"Райффайзен Банк Аваль" судиться з "ІСД" за 543 млн грн, арешту майна не домігся

Все про економіку та фінанси

Господарський суд Донецької області розглядає позов «Райффайзен Банку Аваль» до ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" (м. Сєвєродонецьк) та Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" (м. Краматорськ) про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 1,415 млрд японських єн та 219,7 млн грн. (сукупно – це 543 млн грн).

Позивач подавав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на все майно, що належить відповідачам, в межах суми стягнення, обґрунтовуючи тим, що відповідачами не задоволені направлені банком вимоги (претензії) про повне погашення заборгованості за договором про надання акредитиву №019/01-12/453 від 19.01.2009. Проте ухвалою від 27.04.2016 суд відмовив у задоволенні відповідного клопотання

«Райффайзен Банк Аваль» запевняв, що згідно з договором, боржник надав право йому в разі порушення умов договору, здійснювати договірне списання коштів з рахунків боржника, відкритих у банку. Однак після погашення 12.10.2015 м заборгованості за комісіями на 10 млн грн. боржник не здійснює розрахункові операції через рахунки фінустанови, що, на думку банку, підтверджує «небажання боржника та поручителя повертати кредитні кошти та вчинення ними ціленаправлених дій на уникнення від виконання кредитних зобов’язань, переведення обігу коштів на інші рахунки в банківських установах, всупереч вимогам договору».

«Також позивач посилається на те, що фінансовий стан відповідачів погіршився. Крім того, позивачу стало відомо що 22.12.2015 постановою Донецького апеляційного господарського суду у справі №905/3607/14 стягнуто солідарно з ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" та Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" на користь АТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість у розмірі 267 435 423,92 грн.

Все належне ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" на праві власності нерухоме майно знаходиться під обтяженням (іпотекою) Міжнародної Фінансової Корпорації в рахунок виконання кредитних зобов’язань; все належне Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" на праві власності нерухоме майно знаходиться під обтяженням (іпотекою) Міжнародної Фінансової корпорації в рахунок виконання кредитних зобов’язань.

Виходячи з викладених обставин, беручи до уваги те, що предметом даного позову є стягнення коштів в сумі еквівалентної 543 258 676,87 грн., а також те, що їх розмір є значним та відповідачі не виконують свої зобов’язання по погашенню заборгованості перед позивачем, невжиття заходів до забезпечення позову, на думку позивача, може унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог», - констатується в документі.

У цьому контексті суд звернув увагу, що «саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви».

«Не може бути підставою для забезпечення позову факт ухилення відповідачами від виконання зобов’язань за спірним договором, адже якщо виходити з цієї підстави забезпечення позову, то, можна дійти висновку, що забезпечуватись мають всі позови, оскільки їх подання до суду обумовлене саме тим, що сторона не виконує договірні зобов’язання. При цьому, невиконання зобов’язань відповідачами є предметом спору, що потребує доведення.

Іншою підставою для забезпечення позову вказано, що сума заявленого позову є значною. Проте, на думку суду, поняття значний борг, значна сума позовних вимог є оціночними та мають визначатися з урахуванням фінансового стану всіх сторін по справі.

Наявність заборгованості відповідачів перед іншими кредиторами також не є достатньою підставою для забезпечення позову, при цьому вжиття заходів до забезпечення позову може порушити права осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що вищевказана заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та не доведеною документально, а тому суд не вбачає правових підстав для її задоволення», - йдеться в ухвалі суду від 27.04.2016.

Додамо, що 03 грудня Господарський суд Дніпропетровської області в рамках справи про банкрутство ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" (за даними держреєстру, кінцевим бенефіціаром є Сергій Тарута) затвердив реєстр вимог кредиторів, включивши до нього, зокрема, вимоги «Райффайзен Банку Аваль» на 39,5 млн грн – 4 черга задоволення; 23,3 млн грн - 6 черга задоволення; вимоги на 78,8 млн грн. внесені окремо як забезпечені заставою.

З огляду на це й на підставі клопотання «Райффайзен Банку Аваль», 01.03.2016 Госпсуд Дніпропетровської області припинив провадження у справі за позовом фінустанови до ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" щодо стягнення 4,9 млн дол і 5,4 млн грн., оскільки відповідні вимоги були в повному обсязі визнані та включені до реєстру вимог кредиторів в рамках зазначеної справи про банкрутство "Дніпропетровського трубного заводу". 

Довідково

У січні 2010 року С. Тарута та його партнери продали 50%+2 акції «ІСД» групі російських інвесторів на чолі з екс-співвласником Evraz Group Олександром Катуніним. За даними російського журналу Forbes, у 2010 році російська держкорпорація «Внєшекономбанк» (ВЕБ; контролює «Промінвестбанк») профінансувала угоду з придбання ІСД на 1 млрд дол.

У 2013 році тодішній глава ВЕБа Володимир Дмитрієв заявляв, що в українську металургію ВЕБ вклав близько $8 млрд. Крім $1-2 млрд, які, за різним даними, витратили на купівлю ІСД, банк витратив $850 млн на придбання акцій "Запоріжсталі" (основний акціонер – Р. Ахметов). На покриття боргів підприємств, які входять у ІСД, пішло $1,4 млрд, ще $500 млн – на короткострокові заборгованості, $2,6 млрд – на фінансування поточних зобов`язань. Викуп боргів холдингу обійшовся ВЕБу в $1 млрд.

У 2013 році С. Тарута оцінював борг ІСД перед західними банками на 2,5 млрд дол.

Нещодавно С. Тарута заявив, що за російськими акціонерами групи «ІСД» стоїть «Внєшекономбанк», а в нього лишилася міноритарна частка.

За даними російських ЗМІ, ВЕБ сьогодні намагається продати групу ІСД (як, до речі, і Промінвестбанк, - ред.). Відповідна пропозиція нібито робилася й Р. Ахметову. Водночас, як писав Finbalance, структури Р. Ахметова намагаються в судах стягнути з ІСД 24 млрд грн.

За підсумками 2015 року «Алчевський меткомбінат» задекларував збиток 23,45 млрд грн (у 2014 році – 20,2 млрд грн); Дніпропетровський трубний завод – 153 млн грн. (у 2014 році – 99 млн грн); «Райффайзен Банк Аваль» - 1,44 млрд грн. (у 2014 році – 3,8 млрд грн.).

ДОПОВНЕНО: 

Корпорація ІСД прокоментувала судовий позов «Райффайзен Банку Аваль» щодо стягнення з неї та Алчевського меткомбінату 543 млн грн. У корпорації, зокрема, підкреслили, що інформація про передачу в іпотеку Міжнародній фінансовій корпорації (IFC) нерухомого майна Алчевського меткомбінату, як про це зазначається в ухвалі суду, не відповідає дійсності. Щоправда, в іпотеці – нерухоме майно Алчевського КХЗ, пише «Дело».

В ІСД зауважують, що наразі основні розбіжності з «Райффайзен Банком Аваль» стосуються методики розрахунку пені, штрафів та відсотків: «Ми вважаємо, що розмір різних санкцій і додаткових зобов`язань значно нижче заявлених в позові».

«Крім того, ми продовжуємо також комерційні переговори з групою банків, включаючи банки групи Райффайзен, про реструктуризацію заборгованості. Судовий процес з "Райффайзен Банком Аваль" ми розглядаємо як юридичну фіксацію банком обсягу своїх вимог, а не як агресивну спробу примусового стягнення заборгованості», - зазначили в ІСД. 

Finbalance