Здійснення грошово-кредитної політики правління Нацбанком у січні-жовтні не повною мірою відповідало положенням Основних засад грошово-кредитної політики на 2014 рік. Забезпечення стабільності національної валюти як основної мети грошово-кредитної політики знаходиться під загрозою, більшість визначених Основними засадами завдань не виконуються або виконуються неналежним чином. Про це йдеться в рішенні Ради НБУ від 17 грудня.
При цьому вона відзначає, що «економічна ситуація в країні залишається надзвичайно складною – динаміка переважної більшості показників економічного та соціального розвитку України продовжує демонструвати тенденції до погіршення».
«Визнаючи значення узгоджених дій Уряду та Національного банку в кризових умовах, Рада банку зазначає, що макроекономічна стабільність в країні неможлива, якщо немає належної довіри до грошей та монетарної влади.
Рада Національного банку України звертає увагу Правління на принципове значення дотримання незалежності та виключних повноважень Національного банку у сфері забезпечення стабільності грошової одиниці. Саме в стабільності грошової одиниці складається вирішальний внесок Національного банку у досягнення необхідної макроекономічної та фінансової збалансованості в країні», - зазначається в документі.
Водночас Рада НБУ констатує, що Основні засади грошово-кредитної політики на 2014 рік розроблялися із урахуванням положень та параметрів Меморандуму про економічну та фінансову політику. А реальний розвиток подій в економіці та на фінансових ринках істотно відрізнявся від сценарних умов та припущень, що були враховані під час їх розроблення.
«Темпи зростання монетарної бази (6,9% з початку року) були нижчими за ті, що допускалися Основними засадами грошово-кредитної політики (28%), проте цей показник приховує значні вади монетарної політики, зокрема, надмірний обсяг рефінансування банків (179,3 млрд. грн.) за січень-листопад при недостатньому валютному і банківському контролі і можливістю використання отриманих коштів для спекулятивних операцій на валютному ринку. Протягом поточного року спостерігалося значне перевищення коефіцієнтами ліквідності банківської системи своїх граничних значень: нормативи миттєвої і поточної ліквідності більш ніж у 2 рази перевищували ці значення. Надмірний обсяг мобілізаційних операцій шляхом розміщення депозитних сертифікатів (1,317 трлн. грн. протягом січня-листопада) також свідчив про надлишкову ліквідність банківської системи
Ситуативне прийняття рішень у здійсненні монетарної політики стало одним із факторів створення надмірного попиту на іноземну валюту на міжбанківському ринку, що значною мірою призвело до різкого знецінення гривні (зниження середньозваженого курсу гривні на міжбанківському ринку за 11 місяців склало 83,7%) і стимулювало інфляційні процеси, які проявилися у підвищенні споживчих цін з початку року на 21,2%. Саме фактор неконтрольованої девальвації, а також формування девальваційно-інфляційної спіралі можна вважати основною загрозою фінансовій стабільності в країні, доходам громадян та функціонуванню економіки.
Несвоєчасні дії Національного банку України на валютному ринку, з одного боку, не дали змоги суттєво обмежити темпи девальвації, з іншого – призвели до скорочення міжнародних резервів з початку року на 51,2% або на 10,4 млрд. дол. США. Станом на 1 грудня 2014 року вони становили 10,0 млрд. дол. США.
Загострення макроекономічних та політичних ризиків на фоні несистемних дій регулятора призвело до виникнення кризи довіри до банківської системи та національної валюти. Загальний обсяг депозитів у національній валюті з початку року зменшився на 14,1% – до 362,9 млрд. грн., в т.ч. залишки на депозитних рахунках фізичних осіб – на 20,2% і становлять 202,5 млрд. гривень. Обсяг депозитів в іноземній валюті зменшився на 29,6% – до 21,7 млрд. дол. США (у доларовому еквіваленті), у тому числі фізичних осіб – на 38,0% до 14,2 млрд. дол. США. В цих умовах політика Національного банку щодо комунікації з учасниками ринку, банківською системою та громадськістю, яка мала б спрямовуватися на стабілізацію та нейтралізацію ризиків, була недостатньо ефективною», - підкреслюється в рішенні Ради НБУ.
Натомість у своєму коментарі НБУ зауважує, що в рішенні Ради НБУ не були враховані «кардинальні зміни макроекономічної ситуації та їх вплив на проведення грошово-кредитної політики».
За таких умов підтримка банківського сектору з метою уникнення кризи неплатежів та забезпечення вчасного виконання зобов’язань перед вкладниками банків стала одним із пріоритетів Національного банку. Водночас ця підтримка була виваженою та помірною. За умови відпливу депозитів населення на загальну суму 124 млрд. грн. (без урахування чинника курсової переоцінки) залишок наданих банкам кредитів рефінансування з початку року збільшився на суму близько 34 млрд. грн.
Утім, показник інфляції не був критичним в умовах, у яких опинилась економіка України, і становив 21.8% в листопаді в річному вимірі при визначеному в Основних засадах грошово-кредитної політики цільовому орієнтирі 19.0%. При цьому адміністративно регульовані тарифи було збільшено на газ природний – на 62.8%, гарячу воду та опалення – на 42.8%.
Унаслідок накопичених зовнішніх та внутрішніх дисбалансів в економіці в 2013 році дефіцит поточного рахунку платіжного балансу сягнув 9.0% ВВП, а несприятливі макроекономічні тренди продовжились і в 2014 році на фоні соціально-політичного напруження в країні. З травня цього року ситуація в економіці значно ускладнилася внаслідок активізації воєнних дій на сході України та загострення відносин з Російською Федерацією. За таких умов знецінення гривні було об’єктивно зумовленою реакцією економіки, що дало змогу частково вирівняти накопичені раніше макроекономічні дисбаланси.
На стабільність грошової одиниці суттєвий тиск також чинили незбалансованість державних фінансів та повільне реформування НАК “Нафтогаз України”, що була неспроможна вчасно виконувати свої зобов’язання. Підтримка Національним банком України ліквідності ринку державних цінних паперів створила умови для вчасного фінансування дефіциту державного бюджету, а також для виконання НАК “Нафтогаз України” зобов’язань за угодами з імпорту природного газу. Невжиття таких заходів мало б наслідком економічний колапс та соціальні заворушення.
Тому Національний банк України у поточному році вдвічі збільшив свій портфель ОВДП, обсяг якого на сьогодні становить 297 млрд. грн. Також Національним банком у поточному році було перераховано до державного бюджету 22,8 млрд. грн. перевищення його доходів над видатками. Усе зазначене сприяло Уряду у фінансуванні його видатків на суму, яка становить близько 40% доходів зведеного бюджету країни, тому що під час воєнних дій не можливо було знайти інших джерел фінансування.
Головним дестабілізуючим чинником валютного та грошового ринків стала паніка вкладників. Національний банк підживлював банківську систему в умовах відпливу депозитів фізичних осіб як гривневих (на суму 54 млрд. грн.), так і валютних (на 8,8 млрд. доларів США) з метою збереження життєздатності банківської системи. У рішенні Ради від 11 вересня 2014 р. №27 були надані рекомендації Національному банку забезпечити підтримку стабільності банківської системи, що є необхідною умовою для ефективного виконання Національним банком своєї основної конституційної функції щодо забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Національний банк поділяє позицію Ради у тому, що проведення грошово-кредитної політики на таких засадах та за таких макроекономічних умов містить в собі ризики для досягнення її пріоритетної мети – підтримки цінової стабільності в державі, головним критерієм якої є досягнення та підтримка низьких стабільних темпів інфляції в середньостроковій перспективі, і що в країні необхідно створити умови для переходу до режиму інфляційного таргетування. Але передумовою цього має стати збалансована фіскальна політика держави. Тому Національний банк України сподівається на те, що критичні заяви Ради будуть враховані Кабінетом Міністрів України під час підготовки та Верховною Радою України під час затвердження Державного бюджету України на 2015 рік», - підкреслюється в повідомленні НБУ.