"Роттердам+": суд не дав НАБУ доступ до даних 10 банків про "Центренерго та "Дніпроенерго"

Все про економіку та фінанси

10 липня Солом’янський райсуд м. Києва – в рамках кримінального провадження Національного антикорупційного бюро України №52016000000000209 щодо запровадження формули «Роттердам+» – відмовився задовольнити клопотання детективів НАБУ про тимчасовий доступ до документів (з можливістю вилучення копій) десяти банків, які стосуються рахунків та руху грошових коштів з 01.04.2015 по нинішній час двох підприємств:

- ПАТ «Центренерго» (рахунки в Ощадбанку, БТА Банку, Промінвестбанку, Укрексімбанку, Альфа-Банку, Київській Русі, Укргазбанку);

- ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (рахунки в ПУМБ, Укрсоцбанку, Приватбанку).

«Слідчий суддя приходить до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки детективом не доведено можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, до яких він просить надати доступ в даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, детективом не доведено, що речі і документи доступ до яких планується отримати перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної юридичної особи», - йдеться в ухвалах Солом’янського райсуду м. Києва від 10 липня.

Згідно з документами, НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000209 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами НКРЕКП 03.03.2016 року на засіданні Комісії та прийнятті постанови № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», яку включено до формули розрахування прогнозованої ціни продажу електричної енергії в ОРЕ виробниками, які працюють за ціновими заявками, вартості палива за ціною купівлі в порту Роттердама та доставки до України морським транспортом (формула Роттердам+), що «призвело до економічно необґрунтованого та не підтверджено фактичними витратами збільшення ціни придбання електроенергії ДП «Енергоринок» у енергогенеруючих компаній, які працюють за ціновими заявками, що в свою чергу спричинила тяжкі наслідки для суспільства» (цитата).

«Обґрунтовуючи клопотання, детектив зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що голова та члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та діючи в інтересах Генеруючих компаній теплових електростанцій (ГК ТЕС), умисно, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків від продажу електричної енергії в Оптовий ринок електроенергії через ДП «Енергоринок», в період січня - березня 2016 року, в ході розробки порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії забезпечили включення до нього завідомо необґрунтованої формули якою збільшувалась вартість енергетичного вугілля, що використовується у виробництві електроенергії, а таким чином, як наслідок створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії в оптовий ринок електроенергії ГК ТЕС.

Як зазначив у клопотанні детектив, в подальшому посадові особи НКРЕКП, діючи умисно в інтересах Генеруючих компаній теплових електростанцій, на виконання попередніх злочинних домовленостей, використовуючи необґрунтовану формулу обрахунку вартості енергетичного вугілля, здійснили розрахунки прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії по завищеній вартості енергетичного вугілля на II-IV квартал 2017 року, які затвердили своїми Постановами від 28.04.2016 року за №721, від 24.06.2016 року за №1178, від 23.03.2016 року за №337, що в період з липня 2016 року по березень 2017 року, дозволило Генеруючим компаніям теплових електростанцій отримати надприбутки з виробництва та подальшого продажу електричної енергії в Оптовий ринок електроенергії, а споживачів електричної енергії безпідставно понести витрати на її придбання.

До енергогенеруючих підприємств теплових електростанцій відносяться ПАТ «Центренерго», ПАТ «Донбасенерго», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», та ПАТ «ДТЕК Західенерго», - констатується в ухвалах Солом’янського райсуду м. Києва від 10 липня.

P.S.

Сайт dubinsky.pro оприлюднив матеріали, з яких випливає, що запровадження в Україні системи стимулювального тарифоутворення для обленерго (RAB-регулювання тарифів; передбачає розрахунок тарифів на передачу електроенергії, виходячи з встановленої ставки дохідності на вартість бази активів обленерго) може бути пов’язане з ймовірними змінами в структурі власності кількох обленерго на користь, слід розуміти, особи, близької до влади.

Головний редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик звертала увагу, що серед держпакетів 7 енергокомпаній, які держава виставляє на приватизацію, у т.ч. акції «Західенерго», яке підконтрольне холдингу ДТЕК. При цьому стартова ціна 25-відсоткового пакету – лише 347 млн грн. Як зауважила С. Мусаєва-Боровик, виходить, що держава оцінила всю компанію лише в 10-60% річного EBITDA.