Госпсуд м. Києва розглядає позов Промінвестбанку до ПАТ «Українська залізниця» щодо «спростування недостовірної інформації» (цитата).
Позивач просить суд визнати недостовірною і такою, що паплюжить і принижує ділову репутацію Промінвестбанку, інформацію, розповсюджену на офіційному сайті ПАТ «Укрзалізниця» 29.05.2017 в статті під заголовком «Укрзалізниця чекає на роз`яснення щодо погашення боргів підсанкційному Промінвестбанку», а саме: «ПАТ «Укрзалізниця» не має чіткої гарантії, що кошти, направлені на погашення кредитів у Промінвестбанку, що підпадає під санкції, не призведуть до фінансування тероризму та виведення капіталу до країни - агресора» (цитата).
У згаданій заяві «Укрзалізниця» вказувала в т.ч., що кредитувалася в Промінвестбанку в 2011-2012 роках, а власником Промінвестбанку є російська держкорпорація Внєшекономбанк. Також в офіційному повідомленні наголошувалося на ризику того, що майно залізниці на окупованій частині Донбасу та в Криму може використовуватися російським агресором.
Як констатувалося в повідомленні,у зв’язку з прийняття Радою нацбезпеки та оборони рішення від 15.03.2017 про застосування санкцій, «Укрзалізниця» листом від 23.03.2017 звернулася до Кабміну, Нацбанку та РНБО з проханням надати роз’яснення, чи підпадають під дію рішення РНБО проведення ПАТ «Укрзалізниця» операцій з погашення зобов’язань за кредитними договорами, отриманими в банках із санкційного списку.
РНБО листом від 31 березня 2017 року № 515/14-04/2-17 направила за належністю лист ПАТ «Укрзалізниця» до Кабміну.
НБУ листом від 5 квітня 2017 року №25-0007/25224 повідомив, що відповідно до прийнятої постанови №654 підсанкційним банкам заборонено здійснювати будь-які операції на користь пов’язаних із ними осіб, які передбачають переказ коштів за межі України або наслідком яких може бути виведення капіталів таких банків за межі України. При цьому такі заборони не стосуються проведення підсанкційними банками розрахунків, ініціаторами яких є клієнти цих банків та наслідком яких не є порушення вищевказаних заборон. Крім того, НБУ повідомив, що відповідно до пункту 2 рішення РНБО вжиття заходів, пов’язаних із забороною розміщення коштів державних підприємств, установ, організацій та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, у підсанкційних банках належить до виключної компетенції Кабінету Міністрів.
Як тоді зауважувалося, Кабмін доручив Мінекономрозвитку, Мінфіну, Мін`юсту та Мінінфраструктури опрацювати звернення ПАТ «Укрзалізниця» та поінформувати КМУ.
Контекст
Як писав Finbalance, відповідно до матеріалів Госпсуду м. Києва, ПАТ «Українська залізниця» намагається в судовому порядку домогтися визнання недійсними кількох кредитних договорів з Промінвестбанком: №20-3759/2-1 від 29.12.2011; №20-3760/2-1 від 29.12.2011; №К-03/140 від 07.03.2012.
У липні липня Госпсуд м. Києва своїм рішенням (яке у вересні було залишене без змін судом апеляційної інстанції) задовольнив позов Промінвестбанку до ПАТ «Українська залізниця» та вирішив стягнути з відповідача 12,6 млн дол й 121,3 млн грн боргу за договором про відкриття кредитної лінії №20-3760/2-1 від 29.12.2011 (позичальником було Державне територіально-галузеве об`єднання "Південо-Західна залізниця").
Як констатував суд, у зв`язку із створенням ПАТ "Українська залізниця", відповідно до чинного законодавства, усі права та обов`язки "Південо-Західної залізниці" за кредитним договором перейшли до "Укрзалізниці".
При цьому Госпсуд м. Києва розглядає ще три позови Промінвестбанку до ПАТ «Українська залізниця»:
- про стягнення 66,4 млн дол та 113,4 млн грн;
- про стягнення 8,6 млн дол та 83,3 млн грн (на підставі договору про відкриття кредитної лінії №20-3459/2-1 від 29.12.2011);
- про стягнення 12,5 млн дол та 116,4 млн грн.
Як писав Finbalance, відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09 серпня, Головна військова прокуратура Генпрокуратури здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000000861 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258-5 Кримінального кодексу («Фінансування тероризму»).
У документі наводилися дані прокуратури, що «керівництво та посадові особи ПАТ «Укрзалізниця» шляхом формального представництва інтересів ПАТ «Укрзалізниця» в судах створюють широку можливість стягнення понад 7 мільярдів 758 мільйонів гривень [боргів] утворених протягом 2007-2013 років ДП «Донецька залізниця» перед банківськими установами із капіталом Російської Федерації». Як констатується, виконання рішень судів «тягне тяжкі наслідки ПАТ «Укрзалізниця».
В ухвалі суду серед банків з російським держкапіталом був названий лише Сбербанк (59 млн дол), також згадана компанія «ВТБ Лізинг України» (34,9 млн дол). Крім того, фігурували два банки з українським капіталом: ПУМБ (22,5 млн дол) та «Форум», який на ліквідації (13,6 млн дол).
Як писав Finbalance, у березні Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити два позови Сбербанку до «Укрзалізниці» про стягнення
- 47,8 млн дол та 59,6 млн грн за кредитними договорами 2012 року (боржник – ДП «Донецька залізниця»);
- 55 млн дол на підставі договору про відкриття кредитної лінії від 2011 року (боржник – ДП «Донецька залізниця»).
Свої вимоги банк-позивач обґрунтовував тим, що зобов’язання ДП «Донецька залізниця перейшли до його правонаступника - ПАТ «Українська залізниця» - з моменту реєстрації останнього, тобто 21.10.2012.
Водночас суд дійшов висновку, що ПАТ «Українська залізниця» не набуло прав та обов`язків, як правонаступник Державного підприємства «Донецька залізниця», оскільки процедура реорганізації ДП «Донецька залізниця», проведення інвентаризації його майна, а також передача майна, всіх прав та обов`язків від ДП «Донецька залізниця» до ПАТ «Українська залізниця» призупинена до завершення АТО.
На початку листопада прокуратура м. Києва в офіційній заяві повідомила, що за її участі в суді апеляційної інстанції «запобігнуто безпідставному стягненню з ПАТ «Укрзалізниця» майже 1,5 млрд гривень на користь ПАТ «Сбербанк» (цитата).