Під вечір п’ятниці НБУ повідомив, що почав діяти Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. У цьому документі, нагадаємо, передбачено поняття «соціального житла» (квартира до 60 кв. м або житловий будинок до 120 кв. м), щодо якого банки беруть на себе зобов’язання після конвертації валютного кредиту в гривневий списати 50% позики. Для кредитів на житло більшої площі передбачається списати не менше 25% кредиту. Проте для всіх позик є обмеження – їх розмір не повинен перевищувати 2,5 млн. грн. за курсом на 01.01.2015 (близько 158 тис. дол).
Підставою для вступу Меморандуму в силу в НБУ назвали підписання Президентом закону про зміни до Податкового кодексу, в якому передбачено звільнення від оподаткування податком на доходи фізосіб прибутку фізосіб-позичальника, які виникають у випадку прощення кредитором частини боргу (стосується всіх валютних кредитів, крім тих, що видані співробітникам банків). Крім того, НБУ вніс зміни до своїх нормативних актів щодо незастосування санкцій до банків унаслідок порушення нормативів у результаті проведення реструктуризації валютних кредитів та/або прощення частини боргу. Це були обов’язкові умови для вступу Меморандуму в дію.
Але фактично НБУ та частина банків відмовилися від одного важливого пункту, який раніше називався обов’язковим для вступу Меморандуму в силу. Йдеться про скасування мораторію на звернення стягнення на майно, яке є забезпеченням за кредитами. Співголова громадської ради при НБУ Станіслав Аржевітін висловив думку, що такий крок є недоцільним, адже може викликати напругу в суспільстві. “Меморандум став компромісним рішенням проблеми валютних кредитів – без втрат для вкладників і без бюджетних грошей – за допомогою домовленості всіх зацікавлених сторін”, – зазначила співголова громадської ради Ярослава Авраменко.
З моделлю реструктуризації валютних кредитів, закладеною в Меморандумі, погодилися далеко не всі банки, які мають значні портфелі валютних позик населенню (основна частина яких саме іпотечні). Так, в НБУ констатували, що Меморандум підписали 11 банків (Приватбанк, «Надра», Дельта Банк, Альфа-банк, Платинум Банк, «Креді Агріколь Банк», Фідобанк, УПБ, банк «Михайлівський», «Граніт», «Регіон-банк»). «Інші банки, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, розглядають можливість у найближчий час також приєднатися до Меморандуму», - розпливчасто проінформували в Нацбанку.
У наведеному переліку немає, зокрема, «дочок» західних фінансових груп (Укрсоцбанку/Unicredit Bank, Укрсиббанку, Райффайзен Банку Аваль, ОТП Банку), які в період до кризи 2008-2009 рр. були найактивнішими учасниками ринку валютного іпотечного кредитування за рахунок, насамперед, доступу до дешевих валютних ресурсів материнських структур. Судячи з наведеної нижче таблиці, справа тут може бути в т.ч. в невисокому рівні резервів, сформованих більшістю з цих банків під кредитні портфелі фізосіб, що в разі списання левової частки заборгованості неминуче завдасть їм нових збитків, які за результатами 2014 року та І кварталу-2015 і так були значними (детальніше читайте тут і тут).
На сьогодні Меморандум викликає скепсис у багатьох банкірів і позичальників не лише через його юридично необов’язковий характер чи неоднозначні умови реструктуризації (в розрізі компромісності/справедливості). Перспективам його імплементації і в такому вигляді перешкоджає, зокрема, ризик прийняття парламентом у другому читанні законопроекту №1558-1. «Про реструктуризацію зобов`язань за кредитами в іноземній валюті» (уже схвалений в 1-му читанні), в якому передбачено обов’язок банків реструктурувати усі споживчі валютні кредити через конвертацію їх у гривню за курсом, що діяв на дату укладення договору зі збереженням процентної ставки, вказаної у договорі. Курсова різниця при цьому має списуватися банками.
Як констатували в Українському кредитно-банківському союзі, на кінець І кварталу-2015 загальна заборгованість позичальників – фізосіб у іноземній валюті становила близько 4,8 млрд дол (за даними НБУ, 2,6 млрд дол, - ред.)., у т.ч. за іпотечними кредитами – 2,8 млрд дол. «Виходячи з того, що більшість з таких кредитів була надана ще за курсом 5 грн/дол, примусова конвертація лише іпотеки призведе до втрат банків на рівні 50 млрд.грн. або 40% регулятивного капіталу при тому, що вже зараз адекватність капіталу банківської системи становить 8,4% при мінімально допустимому нормативному рівні в 10%», - констатували в УКСБ.
У банківській асоціації також звертали увагу, що в програмі співпраці між Україною та МВФ передбачено, що влада не буде втручатися в двосторонні переговори між позичальниками та банками відносно реструктуризації валютних іпотечних кредитів; якщо буде прийнятий закон, що примушує конвертувати такі кредити в гривневі, він має бути ветований.
У будь-якому разі незважаючи на всі пертурбації на владному-нормативному рівні, процес реструктуризації валютних кредитів (насамперед, іпотечних) сьогодні, хоч і зі значним скрипом, але триває. Переговори банків і позичальників йдуть значно складніше, ніж, скажімо, в 2014 році, коли курс мав більше «людське обличчя». Власне тому більшість з банків утримуються від коментарів з цього приводу. Не бажаючи в т.ч. зізнаватися, по яку курсу вони сьогодні реструктуризовують валютні позики або ж яких збитків можуть зазнати у випадку застосування Меморандуму чи тим паче прийняття в другому читанні законопроекту №1558-1.
У коментарі для FINBALANCE прес-служба «Райффайзен Банку Аваль» лише відзначила, що переважною практикою роботи банку з валютними позичальниками-фізособами є реструктуризація. А курс реструктуризації впродовж минулого року був 8, 12, 13, 15 тощо. При цьому член правління ОТП Банку Тарас Проць запевняє, що ця фінустанова почала «активну роботу» з реструктуризації і конвертації валютних кредитів фізосіб ще торік, а за І квартал-2015 конвертувала в гривню близько 10% портфеля.
«Програма ОТП Банку була б ефективнішою, якби не спекуляції навколо питання лояльною конвертації, які ведуть до неконструктивної поведінки з боку клієнтів. У загальних рисах ми проводимо конвертацію валютного кредиту у гривню за курсом МБК на день угоди. Також передбачається пільговий період, коли ставка може бути встановлена на рівні валютної. Можлива заміна форми погашення кредиту з ануїтетної на класичну. Дозволяється списання банком нарахованих штрафів та пені, а також прощення частини боргу. В основі всіх наших рішень - індивідуальний підхід, враховується специфіка кожного позичальника. У багатьох випадках з позичальниками вдається знайти варіант врегулювання кредитної заборгованості», - запевняє Т. Проць.
***у І кварталі обсяг валютних кредитів населенню у портфелі банку «Надра» різко скоротився – на 836 млн дол (з 907,7 млн дол до 134,7 млн дол). У Фонді гарантування вкладів фізосіб, який ввів тимчасову адміністрацію в банк, утрималися від коментарів з цього приводу.