Рада підприємців при Кабміні: дерегуляція має бути не лише кількісною, але і якісною

Все про економіку та фінанси

Автор: Андрій Забловський, глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні

За останньою інформацією минулого тижня в уряді схвалили проект постанови «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», який розробляла робоча група під керівництвом віце-прем’єра Володимира Гройсмана за участі представників громадськості та міжнародних організацій.

Як повідомлялося, Кабмін має намір радикально скоротити кількість центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд. Із 80 різноманітних інспекцій, контролюючих органів та департаментів контролю в міністерствах має залишитися не більш ніж 20 контролюючих інстанцій, із 77 органів з контрольними функціями – 31.

Потребу в реформі ілюструє, зокрема, те, що в Україні витрати держбюджету на утримання різноманітних інспекцій і контролюючих органів становлять понад 24 млрд грн на рік, а за рахунок хабарів щорічно виводиться в тінь, за різними оцінками, від 100 до 200 млрд грн.

Водночас на постанова на думку багатьох експертів та профільних галузевих асоціацій потребує серйозного доопрацювання, як в частині уточнення функцій новостворюваних органів, так і необхідності дотримання принципу збереження «розумного державного регулювання» особливо в тих сферах, які становлять серйозну небезпеку для життя громадян.

Так, наприклад, проектом постанови передбачалося утворення Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом злиття Державну ветеринарну та фітосанітарну службу, Держінспекцію з питань захисту прав споживачів, Державну санітарно-епідеміологічну службу та Державну інспекцію сільського господарства (крім функцій з реалізації держполітики у сфері держнагляду за племінною справою у тваринництві, функцій з питань гігієни праці, епідемічного благополуччя населення у сфері охорони здоров’я, держнагляду у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів, експлуатації та технічного стану машин).

Це означає, що функції Держсільгоспінспекції в частині насінництва та розсадництва пропонується передати створюваній Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Однак такий підхід не буде відповідати вимогам норм закону “Про підтвердження відповідності” та інших нормативно-правових актів, що регулюють питання сертифікації та процедури оцінки відповідності, а також вимогам щодо необхідності гармонізації системи сертифікації насіння та садивного матеріалу із законодавством ЄС та СОТ тощо.

З іншого боку, створення єдиного компетентного органу відповідального за забезпечення безпеки продуктів харчування вже довело свою ефективність і є широко розповсюдженим в країнах ЄС, а також передбачається прийнятим Верховною Радою законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів". Проте об’єднання з Держспоживінспекцією навпаки веде до зниження ефективності державного управління в цій сфері та виникненню нових корупційних ризиків.

Подібних невідповідностей досить багато в тексті постанови КМУ, що може негативним чином позначитися на планах влади провести якісну дерегуляцію в країні. Крім того, виникають серйозні ризики того, що чергова дерегуляційна реформа носитиме ознаки зміни лише кількості контролюючо-перевіряючих органів, але аж ніяк не якості роботи цих органів.

Відкритим та неврегульованим залишається також питання делегування частини державних контрольно-наглядових функцій т.зв. «саморегулівним організаціям», які незважаючи на відсутність базового (рамкового) закону вже існують в окремих сферах української економіки і готові взяти на себе відповідальність за якісну та змістовну частину дерегуляційної реформи.

Тому ключовим завданням на порядку денному є питання проведення якісної, а не кількісної дерегуляції, яка б максимально враховувала кращий міжнародний досвід, а також специфічні українські реалії. В цих питаннях поспішати не можна, як би там нас не підганяв Міжнародний валютний фонд, який однією з умов надання чергового траншу фінансової допомоги вимагає від України, зокрема, спрощення регуляторної бази.