підстав для запровадження санкцій проти них. Компанія "Газпром нефть" стверджувала, що має "недостатні зв`язки" з урядом РФ. Як відомо, вона на майже 96 відсотків належить "Газпрому", у якому контрольним пакетом володіє російська держава. ВТБ, який належить на понад 60 відсотків РФ, стверджував, що держава ним не керує. Інші підприємства, наприклад, "Роснефть", стверджували, що ЄС порушив свої зобов`язання згідно з угодою про партнерство та співпрацю з Росією, а також у рамках СОТ.