Російський Мін’юст заявив, що не визнає рішення Постійної палати третейського суду в Гаазі, винесене 2 травня 2018 року, “в зв`язку з відсутністю у арбітражу юрисдикції на розгляд позову ТОВ «Еверест Естейт» та інших до Російської Федерації”, пише РБК.
«Це рішення оскаржене Російською Федерацією 29 серпня 2018 року в Апеляційному суді міста Гааги (Королівство Нідерландів)», - повідомили в Мін’юсті РФ.
«Наскільки я розумію, Російська Федерація висловила намір подати клопотання про скасування арбітражного рішення в Нідерландах, але формально це ще не зробила», - прокоментував партнер американської юрфірми Hughes Hubbard & Reed Джон Таунсенд, який представляє інтереси «Еверест Істейт» та інших позивачів.
Йдеться про прецедентне рішенні, яке міжнародний арбітраж, що засідав в Гаазі, виніс на початку травня. Арбітраж постановив, що Російська Федерація незаконно експропріювала майно позивачів - ТОВ «Еверест Істейт» та 17 інших українських структур, а також однієї фізособи - колишнього голови правління Приватбанку Олександра Дубілета - на території Криму, і присудив їм компенсацію за втрату активів, а також відсотки і відшкодування витрат по оплаті послуг юристів і витрат на проведення арбітражного розгляду. Позивачі заявляли, що Російська Федерація порушила свої зобов`язання, що випливають з Російсько-української угоди щодо заохочення та взаємний захист інвестицій від 1998 року.
Як мінімум частина компаній, які ініціювали цей розгляд у 2015 році, пов`язана з Ігорем Коломойським. Основний позивач - «Еверест Істейт» (забудовник комплексу апартаментів «Наутілус» в Гурзуфі і готельного комплексу «Кримський дворик» в Ялті) - був пов`язаний з Приватбанком, акціонером якого раніше був І. Коломойський. Також серед позивачів - компанії «Дайріс» і «Ділайн ЛТД», які володіли землею в Алушті і пляжем в Форосі; кінцевими бенефіціарами цих компаній є Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Ще один позивач - ТОВ «Санаторій «Енергетик» (однойменний пансіонат в Ялті) - також належав Коломойському, повідомляли ЗМІ. Кримська телерадіокомпанія «Жиса» входила в медіахолдинг «1+1 медіа» (І. Коломойський є його кінцевим бенефіціаром).
3 вересня 2014 року російського окупаційна адміністрація Криму прийняв рішення про націоналізацію всього майна Ігоря Коломойського на півострові.
Як випливає з травневого рішення арбітражу, саме 3 вересня 2014 року було екпропрійоване кримське майно компаній «Еверест Істейт», «Едельвейс-2000», «Фортуна», «ЮБК-Інвест», «Нива-Тур», «Крим Девелопмент», «Аеробуд», «Фінансовий капітал», «Фінансовий вектор» та ін. Найбільша компенсація була присуджена компанії «Едельвейс-2000» ($35,8 млн), яка володіла ЖК «Наутілус» в Гурзуфі і пляжем при комплексі. У компаній «Фінансовий капітал» і «Фінансовий вектор» були націоналізовані кошти інвестиційних фондів «Капітальні інвестиції», «Новий фонд» і «Д-Капітал Плюс», випливає з рішення арбітражу. В цілому арбітраж присудив 19 заявникам близько $130 млн компенсації, відшкодування судових витрат на $9 млн, а також відсотки на невиплачені суми, які на момент винесення рішення досягли приблизно $20 млн.
І. Коломойський особисто виступає позивачем в аналогічній справі про “націоналізацію” аеропорту Бельбек (цю справу теж розглядає арбітраж в Гаазі).
Всього в Постійній палаті третейського суду в Гаазі зареєстровано вісім позовів півсотні українських компаній з приводу активів в Криму як мінімум на $7 млрд (з урахуванням відсотків). Відомо, що за п`ятьма з них арбітри в Нідерландах і Швейцарії винесли проміжні рішення про те, що ці суперечки відповідають юрисдикції цих арбітражів. У двох з них (які розглядаються в Женеві) Росія оскаржила проміжні рішення, оскільки це дозволяло швейцарське законодавство, але Федеральний суд Швейцарії підтримав українських позивачів. У трьох інших потрібно чекати остаточних рішень.
«Законодавством Нідерландів можливість оскарження проміжних арбітражних рішень не передбачена», - уточнили в Мін`юсті РФ.
На початку вересня Апеляційний суд Києва за клопотанням «Еверест Істейт» та інших позивачів про забезпечувальні заходи арештував акції українських «дочок» російських держбанків - Промінвестбанку (група Внєшекономбанку), Сбербанку і ВТБ. Після цього «дочки» ВЕБа, Сбербанку і ВТБ оскаржили арешт у Верховному Суді України, а ВЕБ оголосив про намір подати на Україну в міжнародний арбітраж відповідно до російсько-української угоди про захист інвестицій 1998 року.
25 вересня Апеляційний суд Києва визнав рішення міжнародного арбітражу та відповідно до Нью-Йоркської конвенції дозволив позивачам почати виконавче провадження.