15 липня Господарський суд м. Києва відмовився задовольнити позов «Дельта Банку» (в особі представника Фонду гарантування – ліквідатора банку) до ТОВ «Еквіті Ін» в особі його ліквідатора Дубковського Сергія Івановича про зобов`язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу.
Згідно з матеріалами справи, позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від визнання грошових вимог позивача у розмірі 885 млн грн. та невключенням таких вимог до ліквідаційного балансу у зв`язку із ліквідацією ТОВ «Еквіті Ін».
Як зауважується в документі, 03.04.2013 між Дельта Банком (кредитор) і ТОВ «САБ-Р» (змінено назву на ТОВ «Еквіті Ін»; позичальник) був укладений договір кредитної лінії з максимальним лімітом 240 млн грн. 17.05.2013 року між сторонами було укладено додатковий договір, яким збільшено ліміт заборгованості по кредитній лінії до 400 млн грн., а 24.05.2013 – до 860 млн грн.
За інформацією позивача, йому стало відомо про перебування ТОВ «Еквіті Ін» в процесі припинення з 12.01.2016. За даними сайту Міністерства юстиції, строк заявлення вимог кредиторів був встановлений до 12.03.2016. Позивач же направив на адресу відповідача заяву №18.5/1104 про визнання поточних кредиторських вимог (у розмірі 885 млн грн) 13.04.2016…
«Суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк встановлений приписами ст. 105 Цивільного кодексу, останній день якого 12.03.2016, а відтак позовна вимога ПАТ «Дельта Банк» про зобов`язання ТОВ «Еквіті Ін» в особі ліквідатора Дубковського Сергія Івановича включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу у розмірі 885 048 380,64 є необгрунтованою, а тому у позові слід відмовити», - йдеться в рішенні суду від 15.07.2016.
Зауважимо, що під часу судового розгляду позивач подавав клопотання про залучення до участі в справі Нацбанку як третьої особи. Суд відхилив це клопотання з огляду на те, що не було доведено «юридичного інтересу у третіх осіб та яким чином рішення по справі вплине на їх права та обов`язки».
НБУ та кримінал
За даними держреєстру, згаданий Дубковський Сергій Іванович є також ліквідатором ТОВ «Факторіал М» (раніше називалося ТОВ «Боні і Клайд»; основним видом діяльності було виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм).
Як писав Finbalance, 07 червня 2016 року Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов «Дельта Банку» до ТОВ «Факторіал М» та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 3,19 млрд грн.
Знову ж таки, як писав Finbalance ще торік, і ТОВ «Еквіті Ін», і ТОВ «Факторіал М» фігурували в кримінальному провадженні Генеральної прокуратури №12014000000000703 від 28.04.2014 щодо розкрадання державних коштів наданих як рефінансування для «Дельта Банку» службовими особами цієї банківської установи, а також службовими особами НБУ.
Слідчі вивчали обставини отримання «Дельта Банком» в 2014 р. від НБУ рефінансування в обсягах більше 10 млрд. грн., з яких за 4,1 млрд. грн. з числа вказаних коштів, за даними слідства, «Дельта Банк» перерахував на 12 пов`язаних між собою українських суб`єктів господарювання (причому окремі службові особи яких були працівниками «Дельта Банку») у вигляді фіктивних кредитів. У подальшому ці підприємства придбали в «Дельта Банку» 535,3 млн. дол та перерахували їх за кордон – нібито на виконання контрактів.
За даними слідства, на рахунки в латвійському JSC Baltic International Bank, зокрема, ТОВ «Боні і Клайд» (ТОВ «Факторіал М») перерахувало 116 млн. дол., а ТОВ «САБ-Р» (ТОВ «Еквіті Ін») - 45,6 млн. дол.
Нагадаємо, за даними НБУ, на 01.03.2015 борг «Дельта Банку» перед НБУ становив 9,3 млрд грн.
У 2014 році за період керівництва Нацбанком І. Соркіна (до 24 лютого) «Дельта Банк» отримав від НБУ під заставу держоблігацій по операціям РЕПО 1,42 млрд грн.
За керівництва ж в НБУ С. Кубіва (з 24 лютого до 20 червня 2014 р.; тобто в період, коли й було відкрите кримінальне провадження) – 4,15 млрд грн кредитів для збереження ліквідності під заставу майнових прав по кредитним договорам. Крім того, Дельта Банк під заставу держоблігацій по операціям РЕПО одержав ще 786 млн грн, а на тендерах під заставу держоблігацій, облігацій ДІУ та облігацій підприємств з гарантією Кабміну – 2,6 млрд грн.
У період керівництва в НБУ Валерії Гонтаревої (з 20 червня 2014 року) «Дельта Банк» отримав від Нацбанку стабкредит на 960 млн грн (такі позики видаються як мінімум на два роки), а також 1 млрд грн – під заставу держоблігацій на тендерах. За даними НБУ, в 2015 році "Дельта Банк" рефінансування на строк більше 30 днів не отримував.
У червні поточного року Степан Кубів (сьогодні – перший віце-прем’єр – міністр економічного розвитку й торгівлі) так коментував політику рефінансування у першій половині 2014 року, коли він очолював Нацбанк:
«Чи вчинив я правильно? Я зробив все максимально правильно, виходячи з ситуації на той момент. У тих умовах ми були позбавлені можливості провести системну глибоку аналітику, а діяти треба було швидко. Тому ми ухвалювали колективне рішення правління НБУ. Тоді мова йшла про порятунок банківської системи країни. Чи робив я помилки? Так, здійснював. Головна помилка була в тому, що я не добив всі конвертаційні фірми.
Всі рішення по рефінансу я не приймав одноосібно, а правління - колективний орган, за умови, що всі голосують "за". У нас було багато питань, в тому числі, по Приватбанку і ряду інших банків. Тоді в присутності всіх членів правління я набирав Дубілета (голова правління ПриватБанку) по гучному зв`язку, і ми дискутували. Жодне рішення не приймалося просто, ми діяли виходячи з почуття відповідальності», - зазначив С. Кубів.
Про розслідування НАБУ щодо розтрати низкою банків 12 млрд грн. рефінансування в 2014-2015 рр. (у т.ч. про побоювання слідчих, що люди В. Гонтаревої можуть знищити докази злочинів часів керівництва в НБУ С. Кубіва) читайте тут.
Про сумнівні операції банку "Надра" перед визнанням його неплатоспроможним (тобто за часів керівництва в НБУ В. Гонтаревої), видачу для нього рефінансування (за часів керівництва в НБУ С. Кубіва) й розслідування ГПУ з цього приводу див. тут.
Довідково
За даними Фонду гарантування, на 01 липня вкладники "Дельта Банку" в межах гарантійної суми отримали компенсації на 15,5 млрд грн. (загалом має бути виплачено 16,05 млрд грн).
У червні Фонд гарантування затвердив ліквідаційну масу «Дельта Банку»: оціночна вартість –29,04 млрд грн. при балансовій вартості 85,55 млрд грн.
У березні директор департаменту управління ризиками НБУ Ігор Будник заявив, що в поточному році Нацбанк за рахунок застави по кредитам рефінансування планує отримати близько 4,4 млрд грн. надходжень «від очікуваних і вже накопичених погашень за портфелем Дельта Банку»
Як писав Finbalance, 13 червня Рівненський апеляційний господарський суд лишив без задоволення апеляційну скаргу ліквідатора «Дельта Банку» на ухвалу Госпсуду Рівненської області від 25.03.2016, якою лише частково було визнано вимоги «Дельта Банку» до ТОВ «Гранд Хол» (наразі – в стані припинення).
Так, вимоги на 30,9 млн грн. внесені в реєстр окремо, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника; 100,6 млн грн. – 4-а черга; 24,45 млн грн. – 6-а черга. Разом з тим, «Дельта Банку» відмовлено у визнанні вимог на 1,137 млрд грн.
За даними держреєстру, в переліку бенефіціарів ТОВ «Гранд Хол» фігурують резиденти Кіпру: Анастасіоу Елені, Кіроу Георгіос, Чарілаоу Андроула, Вотсі Пампіна, Милона Марія. Водночас як писав Finbalance, «нитки» від ТОВ «Гранд Хол» (а також, зокрема, «Агро ХХІ») тягнуться до агрохолдинга «Інсеко», який «Дельта Банк», за даними Forbes, передавав в управління агрохолдингу ТАКО (передбачалося, після погашення відповідних боргів ТАКО мав стати власником «Інсеко»).
Фактичним контролером холдингу «ТАКО» вважався бізнесмен Дмитро Колесник. Водночас у березні минулого року агентство «РБК-Україна» з посиланням на джерело з оточення підприємцям, а також з огляду на зміни в структурі власності «ТАКО» писало про те, що Д. Колесник вийшов з числа акціонерів ТАКО. Це відбулося на фоні низки публічних скандалів «ТАКО», зокрема, з Unicredit Bank і банком ПУМБ через проблеми з поверненням кредитів.
У травні Фонд гарантування вкладів заявляв, що ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" «намагається уникнути виконання своїх зобов’язань без задоволення вимог АТ «Дельта Банку» як кредитора» на 3,64 млрд грн, а "втіленню схеми ухиляння від виконання своїх зобов’язань перед банком-кредитором можуть сприяти дії районної ДПІ столиці та державного реєстратора" (цитата з офіційного повідомлення ФГВФО).
23.12.2015 Господарський суд м. Києва повернув без розгляду позовну заяву «Дельта Банку» до ліквідатора ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» (у стані припинення з вересня) щодо зобов`язання включити як визнані кредиторські вимоги на 3,64 млрд грн до проміжного ліквідаційного балансу підприємства.
Як вказувалося в судовій ухвалі, ПАТ "Дельта Банк" не долучив до позовної заяви жодних доказів (первинних документів), що підтверджують надання кредитних коштів для ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" за кредитними договорами від 21.03.2011 та 19.03.2013, а також наявність заборгованості за ними.
Серед кінцевих власників ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» значився Сергій Ганзелинський та Олександр Дементієнко. За даними ЗМІ, Сергій Ганзелинський колись був директором з продажів «Інтерпайпу». Олександр Дементієнко – колишній молодший партнер В. Пінчука по тому ж «Інтерпайпу». Мав бізнес не лише в Україні, але й у т.ч. в Росії.
Про війну Ощадбанку та Фонду гарантування за активи "Дельта Банку" читайте тут. Про судову тяганину Фонду гарантування з компанією «Фокстрот» за активи «Дельта Банку» читайте тут.
Про кримінальне провадження щодо сумнівних операцій «Дельта Банку», в якому фігурує компанія Cargill див. тут. Коментарі Cargill щодо звинувачень на її адресу від Фонду гарантування – тут.
Про депозит сина В. Гонтаревої в "Дельта Банку" - тут. Про підозрілі операції в "Дельта Банку", проведені під носом НБУ, на 20 млрд грн (за даними ФГВФО) читайте тут.
Про спроби "Дельта Банку" відсудити майже 35 млн дол. у "Донецьксталі" - тут і тут. Про програш у суді компанії Хмельницького-Іванова майже на 600 млн грн - тут.
Про спроби Укрексімбанку стягнути 45 млн дол. з компанії, серед засновників якої - сестра М. Лагуна, читайте тут.