Рожкова спростувала заяву Шлапака: резерви під кіпрські активи "Привату" сформовані

Все про економіку та фінанси

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова під час брифінгу заявила, що здійснене резервування в Приватбанку на 155 млрд грн включає в т.ч. резервування під кіпрські активи. Разом з тим, вона не виключала, що Приватбанку знадобиться додаткове резервування під активи, які екс-акціонери банку передали банку як забезпечення під інсайдерські кредити, а згодом вони (ці активи) були передані у фінансовий лізинг.

«У момент націоналізації було зарезервовано 155 млрд грн кредитного портфелю. Це майже весь кредитний портфель юридичних осіб за виключенням того кредитного портфелю, який був замінений на основні засоби. Ця цифра озвучувалася неодноразово. Говорилося про 31 млрд грн, які зрештою перетворилися на 26 млрд грн. Тобто там, де фактично під кредитами були тверді активи, ці обсяги резервуванню не підлягали. Ці активи частково надані у фінансовий лізинг. Тому зараз за підсумками аудиту, можливо, виникне потреба дорезервування. Ми говоримо про 26 млрд грн. Решта портфелю – включаючи портфель Кіпру – було зарезервовано», - зазначила К. Рожкова.

Ситуацію ж із кримськими активами і зобов’язаннями Приватбанку заступник глави НБУ описала так: «Після анексії Криму Приватбанк весь свій портфель активів разом з портфелем зобов’язань продав на дочірню структуру – компанію «Фінілон». Мова йде про близько 8 млрд грн кредитів і депозитів. На момент націоналізації на балансі банку не було жодних кримських активів і жодних кримських зобов’язань. Як з цим бути далі? Є певна кількість судових справ, де вкладники-кримчани зверталися до Приватбанку і зверталися до НБУ про те, що вони є переселенцями, що не можуть отримати свої кошти. Тому по кожній з цих справ треба розбиратися окремо. Є вже судові прецеденти, де було рішення на користь вкладників. Тому ми будемо контролювати це питання. Що стосується активів, то, зрозуміло, на сьогодні про них не йдеться».

Довідково

02 лютого глава правління Приватбанку Олександр Шлапак під час брифінгу заявив, що допускає необхідність проведення чергової докапіталізації фінустанови після аудиту компанією EY.

"Кіпрські активи (філія PrivatBank Cyprus international banking unit) не були враховані в операції bail-in, і не були враховані, коли розраховувалася необхідність вливання в капітал Приватбанку 116 млрд грн. Якщо буде встановлено, що на кіпрській філії Приватбанку були кредити, аналогічні тим, за якими формувалися резерви, то нам щось доведеться з ними робити ", - сказав керівник Приватбанку.

О. Шлапак назвав "складною" ситуацію в кіпрській філії Приватбанку: "Складна ситуація з нашою кіпрською філією. Ми розблокували рахунок кіпрської філії, вже два тижні виконуємо свої зобов`язання перед фізичними особами, вкладниками і почали виконувати свої зобов`язання перед юридичними особами. Окрім того, перед нами стоїть надзвичайно складне завдання в рамках балансу кіпрської філії розгледіти, де там є пов`язані особи з колишніми акціонерами, а де не є пов`язані особи, оскільки обмеження по роботі з пов`язаними особами залишається".

Невирішеною, за його словами, є також ситуація із зобов`язаннями кримської філії Приватбанку. "Зараз необхідно повертати людям кошти, які втрачені в Криму, при тому, що сам Приватбанк втратив в Криму активів на 13 млрд грн. Активів, за рахунок яких ми могли б виконувати зобов`язання, у нас поки немає. Відповідно, ми думаємо над тим, як вирішити це питання", - сказав О.Шлапак.

Говорячи про виплати кримським вкладникам Приватбанку, О. Шлапак зауважив таке: "Треба віддати належне колишнім менеджерам. Там, де рішення було програшне – вкладникам виплатили кошти. Це близько 150 млн грн. Всі інші суди на сьогодні ми виграли. Надалі розмір наших зобов’язань складає близько 9 млрд грн. Це величезна сума для банку, щоб можна було просто віддати. У нас прибутку нема, активів нема. Тож це можливо зробити лише за рахунок докапіталізації банку. І Ощадбанк, і інші державні банки уряд докапіталізував на суму втрачених кримських активів. Ми також підготували відповідний лист до Мінфіну".

О.Шлапак попередньо оцінив суму необхідної докапіталізації Приватбанку в 28 млрд грн, в т.ч. 14 млрд грн за кримським зобов`язаннями і приблизно стільки ж по кіпрським. Водночас він зазначив, що точна сума буде визначена новопризначеним аудитором банку - компанією EY після аудиту капіталу фінустанови в рамках закону "Про гарантування вкладів фізичних осіб". "Компанії дано технічне завдання, і вона приступила до роботи. Думаю, до кінця березня ми отримаємо повну картину", - сказав він.

При цьому глава правління Приватбанку, говорячи про здійснене резервування на 155 млрд грн, зазначав, що за результатами аудиту може виникнути потреба в додатковому резервуванні.

"Держава надала нам кошти в капітал і ми сформували 100% резервів під поганий портфель. Можливо, це ще не весь портфель. Зараз ми ведемо роботу по інвентаризації його. Моє відчуття, що 155 млрд – це ще не всі резерви, які нам доведеться формувати.

Оскільки резерви сформовані, у нас немає жодного переживання, що буде далі з цим портфелем. Разом з тим, безумовно, ми б хотіли, щоб такий портфель обслуговувався. За нашою інформацією, по тим зобов’язанням, які взяли на себе [екс-]акціонери, вони їх дотримуються. Поки що. Що буде далі, є предметом перемовин. Але перемовини будуть вести ті, маю надію, хто підписували документи – очевидно, це прем’єр-міністр, голова НБУ з колишніми акціонерами, - що буде далі з цим портфелем.

Мене як фінансиста він бентежить, тому що це така велика неприємна ракова пухлина в тілі банку, але ми маємо дуже серйозні ліки та анестезію у вигляді сформованих резервів. <...> Тільки відсотки [сплачуються]. Повернень немає. У кращому випадку (якщо буде дотримана логіка, яка була сформовані в кінці минулого року не нами, а до нас) ці погашення будуть в 2018-2019 рр.", - констатував глава правління Приватбанку.