Рожкова про "Платинум Банк": не думаю, що до мене можуть бути питання

26.06.2017, 09:00

Друга частина інтерв’ю Finbalance із заступницею глави НБУ Катериною Рожковою (курує банківський нагляд) – про її готівкові заощадження, Платинум Банк, розслідування НАБУ щодо рефінансування банків, докапіталізацію держбанків, продаж «дочок» російських держбанків, інсайдерські кредити та малі резерви низки банків з українським приватним капіталом, перспективи «дочок» банків із західним капіталом. Першу частину інтерв’ю – про Приватбанк – читайте тут.

Finbalance: Ви вже поклали свої заощадження на депозит чи досі зберігаєте в готівці?

К. Рожкова: Ні, ще не поклала.

А чому? Не довіряєте банкам?

Є дві причини. Перша – в мене дійсно немає часу. Банки працюють з 9:00 до 18:00, а я на роботі з 8:00 до 21:00.

Другий фактор – у мене конфлікт інтересів з кожним з банків. Я не знаю, що з цим робити.

У будь-якому разі заощаджень в мене набагато менше стало, тому що я з них живу. Вони зменшилися торік, вони зменшилися й за першу половину цього року.

Платинум Банк

Питання про Платинум Банк…

... Я не акціонер.

... Така інформація справді була в матеріалах кримінального провадження. За Вашими оцінками, чи міг банк стільки протягти, скільки протягнув, без визнання неплатоспроможним, якби Ви не працювали в НБУ? Чи тимчасова адміністрація могла б зайти ще на початку 2016 року?

Не думаю, що до мене можуть бути питання.

Мали б бути об’єктивні причини для визнання неплатоспроможності. Або картотека, або він не виконав умови капіталізації, або інший фактор.

Дивіться, певна частина кредитного портфелю банку мала дуже велику оборотність. Ось цей портфель Фонд гарантування зараз хоче виставити на продаж. І виходить, що тільки ми погодимо ціну продажу, він вже гаситься і його залишок стає меншим погодженої ціни.

Що банк робив? За рахунок погашення він видавав нові позики. Думаю, на початку 2016 року не було підстав визнавати його неплатоспроможним.

Банк мав статус проблемного в 2015 році. Він був виведений з проблемності на фоні заведення ліквідності власниками істотної участі. «Платинум» навіть певний час купував наші депозитні сертифікати. Тобто він намагався вирівняти ситуацію.

Але, наприклад, у звітності за 2015 рік банк писав, що була прострочена заборгованість по рефінансуванню, і НБУ реструктуризував заборгованість.

Було таке.

Це не преференція?

Абсолютно ні. Рефінансування банк отримав в 2014 та 2015 році, коли я ще не працювала в НБУ.

Рефінансування надавалося всім банкам однаково – на рік. Потім НБУ подивився, що система ще не відновлюється, у 2015 році ще були відтоки депозитів, і тоді ми застосували до банків єдине рішення – подовжити позики максимально на три роки. І всі банки здійснили реструктуризацію. І «Платинум» у тому числі. Тому це не було преференцією.

При цьому всі банки (не лише «Платинум»), які мали статус проблемного, у той період не сплачували відсотки по рефінансу. Але це не преференція, з огляду на наявні в банків проблеми.

Але ж були ще проблеми з поверненням депозиту МТС, були проблеми з виплатою валютних депозитів і т.д.

З приводу МТС нічого не можу коментувати. Вони як пінг-понг гралися судовими рішеннями. Але в подібних випадках регулятор не може вплинути ні на банк, ні на клієнта, бо є конфлікт інтересів. Ми не можемо сказати банку – віддай негайно, або клієнту – пролонгуй. Ми керуємося тільки рішеннями судів.

До речі, МТС нам постійно дорікав, що ми не заводимо банк у проблемність, а тут така, мовляв, ситуація. Але ж Платинум Банк мав статус проблемного.

За даними Фонду гарантування, 95,5% від кредитного портфелю юросіб у Платинум Банку – це інсайдерські позики (2,7 млрд грн). Поліція здійснювала досудове розслідування по кримінальному провадженні щодо видачі банком кредитів на 1,1 млрд грн для пов’язаних компаній з ознаками фіктивності (оцінка слідчих) у період, коли Ви були в правлінні банку. Що може сказати з цього приводу?

Зазначу, що кредитування підприємств здійснювалося в іноземній валюті та на ринкових умовах. Проте, внаслідок погіршення фінансово-економічної ситуації в Україні, зростання курсу іноземної валюти, банком було здійснено реструктуризацію заборгованості підприємств шляхом подовження строків погашення заборгованості та зниження відсоткової ставки.

Водночас, у травні 2015 року НБУ змінив підходи для визначення пов’язаних із банком осіб, внаслідок чого Платинум Банком у червні 2015 року пов’язаними з банком особами визнано певних позичальників. Перелік пов’язаних з банком осіб в подальшому відкориговано та погоджено Національним банком України.

Стосовно слідства - нічого коментувати не можу.

Чи буде й чи може держава висувати фінансові претензії до Бориса Кауфмана через банкрутство Платинум Банку?

Відповідальність власників та менеджменту банку, які згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» є пов’язаними з банком особами, зокрема, за доведення банку до неплатоспроможності, регламентується діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Кримінальним кодексом України.

Норми відповідних статей застосовуються до пов’язаних осіб у випадку, якщо буде доведено умисел та корисний мотив або інша заінтересованість в доведені банку до стану неплатоспроможності як у власних інтересах так і інтересах третіх осіб.

Норми закону однакові для всіх без винятку.

Слідство щодо рефінансування НБУ

На якому етапі зараз розслідування НАБУ щодо кредитів рефінансування, які видав НБУ? По яким банкам найбільше питань? Що можете сказати про слідство, зокрема, по Дельта Банку? ГПУ має питання щодо операцій цього банку на 535 млн дол.

НБУ сам ідентифікував ці суми на початок 2015 року. Коли нове керівництво НБУ прийшло, воно виявило мертві коррахунки. Вони були не тільки в «Дельті». Це говорить про те, що кошти виводилися раніше. 90%, а можливо й більше, - це навіть не було виведення коштів. Це було малювання капіталу. Тобто фактично малювався залишок в капіталі, а проти нього, на активному боці балансу, - неіснуючий коррахунок.

Це так. Але ж були випадки виведення валюти, коли гривня валилася. За даними слідчих, Дельта Банк купував валюту для пов’язаних фірм…

Якщо виведення коштів в «Дельті» було – а воно, мабуть, було – треба дивитися forensic audit, але це було раніше, а в 2014 році у всіх банків був такий відтік депозитів, що їм фізично не можна було нічого виводити. Навіть у «Привата» був відтік близько 60 млрд грн, а ми як рефінанс надали йому близько 25 млрд грн, решту він покривав сам. Як тут виводити?

А, наприклад, банк «Надра». Є кримінальне провадження. Фактично зникли і активи, і зобов’язання. Очевидно, що було схлопування.

Так, схлопування.

Але ж виникає питання – а як бути іншим вкладникам (фізособи «200+», юрособи), як бути державі, яка витратила 3,7 млрд грн на виплати в межах гарантійної суми? Всі могли б претендувати на відповідні активи банку.

Треба розслідувати справу та об’єктивно дивитися. Зараз не готова конкретно «Надру» коментувати. Можливо, активи були в заставі по зобов’язанням. Не знаю. Треба дивитися окремо кожний випадок. Але «Надра» був мертвий задовго до 2014 року.

У «Надра» ще й великі борги по рефінансу (9,8 млрд грн станом на початок квітня). По яким, до речі, була порука Фірташа.

Порука Фірташа була, але вона була втрачена в 2012 чи 2013 році при реструктуризації.

Тобто НБУ добровільно відмовився від наданої поруки?

Добровільно чи просто халатність - складно сказати. Він її (поруку) просто не подовжив.

Держбанки

На якому етапі процес підготовки оновленої стратегії управління держбанками? Чи зберігаються терміни запланованої приватизації? Втрата Ощадбанком стовідсоткової держгарантії по депозитам?

Стратегію треба коригувати, оскільки Приватбанк став державним. Ми свої пропозиції надали Мінфіну. Поки що від них немає фінального бачення. Він все ж власник. З того, що я бачу, терміни доведеться дещо змістити. У т.ч. строки приватизації Укргазбанку, хоча там робота ведеться.

Тобто в 2017 році він не буде проданий? Навіть частково?

Можливо, частково (міноритарний пакет) й буде. Робота ведеться, не можу розкривати деталі.

З приводу Ощадбанку треба думати, щоб він став членом Фонду гарантування. Можливо, там теж доведеться терміни скоригувати.

А яка послідовність дій – спершу перехід Ощадбанку під гарантії Фонду гарантування чи, принаймні, часткова приватизація?

Ми хотіли б зробити це ще до часткової приватизації. Яка ситуація: коли стаєш членом Фонду гарантування, треба заплатити 1% статутного капіталу. Тому треба вносити зміни в законодавство, потрібно для нього зробити якийсь виняток – щоб це було поступово сплачено і таке й інше.

Ми чекаємо на Мінфін. Зрозуміло, що зараз період дуже насичений. Була підготовка бюджетної резолюції. Трирічна бюджетна резолюція - це прорив. Але її підготовка вимагала концентрації значних зусиль. Я думаю, зараз ми разом зосередимось на стратегії держбанків.

Докапіталізація Ощадбанку та Укрексімбанку. Ви в лютому заявляли, щодо кінця 1-го півріччя треба провести аналіз кредитного портфелю, а вийшло, що вже в І кварталі вистрілило два етапи докапіталізації цих держбанків. І тут виникає питання – це пов’язано лише з кредитним портфелем чи й конфіскацією активів «Сім’ї» в Ощадбанку?

З конфіскацією точно немає ніякого зв’язку. Виключно з кредитним портфелем. Ми вже отримали аудиторські звіти від усіх. Майже всі проаналізували. Ми бачимо, що критерії за міжнародними стандартами фінзвітності на 99% збігаються з підходами НБУ щодо оцінки кредитних ризиків.

КУА для проблемних активів держбанків. Які можливі витрати держави будуть на цей проект?

Залежить від того, яка концепція буде обрана.

Міністерство фінансів ще в 2015 році пропонувало концепт – це державна компанія, вона працює лише з держбанками, і, звичайно, вона викуповує на себе проблемні кредитні портфелі.

Наша пропозиція була інша – т. зв. змішана модель, коли власниками фінансової компанії стають частково держава, а частково – міжнародні фінансові інституції. Крім того, вона працює не лише з держбанками, але з усіма. Чому? Тому що в нас є проблемні позичальники, які мають проблемні кредити не лише в державних, але й решті банків. Як ви будете реструктуризувати цю заборгованість, якщо не можете взяти інші банки, включаючи Фонд гарантування? Це ж треба все об’єднати.

І ще одне: ми вважали, що фінансування з боку держави та МФО повинне бути мінімальне.

Ну так: якщо під кредити вже сформовані резерви, які ж тоді витрати?..

Так, про це ми говорили. Юридично можна визначатися. Я б передавала активи в управління. Тому що коли продаєш, то можна втратити заставу. І хай тоді ця компанія визначається, аналізує, що можна зробити – реструктуризувати, продати, докредитувати.

Росбанки

На якому етапі розгляд заявок щодо продажу ВТБ Банку, Сбербанку, Промінвестбанку?

По ВТБ не було заявок.

У групі ВТБ казали, що заявки були.

Ми нічого офіційного не отримали від ВТБ з приводу потенційних інвесторів. У нас є заявки від потенційних інвесторів Сбербанку та Промінвестбанку. І ми з ними зараз працюємо. Зважаючи на розміри банків, там великі пакети документів. Тільки фінансову частину треба активно перевіряти, а ще є репутаційна складова. Зрозуміло, що ці люди нікого не вбили, але нам потрібно всі зв’язки перевірити, щоб бути впевненими. Це питання сенситивне для країни.

Журналіст О. Дубінський писав, що НБУ не дає згоду М. Микитасю і П. Фуксу на придбання Промінвестбанку.

У нас є зауваження до пакетів документів усіх заявників.

У т.ч. О. Ярославського?

О. Ярославський не надавав пакет документів на придбання Промінвестбанку.

Для всіх заявників зараз пишемо зауваження і продовжуємо працювати.

Дотичне до теми росбанків питання – щодо дозволу НБУ на поглинання Укрсоцбанку Альфою-Груп. Є різні трактування, у т.ч. враховуючи політичну складову. Хтось вважає «Альфа-Банк» банком російського походження, хтось навпаки звертає увагу на львівське коріння М. Фрідмана. Але по суті – які ще додаткові аргументи враховував НБУ при наданні дозволу на поглинання?

Дійсно, є львівське коріння. Не можна всіх людей, які колись проживали в Росії або проживають зараз, ідентифікувати з тим, що відбувається у російській владі та прийнятими нею рішеннями.

Після розпаду Союзу була ситуація, що хто де лишився працювати, той і отримав відповідне громадянство. У мене рідна тітка в Прибалтиці була й сьогодні має громадянство однієї з прибалтійських країн, хоча народилася в Україні.

Ніхто ж тоді не знав, що через стільки років буде війна. Я патріот, але я не бачу проблеми.

Чому дали дозвіл? Ми бачимо фінансову спроможність акціонерів «Альфи» утримати і розвивати такий банк, як Укрсоцбанк. Фінансовий стан «Укрсоцу» погіршився у зв’язку з кризою, є проблеми з якістю кредитного портфелю і колишні власники Укрсоцбанку хотіли піти з ринку. Вони вже фізично не могли цим управляти і не готові були збільшувати інвестиції в Україну. А в банку є значна кількість бізнесів та депозитів. Тут з’являється інвестор і каже – я це візьму та врегулюю.

В «Альфи» одна з кращих служб по стягуванню боргів. Тому ми розуміли, що це буде якась додана вартість. Ми були впевнені, що банк втримають і він продовжить працювати. І це інвестиції в Україну.

Банки з приватним українським капіталом

Гіперактивне зростання «Таскомбанку» С. Тігіпка за минулий рік НБУ не насторожує? Багато хто в цьому контексті згадує історію М. Лагуна.

Пан Тігіпко – професійний банкір і хороший бізнесмен, він добре всім цим управляє. Так, він хотів рости. Він – один з небагатьох, хто на момент кризи залишився з грошима, а не активами. І зараз він скуповує активи по стресовій ціні. Така бізнес-модель.

Ми контролюємо і дивимося уважно. У нас немає зауважень до банку, але зрозуміло, що в якийсь момент часу ми будемо змушені повернутись до питання темпів зростання, тому що в нас є свої норми монопольних становищ, концентрації на ринку і т.д., де ми будемо коригувати гіперактивне зростання.

Щодо інсайдерських кредитів у тому ж «Таскомбанку». Обсяг заборгованості галузей економіки, в яких має інтереси С. Тігіпко, значно перевищує заявлений обсяг інсайдерських кредитів.

А відповідні позичальники не обов’язково підконтрольні власнику банку.

… Або ж тут чи в інших подібних випадках може бути просто питання аргументації зв’язків.

Ми за цим дивимося. Ми окремо стежимо за галузевою концентрацією, тому що це ризик, який банк може нести і від нього постраждати.

Щодо інсайдерських кредитів, то банки жаліються, кажуть, що ми не даємо їм працювати, весь час контролюємо. Щомісяця наш підрозділ, який займається пов’язаними особами, аналізує всі нові кредити, які з’являються на балансі банків – на предмет власників істотної участі, на предмет пов`язаності чи потенційної пов’язаності.

Ще один приклад. Банк «Восток», серед акціонерів якого власники Fozzy Group. Згідно зі звітністю банку, понад половина його кредитного портфелю – для сфери торгівлі. Разом з тим, задекларований обсяг інсайдерських кредитів майже у 6 разів менший.

У «Востока» дійсно немає проблеми з інсайдерським кредитуванням. Вони в торгівлі, але…

Тобто вони кредитують конкурентів?

Fozzy Group як працює? Факторинг. Це питання кредитування не «Фоззі», а їх постачальників. Ми перевіряли дуже детально. Повірте, не скрізь багато інсайдерських кредитів.

«Банк інвестицій та заощаджень». У публічну площину почав виходити конфлікт між акціонерами групи «Континіум», яка контролює банк. Це при тому, що банк має великий інсайдерський портфель.

Весь його інсайдерський портфель забезпечений інсайдерськими пасивами [таких даних у звітності банку немає, - Finbalance]. Щодо конфлікту не готова щось сказати.

У низки банків з українським приватним капіталом – низький показник резервування під кредитний портфель: у «Банку інвестицій та заощаджено», Мегабанку, «Восток», Індустріалбанку, Таскомбанку, Південний – від 3 до 10% по юрособам? У чому причина?

Низка банків мають хорошу якість позичальників і в них застава покриває необхідність формування резервів.

Ми зараз здійснюємо діагностику останніх 36 банків. Я приємно здивована якістю кредитного портфелю. Так, з 15 перевірених на сьогодні банків докапіталізації не потребують 12 фінустанов. Є банки, які потребують докапіталізації через вимогу статутного капіталу 200 млн грн, але не потребують докапіталізацію з точки зору якості кредитного портфелю.

Банки із західним капіталом

За Вашою інформацією, «Райффайзен Банк Аваль», «Укрсиббанк», інші банки із західним капіталом будуть ще намагатися піти з українського ринку?

Сьогодні банки зарезервовані й докапіталізовані. Вони поступово починають кредитувати, перебудовують внутрішні процеси.

Банківська система відновлюється, і ми це відчуваємо не лише за цифрами, але й за атмосферою на ринку. Рік тому ми зустрічалися з банкірами та говорили про одне, зараз говоримо зовсім про інше. Сьогодні, наприклад, у нас був один банк, який показав, як кредитує іпотеку, авто тощо.

Банки відчули, що є перспектива. Решта буде залежати від того, як будуть проходити реформи і що відбуватиметься в країні.

Якщо ситуація буде поліпшуватися, я думаю, «дочки» західних банків залишаться.

P.S. Finbalance готовий опублікувати коментарі усіх фізичних та юридичних осіб, які згадуються в інтерв’ю К. Рожкової.