НБУ: аудит EY не передбачав глибокий аналіз інсайдерських кредитів у Приватбанку

Все про економіку та фінанси

Заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance заявила, що компанія EY предметно не вивчала проблематику інсайдерських кредитів у рамках підготовки висновку до звітності Приватбанку за 2016 рік за міжнародними стандартами фінзвітності.

Пряма мова К. Рожкової:

«Компанія EY предметно не вивчала проблематику інсайдерських кредитів у рамках підготовки висновку до звітності банку за 2016 рік за міжнародними стандартами фінзвітності. Тому природно, що аудиторив цьому випадкуне могли ні підтвердити, ні спростувати ті чи інші оцінки. Завданням EY було, насамперед, підтвердження звітності на 01.01.2017, коли власником банку і, по суті, новим інсайдером, вже стала держава.

Підтвердження чи непідтвердження інсайдерського характеру кредитів, які «Приват» видав колишнім пов’язаним особам, – це питання, передусім, forensic audit (по суті, судового аудиту), який вже відбувається (його проводить Kroll і AlixPartners, - Finbalance). І ми з певною періодичністю з дозволу юристів та в допустимих обсягах будемо цю інформацію оприлюднювати.

Звітність Приватбанку, яку й підтверджує EY, до моменту націоналізації (19 грудня) готував колишній менеджмент Приватбанку, який фактично ігнорував вимоги НБУ по відображенню кредитів пов’язаних осіб, посилаючись на більш м’які міжнародні стандарти фінзвітності. Стару ж звітність не можна зараз швидко переписати.

Основні наші дискусії з екс-топ-менеджерами Приватбанку точилися довкола того, що після того, як НБУ змінив методику оцінки кредитних ризиків, банк мав уцінити кредитний портфель та нарахувати дуже великий обсяг дорезервування, і тому банк не мав капіталу. Це ключове, що мали підтвердити аудитори EY. І вони це підтвердили.

Суть проблеми в чому? У багатьох банків є забагато інсайдерських кредитів. Вони мають трирічні програми погашення цих позик та приведення портфелю у відповідність до нормативів. Якщо ці кредити адекватно забезпечені, обслуговуються за ринковими ставками, числяться на операційних компаніях, які ведуть активну роботу, тоді для позичальників не проблема перекредитуватися в іншому банку чи за певний час погасити боргові зобов’язання.

Що маємо у Приватбанку? Реструктуризація кредитного портфелю – яка була проведена восени на розсуд екс-власників і про яку пан Коломойський писав, що це нібито за моїм (Рожкової) керівництвом – включала конвертацію в основному валютних кредитів у гривневі під неринкову ставку 10,5% з погашенняму 2024-2025 роках (причому погашення – переважно в кінці терміну). Адекватного забезпечення під кредити немає. Позики – здебільшого на компаніях-«пустишках». Це корінь проблеми. Беззаставне кредитування позичальників, які не мають джерел погашення кредитів зрештою стало причиною дефіциту капіталу в банку, визнання його неплатоспроможним та націоналізації.

До речі, такий штрих. Навіть структура кредитного портфелю Приватбанку свідчить що він фінансував галузі, де мають бізнес-інтереси екс-власники: нафтоторгівля, феросплави, сільське господарство, курортний бізнес тощо».

Про причини розбіжності даних агентства Bloomberg та газети "Дзеркало тижня" щодо оцінки інсайдерських кредитів у портфелі Приватбанку аудиторами EY читайте тут