Шлапак: перед націоналізацією "Приват" списав "індексовані" борги компаній на 20 млрд грн

04.07.2017, 21:00

Глава правління Приватбанку Олександр Шлапак під час прес-конференції розповів про сумнівну реструктуризацію ("трансформацію") кредитів юросіб, яку восени (тобто перед націоналізацією) провів Приватбанк. За його словами, кредитами на 126 млрд грн для 36 позичальників була закрита заборгованість 193 «старих» позичальників за позиками, які банк видав раніше. При цьому, зокрема, ставка за цими позиками становила неринкові 10,5% у гривні й була маса проблем із заставним майно. Нижче – пряма мова із виступу О. Шлапака:

"Це була вершина фінансової піраміди Приватбанку. Характерні ознаки цього портфелю:

1. Всі кредити були видані в жовтні-листопаді 2016 року компаніям, які практично не вели операційної діяльності, мали негативний фінансовий стан та історію менше одного року. Наприклад, 4 млрд грн видано компанії D, яка була зареєстрована в липні 2016 року однією фізичною особою, дохід якої за три місяці її життєдіяльності до моменту видачі позики, був 7,7 тис грн. Крім того, 4,6 млрд грн видано компанії B, зареєстрованій в лютому 2016 року, фінансовий стан якої вже тоді оцінювався як шостий клас. Відповідно до нормативних документів НБУ, шостий клас – це первинна ознака дефолту компанії.

2. Компанії отримували кредити від 10,5%, тоді як кредитним комітетом банку була затверджена ставка 34%. А відповідно до законодавства, банк не має права видавати позики дешевше, ніж сам залучає ресурси. Натомість у жовтні-листопаді банк залучав рефінансування НБУ під 22%, гривневі депозити фізосіб під 19%, гривневі депозити юросіб – під 14,2%.

3. Позичальники не перевірялися на пов’язаність, а фінансовий стан більшості з них штучно завищувався.

4. При видачі кредитів порушувалися нормативні документи як НБУ, так і внутрішні документи самого банку. Всі 36 кредитів були підписані головою правління з перевищенням повноважень, які надавалися йому відповідними документами банку. До НБУ надавалися недостовірні дані щодо розміру необхідного резерву та величини непокритого кредитного ризику та, відповідно, спотворювалася реальна величина регулятивного капіталу банку.

5. Товарами, які були забезпеченням за цими кредитами виступали, наприклад, бензин, якого б вистачило на два роки повної роботи всієї України. Або австралійська марганцева руда, яка в основному постачалася на китайський ринок, тут же планувалося постачати в Україну в такий спосіб, щоб покрити щонайменше трирічну потребу всіх феросплавних комбінатів. При цьому компанії, які брали ці позики та збиралися завозити пальне та руду не мали ні складів, ні угод на закупівлю та зберігання цих товарів.

6. Всі видані кошти були спрямовані не на операційну діяльність цих компаній чи оплату товарів, як було сказано в угодах, а впродовж одного-двох днів після отримання цих кредитів були повністю спрямовані на погашення тіла та відсотків за кредитами, які були видані 193 компаніям, про які згадувалося та які були пов’язаними з банком особами. Це вже була верхівка піраміди, тому що така практика існувала і раніше.

7. Більшість з цих 193 компаній мали реальну заставу та індексовану відсоткову ставку. Відповідні кредити видавалися в 2014-2015 рр., курс долара був нестабільним, ставка була 12-12,5%, однак вона прив’язувася до курсу долара. Таким чином, коли мала бути погашена позика, клієнт мав ще заплатити індексовану винагороду. Коли ж ці 193 кредити були погашені 36 позичальниками, ми, по-перше, втратили реальну заставу, яка була по цим позикам, а по-друге, 23 листопада кредитним комітетом банку було прощено індексовано відсоткову ставку для ¾ позичальників. Тобто для тих, хто мав таку індексовану відсоткову ставку. Втрати банку – близько 20 млрд грн.

8. Але навіть цих 126 млрд грн було недостатньо, щоб погасити позики 193 компаній. Відтак не вистачало 15 мільярдів, і тоді банк приймає на баланс майно на цю суму. Цим майно виявилися 248 АЗС та 120 нафтобаз. Вартість – близько 15 млрд грн. але коли ми уважно дослідили ситуацію з цим майном, з’ясувалося, що особливо по нафтобазам вартість цих об’єктів була суттєво завищена. Наприклад, одне з «нафтосховищ» оцінювалося в 149 млн грн, друге – у 80 млн грн, при тому, що понад три роки вони не функціонують взагалі, не мають ні світла, ні газу".

За даними О. Шлапака, на 01.07.2017 обсяг заборгованості екс-пов’язаних осіб Приватбанку становив 190 млрд грн, або 97% портфелю корпоративного портфелю. І ще є борг на 8,4 млрд грн по простроченим відсоткам (тобто сукупно - 198,4 млрд грн).

Водночас колишній перший заступник глави правління Приватбанку Володимир Яценко (працював у команді Олександра Дубілета) таким чином прокоментував заяви О. Шлапака, зокрема, щодо проведеної восени "трансформації" кредитного портфелю банку:

«Видача цих кредитів була узгоджена з НБУ і МВФ, називалося все це трансформацією кредитного портфеля.

Єдиною причиною такої трансформації було небажання Гонтаревої і Рожкової визнавати договору застави, які підпадали під англійське право, що для Приватбанку за великими кредитами було стандартною практикою (в українських судах за великими кредитами можна судитися вічно).

Будемо сподіватися, що НАБУ з`ясує, якими мотивами керувалися ці чиновники і від кого вони отримали завдання забрати Приватбанк».

Раніше Ігор Коломойський теж зауважував, що осіння реструктуризація кредитного портфелю Приватбанку відбулася під контролем НБУ.