Сьогодні-завтра НБУ має остаточно визначитися, який обсяг докапіталізації потрібний ТОП-10 банкам за результатами стрес-тесту. А судячи з учорашнього виступу глави Нацбанку Валерії Гонтаревої, до кінця наступного місяця картина має прояснитися і щодо наступної десятки фінустанов. У яких банків регулятор виявить найбільший дефіцит капіталу?
Станом на 01 жовтня формально норматив Н2 – норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу – серед банків з першої групи класифікації (група найбільших) порушували різною мірою 5 фінустанов: Альфа-банк, Сбербанк Росії, Промінвестбанк, ОТП Банк, Приватбанк. Їх значення Н2 було менше визначеного регулятором необхідного рівня в 10% (див. нижче таблицю).
Проте ще з лютого діє постанова НБУ, яка передбачає незастосування до банків санкцій у т.ч. за дефіцит капіталу. Передумовою для прийняття такого документу стала глибока девальвація, обвал економіки та війна, які принципово змінили середовище, в якому доводиться функціонувати банківській системі. Крім того, згідно з погодженим з МВФ планом, припустимим на поточний рік визначено показник Н2 на рівні 5%. А нижче цієї планки ніхто з ТОП-банків не впав. Принаймні, «на папері».
Говорячи про потенційну потребу в докапіталізації, слід зважати, що банки вже провели її перший етап за підсумками торішнього стрес-тесту. До того ж, окремі фінустанови до визначення остаточних результатів діагностики-2015 досить активно нарощували капітал. Йдеться, зокрема, про ВТБ Банк, російські акціонери якого в серпні вирішили збільшити його статутний капітал на 14,5 млрд грн. за рахунок конвертації кредитів, раніше отриманих від материнської структури. Щоправда, чільні представники групи ВТБ не виключали, що українській «дочці» знадобиться додаткова докапіталізація. Формально на початок жовтня ВТБ Банк вписався навіть у 10-відсоткову планку Н2.
Деякі учасники ринку не виключають, що активне нарощування капіталу окремими представниками російських фінансових груп зумовлене в т.ч. бажанням перестрахуватися й не давати «зайвих» (економічних) приводів для різких рішень держави у разі гіпотетичного загострення політичної ситуації, коли відповідних подразників і так вистачатиме.
Щоправда, таке припущення не зовсім застосовуване до Сбербанку Росії, який, з одного боку, має дефіцит капіталу, а з іншого - досі не вживав активних дій щодо його покриття. Щодо Промінвестбанку, то попри чималу докапіталізацію на «папері», яка здійснювалася знову ж таки, передусім, за рахунок конвертації кредитів, дефіцит капіталу все одно зберігається.
Окрема історія - з Альфа-банком. Окрема не тільки в тому сенсі, що він приватний і що де-юре можна говорити про те, що він не зовсім російський, хоча де-факто – з явним російським корінням. Можлива угода групи Unicredit з «Альфа-Груп» щодо фактичного поглинання ПАТ «Укрсоцбанк» (Unicredit Bank) з наступним теоретичним злиттям їх банків в Україні може призвести до того, що Альфа-банку докапіталізація якщо й знадобиться, то незначна, з огляду на нинішній профіцит капіталу в Unicredit Bank. У будь-якому разі якщо судити хоча б з операцій М. Фрідмана щодо купівлі-продажу в різних країнах «вуглеводневих» активів, гроші на докапіталізацію «Альфа-банку» мають знайтися. Звичайно, за наявності відповідного інтересу. Інша справа, якщо знову з’являться форс-мажори через черговий геополітичний припадок Кремлівського Навіженого та супровідний тиск всередині України на владу щодо «асиметричних» відповідей, у т.ч. у вигляді націоналізації активів, тим чи іншим чином пов’язаних з Росією.
Якщо говорити про банки з європейським капіталом, то ті, що досі докапіталізовувалися, надавали перевагу знову ж таки «паперовій» (без фактичного вливання «живих» коштів) докапіталізації – за рахунок конвертації в капіталі кредитів, раніше отриманих від «мам». Йдеться тут, перш за все, про Unicredit Bank (відповідні суми склали кілька сотень мільйонів доларів), а також ОТП Банк (в ньому, до речі, запевняли редакцію Finbalance, що після нещодавно анонсованої хвилі докапіталізації банк буде виконувати 10-відсотковий норматив регулятора).
Своя специфіка з «Райффайзен Банком Аваль». Він буде докапіталізований за рахунок входження в його капітал ЄБРР, який стане міноритарним власником, отримавши 25-35% акцій. Це при тому, що з показником Н2 в банку наче все гаразд.
Так само номінально немає дефіцит капіталу й Укрсиббанк. Проте оголошені нещодавно акціонерами банку наміри щодо збільшення його капіталу на 130 млн дол. (серед яких, до речі, крім BNP Paribas, також ЄБРР) на фоні невисокого в порівнянні з іншими учасниками ринку рівня резервування під кредитний портфель сигналізують, що де-факто дефіцит капіталу є.
Щодо банків з українським капіталом, то, як відомо, «живих» у 1-ій групі лишилося два: Приватбанк та ПУМБ.
У коментарі для Finbalance глава правління «Привата» Олександр Дубілет зазначав, що НБУ за результатами стрес-тесту вимагає вливання в капітал на рівні 8 млрд грн. Однак банк з такими оцінками незгодний і дискусія з регулятором з цього приводу триває, як повідомили нашій редакції на днях в прес-службі фінустанови. У будь-якому разі процес докапіталізації Приватбанку відбувається й так - фінустанова чекає від НБУ дозволу на включення до регулятивного капіталу 120 млн дол. субборгу.
Якщо говорити про ПУМБ, то його топ-менеджмент систематично наголошує, що в разі потреби акціонер належно підтримає банк. Очевидно, що певна стабілізація ситуації на Донбасі шанси на це підвищує
Залишилися держбанки. Саме вони за результатами стрес-тесту можуть виявитися найбільш дефіцитними з точки зору необхідності додаткових вливань у капітал. Йдеться, передусім, про Ощадбанк та Укрексімбанк.
Так, згідно з попередніми оцінками Мінфіну та Мінекономрозвитку, які робилися влітку, для докапіталізації «Ощада» може знадобитися біля 20 млрд грн. (при тому, що торік він уже був докапіталізований урядом на 11,6 млрд грн), а «Укрексіма» – 26 млрд грн. (торік він отримав від Кабміну 5 млрд грн).
Щодо Укргазбанку, то йому після вливань у цьому році на 3,8 млрд грн може знадобитися (з оцінками Мінфіну та Мінекономрозвитку) ще лише 800 млн грн. Щоправда, тут не слід забувати про багатомільярдну докапіталізацію державою, яка здійснювалася після кризи 2008-2009 рр. Тому витрат і так уже понесено більш ніж багато.
Рейтинг банків з найгіршим рівнем ліквідності читайте тут.
Рейтинг банків за відтоком депозитів населення в ІІ кварталі читайте тут, за 1-е півріччя – тут, за 9 місяців - тут, у 2014 році – тут.
Рейтинг банків за відтоком коштів юросіб в ІІ кварталі читайте тут, за 1-е півріччя – тут, за 9 місяців - тут, у 2014 році – тут.
Finbalance