Рожкова: навряд чи рефінансування НБУ було виведене з Приватбанку

Все про економіку та фінанси

Заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance висловила сумнів у тому, що в 2014 році з Приватбанку виводилися кредити рефінансування, надані цій фінустанові Нацбанком.

«Навіть у «Привата» був відтік близько 60 млрд грн, а ми як рефінанс надали йому близько 25 млрд грн, решту він покривав сам. Як тут виводити?», - зазначила К. Рожкова.

Разом з тим, за її словами, хоча в матеріалах кримінальних провадження щодо видачі Приватбанком інсайдерських кредитів згадуються лише екс-топ-менеджери банку [а екс-власники – ні, - ред.], «під час збору доказів слідство може бути розширене й інші особи можуть бути долучені до цієї справи як такі, що спричинили це все». «Тому це не кінець. Це початок», - зауважила К. Рожкова.

Говорячи про можливість отримання Україною міжнародної підтримки (у т.ч. від правоохоронців інших країн) в питанні стягнення боргів з екс-власників Приватбанку та пов`язаних з ними структур по кредитам, які вони до націоналізації залучили в Приватбанку, К. Рожкова зазначила наступне: 

"Щоб були підстави для відповідних дій за кордоном, ми повинні щось зробити в Україні. Підтримувати можна якусь дію. Для цього дію треба вчинити. Тому першим кроком є кримінальне провадження щодо екс-топ-менеджерів банку з приводу фактів, які стали відомі правоохоронцям з точки зору зловживань, виведення коштів. Знову ж таки – у нас є forensic, який має дати відповіді, хто, коли, кому і скільки цих грошей вивів. Треба мати такі докази, які можуть бути використані в суді. І тоді це вже можна буде просувати і на міжнародній арені".

Контекст

Як писав Finbalance, згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва, ГПУ здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017000000000801 від 16.03.2017 за фактом зловживання службовим становищем колишніми посадовими особами Приватбанку, які (цитата) «в порушення вимог чинного законодавства, діючи умисно та достовірно знаючи про існуючі заборони проведення активних операцій з пов`язаними з банком особами, здійснили розтрату грошових коштів в особливо великих розмірах», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).

Згідно з судовими матеріалами, з цим кримінальним провадженням булі об’єднані матеріали досудового розслідування №42014000000001261 від 13.11.2014 «у зв`язку з тим, що є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення щодо яких здійснюється ці розслідування, вчинені однією особою» (цитата).

За даними слідчих ГПУ, в рамках кримінального провадження №42014000000001261 вони встановили, що службові особи впродовж 2014 року заволоділи рефінансуванням НБУ в сумі понад 19 млрд грн, використавши їх не за призначенням, а саме надали за рахунок цих коштів кредити компаніям, пов`язаним з Приватбанком.

У березні глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв, що згадані кредити нібито погашені: «Зараз усі ці кредити погашені. Тобто ці структури, яким видавалися позики, сьогодні не мають жодних зобов`язань перед банком. Як це трапилося і чому? Це питання, на яке ми зараз шукаємо відповідь. Також паралельно відповідь шукає Генеральна прокуратура».

Крім того, ще є, принаймні, одне кримінальне провадження щодо сумнівних операцій у Приватбанку - №42017000000000876 від 22.03.2017, у рамках якого слідчі ГПУ з’ясували, що колишнє керівництво Приватбанку в період рефінансування НБУ надавало кредити юридичним особам, які визначені НБУ як пов`язані особи, «на заздалегідь невигідних умовах для банку, що призвело до заборгованості юридичних осіб перед банком на суму понад 372 786 481 грн».

У НБУ заявляли про виведення з Приватбанку активів на 16 млрд грн за кілька днів до його націоналізації.

За оцінками НБУ, 97-100% корпоративних кредитів (а це понад 150 млрд грн) Приватбанк видав для структур, пов’язаних з екс-акціонерами.

За неофіційними даними Finbalance, у звітності Приватбанку за 2016 рік зазначена сума інсайдерських кредитів на рівні 9,98 млрд грн (низка ЗМІ писали про 8,8 млрд грн). Разом з тим, аудитори EY у своєму висновку до цієї звітності вказану суму ні підтвердили, ні спростували.

Заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance заявляла, що «компанія EY предметно не вивчала проблематику інсайдерських кредитів у рамках підготовки висновку до звітності банку за 2016 рік за міжнародними стандартами фінзвітності – «тому природно, що аудиторив цьому випадкуне могли ні підтвердити, ні спростувати ті чи інші оцінки» (цитата).

«Підтвердження чи непідтвердження інсайдерського характеру кредитів, які «Приват» видав колишнім пов’язаним особам, – це питання, передусім, forensic audit (по суті, судового аудиту), який вже відбувається (його проводить Kroll і AlixPartners, - Finbalance).

Звітність Приватбанку, яку й підтверджує EY, до моменту націоналізації (19 грудня) готував колишній менеджмент Приватбанку, який фактично ігнорував вимоги НБУ по відображенню кредитів пов’язаних осіб, посилаючись на більш м’які міжнародні стандарти фінзвітності. Стару ж звітність не можна зараз швидко переписати», - зазначила К. Рожкова.

За неофіційними даними Finbalance, аудитори EY підготували не лише висновок до звітності Приватбанку за 2014 рік (який базується на МСФЗ), але і звіт у рамках due diligence (документ почав готуватися ще торік восени перед націоналізацію Приватбанку), згідно з яким EY оцінила частку інсайдерських кредитів на рівні 99,4% корпоративного портфелю (про що писав Bloomberg).

Відповідно до річного звіту Приватбанку, з яким ознайомився Finbalance, на кінець 2016 року основу кредитного портфелю націоналізованого Приватбанку становили позики для галузей, у яких мають бізнес-інтереси екс-власники цього банку: торгівля нафтопродуктами (93,2 млрд грн), виробництво і торгівля феросплавами (29,7 млрд грн), комерційна діяльність, фінансові операції, торгівля цінними паперами (22,1 млрд грн), агросектор (18,5 млрд грн), промислове виробництво та хімпром (4,6 млрд грн), авіаперевезення (4,5 млрд грн) тощо.