Відповідно до ухвали Шевченківського райсуду м. Києва від 19 жовтня, Головне слідче управління СБУ здійснює досудове розслідування кримінального провадження №22018000000000024 від 18.01.2018, в рамках якого, як зазначається, встановлено, що “впродовж 2017 року службові особи ПАТ «АБ «Укргазбанк» вчинили заволодіння грошовими коштами зазначеної банківської установи шляхом зловживання своїм службовим становищем під час незаконної видачі кредитів ПАТ «Готель «Прем’єр палац», ПАТ «Туристично-готельний комплекс «Дністер» та ТОВ «УІФК»” (цитата).
“В забезпечення повернення кредитів передані об`єкти рухомого та нерухомого майна, вартість якого завищена”, - наводяться в судових матеріалах дані слідчих СБУ.
Слідчі СБУ просили суд накласти арешт на передані в іпотеку об`єкти рухомого та нерухомого майна із забороною розпоряджатися ними, “оскільки вказані об`єкти нерухомості є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що використані для незаконного отримання кредитних коштів та заволодіння ними” (цитата).
“У випадку незастосування арешту на вищевказане майно неможливо запобігти його незаконному відчуженню”, - констатували слідчі СБУ.
Разом з тим, суд відмовився задовольнити відповідне клопотання, вказавши на кілька обставин.
По-перше, як зауважується в судовій ухвалі, згідно з матеріалами клопотання та даними ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань), розслідування кримінального провадження №22018000000000024 здійснюється за матеріалами правоохоронних органів та контролюючих держорганів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за такою фабулою:
«Впродовж 2016-2018 невстановлені службові особи ПАТ «АБ «Укргазбанк» та ПАТ «Таскомбанк», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб зі службовими особами ТОВ «ВС Енерджі інтернешнл Україна», ПАТ «ВТБ банк», ПрАТ «Готель Прем’єр Палац», ТОВ «Курені», ТОВ «Місто Слава», ПАТ «Туристично-готельний комплекс «Дністер», ПАТ «Концерн Авек та Ко» та іншими невстановленим особами заволоділи грошовими коштами ПАТ «АБ «Укргазбанк» та ПАТ «Таскомбанк» на суму близько 60 млн. доларів США, що є особливо великим розміром. Крім того, у січні 2016 року службові особи ПАТ «Альфа-Банк», діючи за попередньою змовою групою осіб із вищевказаними невстановленими особами, вчинили заволодіння грошовими коштами компанії AS «KVV Liepajas metalurgs» (країна реєстрації Латвійська республіка) в сумі 14 892 349, 32 Євро, шляхом зловживання своїм службовим становищем. При цьому, у клопотанні йде мова про незаконну видачу кредиту ПАТ «АБ «Укргазбанк» у листопаді 2017 року”.
По-друге, суд зазначив, що “до клопотання не долучено жодних доказів, які б могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України під час укладення Генерального кредитного договору № 27/2017 строк дії якого до 29.11.2022 року” (цитата).
“Твердження слідчого про те, що у звітах про незалежну оцінку об`єктів нерухомості, які виступили іпотечним майном при укладенні Генерального кредитного договору №27/2017 було завищено вартість таких об`єктів нерухомості, є голослівним, оскільки не підтверджено жодними доказами.
При цьому, звертає на себе увагу й те, що із суті клопотання фактично мови про злочин не йде, оскільки строк дії Генерального кредитного договору № 27/2017 до 29.11.2022 року, крім того, відсутні дані, що сторонами не виконуються зобов`язання за вказаним договором.
Також варто уваги й те, що стверджуючи про те, що у звіті про незалежну оцінку зазначена завищена вартість об`єктів нерухомості, що використані як заставне майно для підписання кредитних договорів, до ЄРДР відомостей за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 КК України, не внесено, таких доказів до клопотання не долучено. Оскільки відповідно до ч.2 ст. 242 КПК України для визначення розміру збитків заподіяної кримінальним правопорушенням слідчий має звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи”, - констатував суд.
“Фактично обставини зазначені у клопотанні підведені під фабулу, яка внесена у ЄРДР, доказів на підтвердження таких обставин не надано, а тому правові підстави для арешту об`єктів рухомого та нерухомого майна про арешт якого йде мова відсутні взагалі, оскільки це майно не може відповідати критеріям речовому доказу, визначених у ст.98 КПК України, клопотання не містить об`єктивних даних про те, що було вчинено кримінальне правопорушення яке розслідується, порушене питання про арешт майна у даному випадку не відповідає завданням кримінального провадження”, - зауважив Шевченківський райсуд м. Києва в ухвалі від 19.10.2018.
За даними НКЦПФР, в грудні 2017 року акціонери ПрАТ «Готель «Прем’єр Палац» надали згоду на укладання Генерального кредитного договору №27/2017 з Укргазбанком на 910 млн грн, а також на передачу в заставу за кредитом будівлю готелю «Прем`єр Палац» площею 27,7 тис кв м за адресою м. Київ, Тараса Шевченка бульв./вул. Пушкінська 5-7/29. При цьому наводилася інформація, що ринкова вартість заставного майна - 979,5 млн грн.
Крім того, акціонери ПрАТ “Туристичноготельний комплекс “Дністер” в грудня-2017 надали згоду на передачу в іпотеку для Укргазбанку будівлі готелю площею 13,4 тис кв.м за адресою м. Львiв, вул. Матейка, 6. Як стверджувалося, ринкова вартість заставного майна - 179,6 млн грн.
Укладання вказаних угод відбулося на фоні численних судових спорів у 2017 році між російською групою VS Energy (власник готелів “Прем’єр Палац”, “Дністер”) та ВТБ Банком - як у контексті заборгованості ПрАТ «Готель «Прем’єр Палац», так і низки українських обленерго, які підконтрольні VS Energy (у т.ч. Одесаобленерго, Кіровоградобленерго, Херсонобленерго).
На початку 2018 року ЗМІ з посиланням на судові матеріали писали, що ВТБ Банк та енергокомпанії з групи VS Energy врегулювали боргові спори на 155 млн дол, в т.ч. шляхом переуступки прав вимоги на 140 млн дол для компаній, не чужих VS Energy.
Судовий спір між ВТБ Банком і ПрАТ «Готель «Прем’єр Палац» стосувався кредиту на 55 млн дол.
У червні 2018 року глава правління Укргазбанку Кирило Шевченко таким чином коментував угоди з VS Energy:
“В історії з VS Energy був синдикат. Там брав участь не тільки Укргазбанк, а кілька банків, які перекредитовували групу. ВТБ дав їм прекрасний дисконт. У зв`язку з цим загальна боргове навантаження сильно зменшилася. У VS Energy було досить бізнесу, щоб обслужити такий обсяг позик.
Так, з їх боку була спроба не платити… З VS Energy це був типовий випадок. На ринку було багато кейсів, коли компанії не обслуговували борги перед банками з російським капіталом з метою отримання від них дисконту по боргу. Це швидше правило, ніж виняток”.
Про боргові спори між "Альфа-Груп" та VS Energy див. тут.
Як відомо, російську групу VS Energy пов’язують з Олександром Бабаковим, Михайлом Воєводіним, Євгеном Гіннером.
О. Бабаков був віце-спікером російської Держдуми. Як повідомлялося, він голосував за анексію Росією Криму. США та ЄС внесли О. Бабакова в санкційний список.
У квітні 2017 року Антимонопольний комітет публічно запевняв, що не володіє документальними підтвердженнями інформації, що кінцевим бенефіціаром групи VS Energy є О. Бабаков.
У березні-2017 АМКУ дозволив ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна" придбати понад 50% акцій енергопостачальної компанії "Чернівціобленерго". Як зазначалося, її кінцевими бенефіціарами через VS Energy International NV стали громадяни Німеччини Олег Сізерман і Марина Ярославська, а також громадяни Латвії Віліс Дамбінс, Артурс Альтбергс і Валтс Вігантс.
У держреєстрі кінцевими бенефіціарами ПрАТ “Готель “Прем’єр Палац” вказані Геннадій Соколов (Німеччина), Селіванова Наталія (Словаччина), Дамбінс Віліс (Латвія), Берзінс Дідзіс (Латвія).
За даними НБУ, Євген Гінер є власником “Першого інвестиційного банку” (PINbank).
Про кримінальні провадження поліції щодо VS Energy в 2015-2016 роках - тут.