Суд: Приватбанк має повернути Суркісам 1,4 млрд грн

Все про економіку та фінанси

17 травня Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов братів Суркісів і їх родичів та

- скасував рішення НБУ про визнання їх пов’язаними з Приватбанком особами;
- визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування їх коштів в акції Приватбанку під час його націоналізації;
- вирішив стягнути з Приватбанку на їх користь загалом близько 1,06 млрд грн.

Крім того, 17 травня цей же суд задовольнив позов «Акцент-Банку» (А-Банк), який підконтрольний Суркісам, пише агентство «Українські новини». Суд також

- визнав недійсним рішення НБУ про визнання «А-Банку» пов’язаною з Приватбанком особою;
- визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування коштів "А-Банку" в акції Приватбанку під час його націоналізації;
- вирішив стягнути з Приватбанку на користь «А-Банку» близько 369 млн грн.

Під час розгляду цих справ НБУ вказував, що І. Суркіс та І. Коломойський – акціонери в т.ч. телеканалу «1+1» що, за висновком НБУ, свідчить про пов’язаність І. Суркіса з Приватбанком. А тому й родичі І. Суркіса теж вважаються пов’язаними з Приватбанком особами.

Натомість суд дійшов висновку, що не доведено істотну участь І. Суркіса в споріднених з Приватбанком особах – ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ТОВ «Гравіс-Кіно» та ПрАТ «Телекомпанія «ТЕТ». Так, суд послався на те, що в Єдиному держреєстрі юросіб і фізосіб-підприємців І. Суркіс не зазначений власником істотної участі, бенефіціаром, учасником, керівником чи будь-якою іншою особою щодо вказаних структур.

«Згідно зі статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості», - йдеться в рішенні суду.

Коментуючи ж інформацію із сайту, слід розуміти, телеканалу «1+1», що І. Суркіс є його акціонером, суд зауважив наступне:

«Роздруківка з веб-сайту юридичної особи щодо структури її власності, так само як і інформація, отримана в інший ніж наведений вище спосіб, не є формою здійснення банківського нагляду Національним банком України, що передбачений Законом України «Про банки і банківську діяльність».

НБУ не надано суду документів, на підставі яких були прийняте оскаржуване рішення Комісії від 13 грудня 2016 року №105. Письмові докази, якими відповідач НБУ обґрунтовує законність прийнятого рішення були одержані після прийняття оскаржуваного рішення».

Також суд вирішив, що НБУ належно не довів зв’язок І. Суркіса в т.ч. з «Запорізьким заводом феросплавів» і «Нікопольським заводом феросплавів» (одним з бенефіціарів яких є І. Коломойський).

Щодо «А-Банку» НБУ вказував, що цей банк та Приватбанк мають спільну інфраструктуру - в т.ч. спільні інформаційні системи, які дозволяють переглядати та формувати фінзвітність, кореспондентські відносини; «А-Банк» більшість грошових коштів розміщував на рахунках в Приватбанку. Крім того, НБУ посилався на те, що «А-Банк» використовував типові форми договорів Приватбанку й між банківськими установами відбувається трудова міграція. 

Натомість суд вказав, що в «А-Банку» були кореспондентські рахунки в т.ч. в Діамантбанку, Укргазбанку, Ощадбанку, Сбербанку; не орендує приміщення в Приватбанку; укладав договори щодо технічної підтримки та використання комп`ютерних програм з іншими компаніями і т.д. 

Контекст

За неофіційними даними, під час націоналізації Приватбанку Суркіси могли втратити близько 300 млн дол.

За офіційними даними, статутний капітал Приватбанку під час націоналізації був збільшений на 29,4 млрд грн за рахунок операції bail-in (примусова конвертація в капітал коштів пов`язаних осіб, необтяжених зобов`язань, як-то єврооблігації тощо).

Не виключено, що зазначені вище судові рішення можуть негативно вплинути на судові перспективи держави при спорах, зокрема, з держателями євробондів у Лондонському арбітражі.

P.S. НБУ заявив, що "звертатиметься до судів вищих інстанцій з оскарженням подібних неправосудних рішень та впевнений у законності проведеної процедури bail-in".

Про кримінальні провадження щодо інсайдерських кредитів, які структури І. Коломойського та Г. Боголюбова отримали в Приватбанку, сумнівні операції перед націоналізацією, про фінансовий стан Приватбанку (в т.ч. нову потребу докапіталізації) і т.д. читайте тут.