Проект держбюджету-2018: основні розбіжності між урядом і нардепами

20.10.2017, 09:00

19 жовтня, комітет Верховної Ради з питань бюджету ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу і в цілому проект постанови про висновки і пропозиції до проекту держбюджету на 2018 рік. Голосування за проект постанови - це, по суті, перше читання проекту держбюджету-2018. Прикметно, що ще напередодні цього рішення - увечері 18 жовтня, у комітету не було готових остаточних висновків. Провівши засідання комітету, депутати вирішили взяти паузу через неузгоджених питань, домовитися по яким комітет і Мінфін не могли ось вже кілька тижнів, пише "РБК-Україна".

В урядовій редакції проект держбюджету обтяжує додатковими видатками місцевих бюджетів. Міністерство фінансів пропонує покласти на місця навантаження по виплаті пільг по оплаті комунальних послуг, скорочує медичну субвенцію, а також планує вилучати більше грошей до держбюджету у багатих міст. Але з цими пропозиціями не згодні депутати-мажоритарники. Щоб вони були поступливішими, уряд пообіцяв виділити субвенцію на соціально-економічний розвиток територій в розмірі 5 млрд гривень.

У цілому до проекту бюджету-2018 подано 2284 правки. Для реалізації закладених в них витрат буде потрібно як мінімум 1,4 трлн гривень, попередньо порахували в бюджетному комітеті. Але при доопрацюванні урядового проекту до першого читання комітет і Мінфін збільшили видаткову частину тільки на 2 млрд гривень. Компенсувати ці витрати планують, у тому числі, за рахунок більшої прибутку Нацбанку на 1,7 млрд гривень.

Комунальний бунт

Однією з причин суперечок між депутатами і Мінфіном є спроби відомства використовувати ресурси місцевих бюджетів для вирішення завдань, покладених на уряд. Зокрема, з 2018 року чиновники пропонує "перекинути" на місця витрати на оплату пільг для населення за житлово-комунальні послуги. При цьому житлові субсидії, як і зараз, продовжать виплачувати з центральної скарбниці, а пільги - з місцевих бюджетів. На ці цілі муніципалітетам буде потрібно близько 7 млрд гривень.

В Асоціації міст України (АМУ) побоюються, що це рішення може розбалансувати місцеві бюджети. Варто також врахувати, що пільги будуть надаватися в разі фінансової можливості того чи іншого місцевого бюджету. Отже, існує ризик, що, якщо в бюджеті міста не буде вільних грошей, по виплаті пільг виникнуть борги.

До речі, проектом закону (№7116 від 15.09.2017), яким пропонуються зміни до Бюджетного кодексу, схвалені профільним комітетом Ради, уряд пропонує за рахунок місцевих бюджетів погасити заборгованість по пільгам за послуги ЖКГ. До початку вересня цей борг становив 8 млрд гривень.

У Кабінеті міністрів запевняють, що проблема не настільки критична, як підносять у містах. "На етапі другого читання ми будемо шукати компроміси. Не шукати ресурс, а шукати варіанти вирішення питання. Давайте подивимося, хто отримує пільги – це, фактично, ті ж категорії громадян, які мають право на субсидію. Тому давайте перекриємо їх за рахунок субсидиантов, давайте дамо право місцевим радам визначати по пільгах суми і категорії пільговиків. Ми хочемо розділити з місцевою владою відповідальність за пільгами", - пояснив "РБК-Україна" співрозмовник в уряді.

У нардепів також є побоювання, що у державному бюджеті може не вистачити коштів для виплати субсидій. Причому це проблема навіть не наступного року, а ще нинішнього. Втім в уряді впевнені, що зможуть профінансувати в повному обсязі. "Ми розпочнемо опалювальний сезон "у бюджеті 2017 року", а продовжимо в наступному. Грудень будемо закривати бюджетом вже нового року", - раніше пояснював виданню співрозмовник в Мінфіні.

Проти ідеї з передачею навантаження по виплаті комунальних пільг на місцевий рівень виступили депутати-мажоритарники. Їх позиція зрозуміла: з них перших запитають виборці на місцях, якщо уряд пролобіює цю норму. Як заявила заступник голови комітету Ради з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Олена Бабак, жоден член їхньої комітету не голосуватиме за держбюджет, якщо залишиться це зобов`язання для місцевих бюджетів. Адже всі члени її комітету – мажоритарники. "Ця позиція озвучена під стенограму усіма членами нашого комітету, в тому числі, і представника коаліції", - повідомила депутат в ході засідання бюджетного комітету 18 жовтня.

Втім, можливо, парламентарії в залі будуть більш поступливими. Мінфін домовився з профільним комітетом закласти у витратах близько 5 млрд гривень на виплату субвенції на соціально-економічний розвиток територій. Це гроші - на "хотілки" депутатів-мажоритарників. Варто зазначити, що зазначені кошти вирішили перенаправити з Держфонду регіонального розвитку, бюджет якого, згідно початковій редакції проекту, в наступному році повинен був скласти 8,1 млрд гривень.

Вчитися або лікуватися

У місцевої влади також є зауваження до того, як Кабмін планує розподіляти між місцевими бюджетами додаткову дотацію на утримання шкіл і лікарень. Мова йде про оплату комунальних послуг, енергоресурсів і зарплат техперсоналу. У минулому році Мінфін виключив ці витрати з освітньої та медичної субвенцій, "поділившись" повноваженнями з місцевими бюджетами. Правда, чиновники передбачили дотацію для найменш забезпечених міст.

"Ціна питання" на наступний рік складає 16,7 млрд гривень. Кабмін планує спрямовувати ці кошти в обласні бюджети. Отримавши гроші, обласні держадміністрації зможуть на власний розсуд розподіляти кошти між населеними пунктами. Але в Асоціації міст вважають, що це порушує принципи децентралізації. Адже об`єднання громад для того і починалося, щоб вони мали прямі міжбюджетні відносини з державною казною. Крім того, такий підхід створює корупційні ризики, так як обласна влада будуть приймати рішення про розподіл грошей без узгодження з ким-небудь.

Ще одне спірне питання - безпосередньо сума освітньої та медичної субвенцій. Передбачених Мінфіном грошей на 2018 рік не вистачить, щоб профінансувати делеговані державою повноваження, вважають представники муніципалітетів. Головним чином, це стосується виплати зарплат медикам та вчителям. За оцінками АМУ, недофінансування за двома субвенціях становить у загальній складності 11,5 млрд гривень. Освітня субвенція в наступному році повинна скласти 61,2 млрд гривень. Це на 16,5% більше, ніж у минулому році. Але при цьому уряд запланував збільшення зарплат педагогам на 25%.

З медичної субвенцією складніше. Кабмін має намір перерахувати на місця на 4,5 млрд гривень менше, ніж у минулому році - 51,4 млрд гривень. Це пов`язано з медичною реформою, яку вже схвалив парламент. Передбачається, що в рамках реформи буде створений національний оператор, перераховувати оплату медичним установам виключно за надані послуги.

У держбюджеті також не вирішено питання з субвенцією містам для оплати пільгових перевезень громадян. Це ще 2,5 млрд гривень, які, як запевняють в АМУ, уряд має намір "перекинути" на місцеві бюджети. При тому, що право громадян на пільговий проїзд закріплено державою, а не місцевою владою.

Також поки не зовсім зрозуміло, з яких бюджетів будуть фінансуватися технікуми, коледжі та училища. Мінфін обіцяв передати ці витрати на рівень областей. Проте в урядовій редакції законопроекту йдеться про місцевих бюджетах у цілому.

Зійшли з реверсу

У депутатів є запитання ще до однієї ініціативи Мінфіну. Мова про збільшення відсотка вилучення коштів, які передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету у вигляді реверсивної дотації, з 50% до 80%. Реверсна дотація потрібна, як випливає з Бюджетного кодексу, для так званого "горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій". Простіше кажучи, міста, які збирають більше податків, змушені покривати витрати інших.

У цьому році найбільше держбюджет поповнять Дніпро (416,9 млн гривень), Запоріжжя (228,2 млн гривень), Львів (224,6 млн гривень), Харків (193,02 млн гривень) і Одеса (156,6 млн гривень). На думку депутатів, якщо Рада підтримає ініціативи Мінфіну, у місцевої влади не буде мотивації для об`єднання громад. "Якщо зробити те, що пропонує Мінфін, - а я вважаю, що Міністерство фінансів підставляє прем`єр-міністра, який, будучи головою парламенту, фактично став батьком децентралізації, яку ми маємо, - втрачається мотивація заробляти більше. Ті міста, які залучали інвестиції, розвивати підприємництво, зібрали більше грошей, вони фактично профінансують ті населені пункти, влада яких не ефективно виконувала свої обов`язки", - обурюється народний депутат від "Самопомочи" Тетяна Острикова.

У Міністерстві фінансів вважають інакше. "Система горизонтального вирівнювання була створена не для того, щоб хтось отримував вигоду від того, що є перекоси в системі. Ми перекоси вирівнюємо і вважаємо справедливим, що податок на доходи фізосіб, який заробляють території, розподіляються рівномірно між усіма територіями. Ми в держбюджет не беремо жодної копійки. Але справедливо розподілимо і дамо найбіднішим територіям", - пояснив на засіданні бюджетного комітету заступник міністра фінансів Сергій Марченко.

Всупереч зауваженням парламентаріїв, комітет Ради з питань бюджету став на бік Мінфіну в більшій частині спірних питань. Втіхою для місцевої влади хіба що можна вважати доручення комітету уряду врахувати проблемні моменти при доопрацюванні проекту бюджету-2018 до другого читання. Але це формальність.

Поки складно уявити, що уряд знайде додатково 7 млрд гривень, щоб профінансувати пільги по оплаті комунальних послуг і погодиться дати більше грошей на медичну та освітні субвенції. Ще за кілька днів до розгляду проекту бюджету в комітеті Ради джерела "РБК-Україна" в уряді говорили про можливість проведення голосування в четвер, 19 жовтня. Але їм, за словами співрозмовників видання, завадили протестувальники під Радою. Тієї ж думки дотримуються і депутати. "Якби не вимоги мітингувальників, думаю, ми б розглянули його (в четвер - ред.)", - сказав член бюджетного комітету Олег Медуниця (фракція "Народний фронт"). Депутат зазначив, що, найімовірніше, це питання відкладається як мінімум до наступного пленарного тижня, який розпочнеться 7 листопада.