«Промінвестбанк»: мільярдний прибуток і чутки про непростий фінансовий стан

Все про економіку та фінанси

Нещодавно хакерська група «Шалтай Болтай» опублікувала в Інтернеті матеріали, спозиціоновані як внутрішні документи «Внєшекономбанку» та його української «дочки» «Промінвестбанку». Згідно з наведеною інформацією, ПІБ перебуває у непростому фінансовому стані через відтік клієнтських коштів й зростання проблемної заборгованості в портфелі на фоні погіршення економічної ситуації в Україні, скорочення торгово-економічної співпраці між Києвом та Москвою, спірного статусу Криму й бойових дій на Донбасі. Також наводяться конкретні обсяги необхідної фінансової підтримки (ліквідність і докапіталізація), без якої банк, як запевняється, очікують «летальні» наслідки вже на початку 2015 року.

У коментарях агентству РИА Новости представник ВЕБа запевнив, що «розповсюджувані в Інтернеті матеріали - це компіляція документів, отриманих незаконним шляхом і шляхом прямих фальсифікацій». «Вважаємо, що «відомості», що з`явилися - цілеспрямоване вкидання з метою впливу на уряд РФ в частині прийнятих рішень по продовженню фінансової підтримки російських інвестицій в Україні», - наводить слова представника ВЕБа інформ-агентство.

Не беручись ні підтверджувати, ні спростовувати інформацію жодної зі сторін (кожна з них, зрозуміло, може з різних мотивів щось недоговорювати або змішувати «точну» й «не зовсім точну» інформацію; водночас хтось може й правду говорити), зіставимо деякі з оприлюднених даних з даними офіційної звітності «Промінвестбанку».

У матеріалах «Шалтай Болтай», зокрема, зазначається, що відтік коштів з рахунків ПІБа з початку року склав 620 млн дол. Згідно ж фінзвітністю банку, за 9 місяців обсяг валютних депозитів населення в ньому (з урахуванням динаміки офіційного курсу гривні) міг зменшитися на суму приблизно 124,2 млн дол (-30,9%), гривневих – на 1,1 млрд грн (-22,4%). При цьому обсяг валютних вкладів юросіб міг зменшитися на суму близько 147,8 млн дол (-40,1%), а гривневих дещо зрости – на 47,3 млн грн. (+1,7%). Обсяг же гривневих коштів банків у ПІБі міг зменшитися майже на 767 млн грн., або 32,2%, а валютних – зрости на суму близько 239,1 млн дол, або 13,7% (можливо, це були в т.ч. кошти материнської та пов’язаних структур).

Також у матеріалах хакерів наводяться дані, що за підсумками стрес-тесту для ПІБа потрібна докапіталізація на суму біля 6 млрд грн (480 млн дол), зокрема, через проблеми з кредитним портфелем у «Криму». Згідно ж з фінзвітністю банку, на 01 жовтня його значення нормативу Н2 (достатність регулятивного капіталу) було на рівні 12,54% (має бути не менше 10%), а Н3 (співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів) – 12,13% (має бути не менше 9%).

Щоправда, слід зважати, що обсяг резервів під знецінення кредитів юросіб (цей портфель складає 99,7% усіх виданих банком кредитів) за 9 місяців поточного року замість того, щоб збільшуватися на фоні кризи в економіці, зростання проблемної заборгованості по банківській системі і т.д., у «Промінвестбанку» «чомусь» скоротився на 875,4 млн грн. – до 1,34 млрд грн.

Як наслідок покриття резервами кредитного портфелю юросіб на 01.10 становило лише 3,6% (на 01.01 – 7,85%). Правда, порівняно з 01.07 цей показник дещо поліпшився (тоді було 2,93%), у т.ч. за рахунок скорочення обсягу кредитів юросіб у ІІІ кварталі на 996,15 млн грн. Крім того, у липні-вересні відрахування під знецінення кредитів та коштів в інших банках склали 110,36 млн грн.

Очевидно, що саме «специфічна» резервна політика ПІБа значною мірою й дозволила йому за три квартали зафіксувати прибуток 1,077 млрд грн. (у ІІІ кварталі – 200,2 млн грн), при тому, що кілька банків уже задекларували багатомільярдні збитки – саме через вимушене нарощування резервів під проблемну заборгованість.

Про фінансовий стан «Сбербанку Росії» читайте тут.

Про фінансовий стан UniCredit Bank читайте тут.

Про фінансовий стан «Укрексімбанку» читайте тут.

Про фінансовий стан «Ощадбанку» читайте тут.

Про фінансовий стан «Приватбанку» читайте тут.

Про фінансовий стан «Дельта Банк» читайте тут.

Про фінансовий стан банку «Надра» читайте тут.

Про фінансовий стан банку «Фінанси та кредит» читайте тут.