1 листопада Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Промінвестбанку на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня (в справі №796/165/2018), якою було задоволено заяву низки “приватівських” компаній та надано дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 про стягнення 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) з РФ в особі Мін’юсту Росії - як компенсації за експропрійовану в Криму нерухомість (тоді ж Апеляційний суд м. Києва видав виконавчий лист про стягнення з РФ вказаної суми на користь “приватівців”).
1 жовтня Верховний Суд відкрив аналогічне апеляційне провадження в цій справі за апеляційною скаргою ВТБ Банку.
Нагадаємо, перед винесенням ухвали про дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги (ухвалою від 25 вересня) Апеляційний суд м. Києва іншою ухвалою - від 5 вересня - також задовольнив клопотання “приватівських” структур та наклав арешт на акції і нерухомість “дочок” російських держбанків (Промінвестбанку, Сбербанку, ВТБ Банку), заборонив їм здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юрособи.
Тоді “приватівці” висловлювали думку, що на акції Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку як майно держави Росія на території України “може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду” (цитата з судових матеріалів). У цьому контексті тоді Апеляційний суд м. Києва дійшов висновку, що на території України справді “є майно, яке належить Російській Федерації та на яке може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду” (цитата).
18 вересня Верховний Суд відкрив апеляційні провадження за апеляційними скаргами Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 5 вересня (якою було накладено арешт на їх акції та майно). Тоді ж Верховний Суд відмовився задовольнити клопотання “дочок” російських держбанків про зупинення дії ухвали Апеляційного суду м. Києва від 5 вересня.
Крім Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку, апеляційні скарги на "арештну" ухвалу від 5 вересня подавали також їх власники - російські Внєшекономбанк, Сбербанк, ВТБ. Про невдалі спроби міноритарія ВТБ Банку подати позов щодо "приватівського" арету акцій та майна банку - тут.
22 жовтня Київський апеляційний суд задовольнив скаргу Промінвестбанку та скасував постанову приватного виконавця (від 21 вересня) про арешт акцій банку в рамках виконавчого провадження №57266483, відкритого на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 за заявою ТОВ “Крим Дівелопмент” (одна з компаній “імені” “приватівців”).
Своє клопотання про зняття арешту Промінвестбанк обгрунтовував тим, що не є боржником у цій справі, а боржником є Російська Федерація в особі Мін’юсту РФ. Київський апеляційний суд з такою інтерпретацією погодився. “Зважаючи на те, що відкриваючи виконавче провадження та накладаючи арешт на майно, змінивши при цьому боржника, який вказаний у виконавчому документі, приватний виконавець вийшов за межі своїх повноважень, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів скарги”, - йшлося в судовій ухвалі від 22 жовтня.
5 листопада Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Крим Дівелопмент» на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня.
На минулому тижні ВТБ Банк ввів обмеження на зняття коштів. У заявах банку та НБУ з цього приводу вказувалося на вплив судового рішення щодо арешту активів. Як констатувалося, це заблокувало можливість фінустанові поповнювати ліквідність за рахунок реалізації набутого в процесі стягнення з боржників заставного майна.
Група ВТБ публічно заявляла, що не виключає подальшого погіршення ситуації з ліквідністю української "дочки" в разі збереження наявних обмежень за судовим рішенням. Як зазначали в групі, ВТБ Банк хотів би здати ліцензію, але не може цього зробити через судові обмеження і виконання зобов`язань перед клієнтами
Раніше ВЕБ закликав владу України до переговорів після арешту акцій "дочок" російських держбанків. Група ВТБ називала арешт акцій української “дочки” “немотивованим”. Сбербанк заявляв, що працює відповідно до вимог законодавства України.
Попри те, що арешту акцій Промінвестбанку в українському суді домоглися структури "приватівців", російський "Внєшекономбанк" заявляв про намір судитися з Україною як державою в міжнародному арбітражі - мовляв, на підставі угоди між Кабміном України та урядом РФ про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27.11.1998, через порушення умов якої, власне, Арбітражний суд Гааги (Нідерланди) і вирішив стягнути з Росії 159 млн дол на користь "приватівців".
За даними НБУ, на 01.07.2018 загальні активи Сбербанку (до вирахування резервів) становили 64,2 млрд грн, чисті активи (після вирахування резервів) - 31,3 млрд грн. Промінвестбанку - відповідно 50,8 млрд грн та 17,2 млрд грн, ВТБ Банку - 25,4 млрд грн та 8 млрд грн.
Таким чином, на 01.07.2018 на вказані три "дочки" російських держбанків припадало 140,3 млрд грн загальних активів (7,6% загальних активів усієї банківської системи) та 56,6 млрд грн чистих активів (4,4% від чистих активів банківської системи).
Раніше російські ЗМІ писали, що після анексії Криму російська окупаційна адміністрація "націоналізувала" 87 об`єктів, що належать Ігорю Коломойському і його партнерам. Як зазначалося, серед експропрійованих об`єктів - санаторій «Форос», два дитячих оздоровчих комплекси, корпус оздоровчого комплексу «Таврія» площею понад 3,8 тис. кв. м, турбаза «Нива Яйла» в селищі Гірське під Ялтою, 36 АЗС «Укртатнафти», склад паливно-мастильних матеріалів в Сімферополі, пункт наливу скрапленого газу в Керчі.
Про судові спори НБУ та Приватбанку з “приватівськими” структурами, які претендують на Промінвестбанк, Сбербанк, ВТБ Банк, читайте тут.