«Сбербанк Росії» в Україні: чи вдався замах Путіна на вбивство банку

Все про економіку та фінанси

Нещодавній виступ глави російського «Сбербанку» Германа Грефа на одному з ключових бізнес-форумів Росії мав справжній фурор. І справа не в тому, що банкір озвучив щось конгеніальне. Але він сказав уголос те, що побоюються інші, тим паче, наближені до Кремля.

Хай у досить виваженій формі, але Греф фактично натякнув, що «король – голий». Він розкритикував держуправління по-путінськи, яке руйнує економіку РФ, висмоктує соки з бюджету. Греф наголосив, що СРСР розпався через "приголомшливу некомпетентність радянського керівництва і в першу чергу - в галузі економіки". Більш ніж не двозначний сигнал на фоні рецесії в Росії, різкого охолодження відносин із Заходом через Україну, усіх санкцій-контрсанкцій і т.д.

Такий ось жест на підтримку України (нехай і досить опосередкований) в нас особливо оцінений не був – цей спіч значного резонансу не мав. Місцева «дочка» "Сбербанку Росії" працює в іншому інформаційному полі, який створила перш за все пряма військова агресія Путіна проти України.

Поширене в українському суспільстві обурення, злість, намагання хоча якимось чином (у т.ч. на економічному рівні) помститися за смерті співгромадян на Донбасі та за анексію Криму «каналізувалося» в багатьох випадках у вороже ставлення до представників російського бізнесу, призвело до бойкоту їх товарів, послуг і т.д.

У випадку зі «Сбербанком Росії» негативні настрої підігрівалися не лише його державним «походженням», але й інформацією про ту чи іншу міру причетності (залучення) до фінансування бойовиків на Донбасі. Що, однак, не знайшло офіційного підтвердження (згідно з результатами перевірки Нацбанку). У будь-якому разі осад, що називається, лишився. Звідси – заклики націоналізувати банки з російським капіталом в Україні, забирати з них депозити і т.д.

Така атмосфера не могла не позначитися на фінансовому становищі «Сбербанку Росії». Відтік клієнтських коштів у ньому – відчутно сильніший, ніж загалом по банківській системі.

Так, згідно із фінзвітністю банку, за 9 місяців обсяг гривневих вкладів фізосіб у ньому скоротився у 2,1 рази – на 1,87 млрд грн. (у ІІІ кварталі – на 559 млн грн., або -24,7%). З урахуванням нисхідної динаміки офіційного курсу гривні, портфель валютних вкладів фізосіб у банку за три квартали поточного року міг зменшитися у доларовому еквіваленті (розрахунки FINBALANCE) теж майже удвічі – на 646,5 млн дол (у ІІІ кварталі – на 188,8 млн дол, або -22,5%).

Нагадаємо, відповідно до статистики НБУ, в ІІІ кварталу обсяг гривневих депозитів населення у банківському секторі скоротився на 14,5 млрд грн (-6,5%), за 9 місяців – на 45,6 млрд грн. (-18%). При цьому портфель валютних вкладів фізосіб у доларовому еквіваленті зменшився на 1,7 млрд дол (-10,3%), а за січень-вересень – на 7,6 млрд дол (-33,6%).

Подібна ситуація і у випадку з депозитами юросіб. За три квартали обсяг відповідного портфелю валютних вкладів у «Сбербанку Росії» у доларовому еквіваленті міг скоротитися на суму близько 193 млн дол, або в 2,75 рази – до 110,2 млн дол.; у ІІІ кварталі - біля 48,9 млн дол (-30,8%), що суттєво гірше від показників загалом по банківській системі.

Щодо гривневих вкладів юросіб, то вони за 9 місяців «дивом» збільшилися на 212,3 млн грн. (+8,4%), а в ІІІ кварталі – на 974,8 млн грн. (+55,2%) – до 2,74 млрд грн. Це кращі показники, ніж по банківському сектору. Як варіант, таку динаміку міг забезпечити перехід, скажімо, російський підприємств з інших банків на обслуговування в «Сбербанк» (у т.ч. командою з «центру»).

За таких умов, не виключено, російський «Сбербанк» надавав підтримку дочірній структурі в Україні. Принаймні, обсяг залучених нею позик від інших банків в іноземній валюті за січень-вересень міг збільшитися (з огляду на динаміку офіційного курсу гривні) на суму близько 331,8 млн дол (+24,4%). Щоправда, в ІІІ кварталі відповідна заборгованість перед іншими банками могла зменшитися на суму близько 33,25 млн дол (-1,9%).

У будь-якому разі відтік депозитів не був повністю компенсований вливаннями від інших банків. І «Сбербанк Росії» пішов шляхом скорочення кредитного портфелю, що в основному відповідає динаміці по системі, принаймні, по валютним позикам юрособам (на 01.10 становили 87,4% всього кредитного портфелю), щодо гривневих кредитів, то динаміка більш негативна.

Так, обсяг валютних кредитів юросіб у «Сбербанку Росії» в липні-вересні міг скоротитися на суму близько 114,8 млн дол (-4,7%), за січень-вересень – на 249 млн дол. (-9,6%); гривневих – на 863,8 млн грн. в ІІІ квартаді (-20,7%), за 9 місяців – на 641,9 млн грн. (-16,4%). Портфель гривневих кредитів фізособам у ІІІ кварталі зменшився на 190,7 млн грн. (-15,9%), за 9 місяців – на 200,6 млн грн. (-16,6%). Валютні позик населенню в липні-вересні відповідний портфель у доларовому еквіваленті міг зменшитися на суму приблизно 707 тис дол. (-18%), у січні-вересні – на 2,3 млн дол. (-41,9%).

На відміну від інших банків (у т.ч. з російським капіталом), «Сбер» резерви не розформовував, а навпаки нарощував. За 9 місяців по кредитам юрособам вони зросли удвічі – до 2,78 млрд грн. Однак на кінець ІІІ кварталу покривали лише 8,3% відповідного портфелю – не найменший показник у системі, але й далеко не найбільший, адже тільки за даними НБУ на 01.09.14 частка простроченої заборгованості до виданих позик у банківській системі становила 11,2%, при тому, що реальний рівень «проблемки» на ринку – в рази більший. Портфель кредитів фізосіб у «Сбербанка Росії» досить незначний (на 01.10 – 1,05 млрд грн), а рівень резервування – 33,6%.

Попри досить активне нарощування резервів у 2014 році (відповідні відрахування за три квартали склали 2,34 млрд грн, у ІІІ кварталі – 902,7 млн грн), за 9 місяців прибуток «Сбербанку Росії» склав майже 104,2 млн грн. (щоправда, в липні-вересні зафіксований збиток на 11,4 млн грн). Слід відзначити, що це стало можливим не в останню чергу завдяки успішним з точки зору інтересів банку валютних операцій (за 9 місяців позитивний результат по них склав 415,4 млн грн., у ІІІ кварталі – 180 млн грн), а також за рахунок переоцінки валюти («плюс» за січень-вересень становив 421 млн грн., у липні-вересні – 122,4 млн грн).

Ватрто відзначити, що викликом для стабільності банку є не лише неадекватна військово-політична «активність» Путіна, але й внутрішньоекономічні фактори в Україні. Передусім, девальвація. «Сбербанк Росії» чутливіший до цього фактору від багатьох учасників ринку через високий рівень валютизації і його активів, і пасивів. Частка валютних позик у кредитному портфелі юросіб на кінець ІІІ кварталу складала 90%, а по депозитному портфелю фізосіб – 83,2%. Водночас у банка хоч і коротка валютна позиція, але на фоні інших учасників ринку не така значна – 1,2 млрд грн.

Як повідомляв перший заступник глави НБУ Олександр Писарук, за підсумками стрес-тесту було встановлено, що українська «дочка» Сбербанку Росії не потребує докапіталізації. Згідно з даними фінансової звітності банку, на 01.10 норматив Н2 (достатність регулятивного капіталу) в нього становила 16,32% при мінімально необхідних 10%, а Н3 (співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів) – 11,57%. Статутний капітал упродовж року банк не збільшував. Водночас субординований борг зріс за три квартали майже утричі – до 2,59 млрд грн.

Наскільки російський «Сбербанк» зможе за потреби надалі підтримувати дочірню структуру? Перспективи неоднозначні в силу різних обставин. І йдеться не лише про фінансові можливості російського держбанку робити це (на фоні санкцій Заходу, рецесії в російській економіці, поступового погіршення ситуації в тамтешній банківській системі тощо) чи наявність інтересу як такого (у т.ч. через нисхідну динаміку української економіки, хронічну незахищеність прав кредиторів тощо).

На жаль, досі лишається ризик загострення агресії Путіна проти України, в рамках якої може бути, звичайно, й теоретична спроба Кремля використати «Сбер» як фінансову «зброю». Однак, як видається, враховуючи його залежність на українському ринку від НБУ (як і інших банків) без підтримки у владних коридорах (у т.ч. через пасивне – заплющення очей) надто неприємні сюрпризи навряд чи можливі. Тим паче, що вже давно була інформація, що за роботою банку наглядає окремий уповноважений представник НБУ.

Якщо ж Путін поступово таки вгамується (вимушено - через економічний тиск Заходу), то, мабуть, "нормалізація" відносин українських клієнтів зі "Сбербанком Росії" - це питання часу. Інша справа, що через трагічні наслідки неадекватності російського президента його може знадобитися дуже багато.  

Аналіз фінансового стану "Приватбанку" читайте тут.

Аналіз фінансого стану банку "Фінанси та кредит" читайте тут.