Верховна Рада прийняла всі урядові законопроекти про реструктуризацію держборгу

Все про економіку та фінанси

Верховна Рада прийняла за основу та в цілому законопроекти №3057, №3058, №3059, а також проект постанови парламенту №3056, якими нардепи погодили умови реструктуризації держзобов`язань, про які уряд домовився зі спецкомітетом кредиторів. За відповідні документи голосували від 307 до 309 нардепів.

Проект постанови №3056 «Про забезпечення фінансової стабілізації в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду "Механізм розширеного фінансування"»

Цим документом парламент надає Кабміну дозвіл на реструктуризацію державних зовнішніх запозичень та гарантованого державою боргу на попередніх умовах, що схвалені розпорядженням Кабміну №859 від 27 серпня 2015 року. При цьому передбачається
- обмін існуючих облігацій на нові облігації;
- списання 20% номінальної вартості непогашених зовнішніх державних та гарантованих державою єврооблігацій із запровадженням державних деривативів, платежі за якими будуть прив’язані до показника приросту реального ВВП з 2019 року;
- продовження строку погашення до 2019-2027 рр.;
- середня процентна ставку 7,75% річних.

Крім того, проект постанови ВР дозволяє уряду тимчасово перевищити загальний обсяг держборгу та гарантованого державою боргу, який установлений частиною другою статті 18 Бюджетного кодексу України (передбачає не більше 60% ВВП), а також доручає в тримісячний строк за результатами вчинення правочинів подати для схвалення Верховною Радою план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до вимог, установлених Бюджетним кодексом.
Крім того, уряд вніс до парламенту пакет законопроектів, які мають адаптувати чинне законодавством до потенційної угоди з кредиторами:

№3057 «Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" стосовно державних деривативів (щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання)»

Цей законопроект запроваджує новий вид цінного паперу – державний дериватив, що розміщуватиметься державою на міжнародних фондових ринках і підтверджуватиме зобов`язання України здійснити виплати власнику цього цінного паперу в разі досягнення певних показників ВВП. Емісія державних деривативів становитиме частину бюджетного процесу і не підлягатиме регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Відповідні рішення про розміщення державних деривативів та умови їх розміщення прийматимуться згідно з Бюджетним кодексом та іншими законами України, що регулюють такі правовідносини.

№3058 «про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання)»

Згідно з цим законопроектом, право на випуск (розміщення) державних деривативів матиме держава в особі міністра фінансів за дорученням Кабміну. Умови випуску і розміщення державних деривативів визначатимуться урядом. Обслуговування державних деривативів здійснюватиметься Мінфіном за рахунок коштів держбюджету на відповідний рік.

Також передбачається, що встановлюється пріоритет платіжних зобов’язань України за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом та відповідної міської ради за місцевим боргом, що включені в перелік у Додатку до Закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» та відповідними платіжними зобов’язаннями, що не були включені до такого переліку, над платіжними зобов’язаннями, які були включені до переліку, але щодо яких не було здійснено жодних правочинів.

Крім того, передбачено спеціальний виняток щодо оподаткування доходів платників податку, які є позичальниками за зовнішніми борговими зобов’язаннями, гарантованими державою. Такі позичальники перелічені у розпорядженні Кабміну “Деякі питання вчинення правочинів стосовно зміни умов запозичень за зовнішніми борговими зобов’язаннями” № 859-р від 27 серпня 2015 року. Відповідно, у випадку прощення боргу таких підприємств необхідно передбачити, що сума (обсяг) чистого прибутку (доходу) для цілей сплати частини чистого прибутку (доходу), передбаченої статтею 29 цього Кодексу та статтями 5, 11-1 Закону України "Про управління об’єктами державної власності", зменшується на суму, визначену відповідно до пункту 36 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Передбачається, що у разі виконання державою гарантійних зобов’язань перед кредиторами суб’єкта господарювання за рахунок коштів державного бюджету, відповідна прострочена заборгованість суб’єкта господарювання перед державою може не виникати, якщо це передбачено умовами правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом, затверджених Кабінетом Міністрів.

№3059 «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його часткового списання»

Цим законопроектом передбачені правила оподаткування доходів платників податку, які є позичальниками за зовнішніми борговими операціями гарантованими державою. Такі позичальники перелічені у розпорядженні Кабміну “Деякі питання вчинення правочинів стосовно зміни умов запозичень за зовнішніми борговими зобов’язаннями” № 318-р від 4 квітня 2015 року. Відповідно, у випадку, якщо під час здійснення боргової операції у таких суб’єктів виникатиме дохід за правилами бухгалтерського обліку, сума такого доходу буде виключена з бази оподаткування податком на прибуток підприємств.

Крім того, документом передбачено, що доходи з джерелом походження з України, які будуть отримані нерезидентами в результаті розміщення державних деривативів та здійснення виплат за даним інструментом, не підлягатимуть оподаткуванню.