Спецконфіскація ім. Януковича: НАБУ відмовило "кіпріотам", слідства щодо суддів не буде

19.06.2017, 09:00

06 червня Солом’янський райсуд м. Києва відмовився задовольнити скаргу адвоката кіпрської компанії Akemi Management Limited на «бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України», яка, на думку скаржника, проявилася в невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За інформацією скаржника, 17.05.2017 компанія звернулась до НАБУ із заявою про «вчинення кримінального правопорушення суддями Краматорського міського суду Донецької області, відповідальність за які передбачено ч.1 ст.375, ч.3 ст.368 КК України» (цитата).

За твердженням Akemi Management Limited, ця компанія має в Ощадбанку відкриті рахунки, зокрема у цінних паперах, на яких розміщені облігації внутрішньої держпозики України. При цьому кіпрська структура запевняє, що з Інтернету довідалася, що до належних їй облігацій застосовано спецконфіскацію на підставі вироку Краматорського міського суду Донецької області від 28.03.2017.

«У наявній в загальному доступі частині вироку назва компанії відсутня, проте, на думку адвоката, не має сумніву в тому, що конфісковані активи компанії з огляду на наступне.

На другій сторінці зазначеного вироку перелік компаній переривається, а отже є неповним, а загальна сума перелічених активів є набагато меншою за 1,5 млрд. доларів США, про які заявлено на офіційному сайті Генеральної прокуратури України, як про загальну суму конфіскованих активів, що свідчить про неповний перелік активів та компаній, зазначених на другій сторінці вироку.

Активи компанії AKEMI MANAGEMENT LІMІTED були заарештовані разом з активами компаній, перелічених на другому аркуші вироку (Sabulong trading ltd, Quickspase Limited, Wonderbliss ltd, Baleingate finance limited, Kviten Solution Limited), що підтверджується ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2014 року.

16.05.2017 року компанією оскаржено зазначений вирок у встановленому законом порядку, шляхом подання апеляційної скарги через Краматорський міський суд Донецької області, однак у скаржника є всі підстави вважати що посадові особи ПАТ «Ощадбанк» фактично виконали вирок суду, чим завдано компанії шкоду в особливо великих розмірах.

Натомість у Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначеного вироку на даний час не має, що наводить на обґрунтоване припущення про те, що судді навмисно не публікують його з метою протидії процедурі оскарження та в подальшому його скасуванню», - описується в ухвалі суду інформація Akemi Management Limited.

Згідно з судовими матеріалами, кіпрська компанія виклала ці відомості в заяві про вчинення кримінального правопорушення та подала її до НАБУ, «але всупереч положенням КПК України, представник заявника не отримав документу на підтвердження реєстрації кримінального провадження Єдиному реєстрі досудових розслідувань» (цитата).

За інформацією Akemi Management Limited, «в телефонній розмові з уповноваженою особою НАБ України, стало відомо що в реєстрації кримінального провадження відмовлено».

З огляду на це, як зазначається, компанія і звернула до суду із скаргою на «бездіяльність» НАБУ.

Натомість НАБУ в письмових поясненнях вказало, що його детективи здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу, «а тому розгляд інших порушень у даній заяві питань не належить до компетенції НАБ України» (цитата).

Як уточнюється, у зв`язку з цим НАБУ спрямувало заяву адвоката Akemi Management Limited до прокуратури Донецької області для розгляду в межах компетенції, про що повідомлено скаржника.

Солом’янський райсуд м. Києва підтримав позицію НАБУ та дійшов висновку, що не вбачає бездіяльності у діях посадових осіб бюро.

Суд вказав, що Akemi Management Limited у своїй заяві про кримінальне правопорушення від 23.05.2017 року, яка була подана до НАБУ, не було викладено конкретних обставин, що можуть свідчити про вчинення суддями Краматорського міського суду Донецької області кримінальних правопорушень.

Крім того, Солом’янський райсуд м. Києва звернув увагу, що у ст. 383 Кримінального кодексу передбачено відповідальність за завідоме неправдиве повідомлення про злочин, об`єктом якого є інтереси правосуддя і за яке у кожному випадку його вчинення має також наставати передбачена законом відповідальність.

Контекст

У травні Генпрокуратура повідомила, що Апеляційний суд Донецької області відмовив у відкритті провадження щодо конфіскації 1,5 млрд дол за матеріалами апеляційної скарги адвокатів, «які є представниками підприємств-нерезидентів злочинної організації В.Януковича» (цитата).

Представники влади заявляли про конфіскацію $1,5 млрд Януковича та його оточення. Однак, за даними джерел агентства «Українські новини», насправді це сума раніше заарештованих кошти не тільки в Ощадбанку, але і в Укргазбанку. Рішення ж Краматорського міського суду Донецької області, яке вступило в силу в кінці квітня, стосується рахунків лише в Ощадбанку, тому й конфіскації, як зазначалося, підлягали$1,3 млрд.

Як зауважувалося, прямого відношення до цих рахунків Янукович не має. Коштами володіли ряд компаній, які так чи інакше пов`язані з людьми, які в свою чергу мали якийсь зв`язок з екс-президентом.

У перелік компаній, чиї рахунки були заарештовані ще в 2015 році входять Foxtron Networks limited, Quickspace Limited, Katiema Enterprises Limited, Loricom holding group ltd, Kviten Solution Limited, Opalcore ltd, Akemi managеment limited, Japelion ltd, Manningford trading limited, Wonderbliss ltd, Sabulong trading ltd. Aldoza investments limited, Baleingate finance limited.

Майже вся сума арештованих коштів спочатку була в цінних паперах. Ці валютні ОВДП мали різні терміни погашення, але до кінця 2016 року всі випуски, крім одного розміром в $200 млн були погашені і кошти зараховані на рахунки, пояснили агентству в Мінфіні. Таким чином, наразі мова йде про конфіскацію з рахунків в Ощадбанку $1,1 млрд - це і тіло та нараховані відсотки, а також цінні папери вартістю $200 млн.

Але для того, щоб використовувати ці кошти, уряд повинен прийняти ще декілька рішень. 19 квітня Кабмін вже затвердив постанову про порядок розподілу конфіскованих коштів. Однак воно стосується лише 11,5 млрд грн, конфіскованих грошей, що передбачено держбюджетом. Кошти розподіляються пропорційно на різні цілі. Але переважно вони повинні піти на програми, які реалізовує Мінагрополітики, Мінрегіон і Мінфін.

За рішенням Краматорського суду, сума коштів для розподілу майже в три рази більшої, ніж передбачена держбюджетом - близько 29 млрд. ($1,1 млрд). Як уточнювали в Мінфіні, для використання різниці в 17,5 млрд грн Кабмін повинен підготувати зміни до держбюджету і після прийняття цих змін Верховною Радою, прийняти відповідну постанову про розподіл грошей. Саме урядовим документом і буде визначено, скільки коштів піде на зміцнення обороноздатності країни, а скільки, на інші потреби.

За неофіційними даними джерел журналіста Олександра Дубінського, ті 1,5 млрд дол, які «Сім`я» вивела за кордон, щоб потім інвестувати у валютні облігації України, - належали не тільки Януковичам. Ці гроші були розділені між 10 найвідомішими міністрами команди ВФЯ (10 офшорок - по одній на кожного).

Згідно з цією інформацією, у Януковича фактично було вилучено близько 200 млн дол; майже 1,2 млрд доларів - зовсім у інших членів донецької команди. А ще 120 млн дол – у нардепа-втікача Олександра Онищенка і російського олігарха Павла Фукса, які, як зазначається, раніше купили офшорні компанії, на які були оформлені ОВДП на таку суму, у представників Януковича.

«За моєю інформацією, мова йде про двох офшорних компаніях - Quickpace і Sabulong, на яких значилися ОВДП на 120 млн дол + близько 25 млн відсотків. До речі, якщо пам`ятаєте, допомагала Януковичу купити ці облігації "кращий глава Нацбанку" Гонтарева», - констатував О. Дубінський, посилаючись на власні джерела.

Про офіційну перевірку ГПУ щодо участі групи ICU, співвласницею якої до призначення главою НБУ, була Валерія Гонтарева, в сумнівних операціях «Сім’ї» читайте тут, а коментарі В. Гонтаревої з цього приводу див. тут.

Як писав Finbalance, за даними НАБУ, які наводилися в ухвалі Солом’янського райсуду м. Києва від 04.07.2016, «невстановлені особи з числа народних депутатів» (цитата) відповідно до угод від 15.09.2015 стали бенефіціарними власниками 50% акцій компанії QUICKPACE LIMITED, ще одна фізособа – громадянин Росії – отримала у власність такий же пакет 50%.

Як уточнювалося в документі, QUICKPACE LIMITED фігурувала в переліку компаній-нерезидентів, бенефіціарним власником яких був екс-глава НБУ та віце-прем’єр (слід розуміти, йдеться про Сергія Арбузова, - ред.), і на банківські рахунки та рахунки в цінних паперах яких у липні 2014 року судом було накладено арешт.

Раніше в Генпрокуратурі теж наводили дані, що компанія QUICKPACE LIMITED була підконтрольною С. Арбузову і що в т.ч. на її рахунок в латвійському AS "PrivatBank" накладено арешт.

Зауважимо, що судова ухвала від 04.07.2016 стосувалася кримінального провадження №52015000000000002, досудове слідство по якому здійснює НАБУ, щодо зловживань службових осіб «Укргазвидобування» в 2014-2015 рр., народних депутатів, вищого керівництва держави тощо, по якому проходить у т.ч. екс-нардеп Олександр Онищенко.

 

comments powered by Disqus