15 травня Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ “Старт-Н” (в справі №910/1028/18) та зобов’язав Приватбанк передати позивачу оригінали документів (у т.ч. договорів застави), якими забезпечувалось виконання зобов`язань за кредитним договором №4М15105И від 25.12.2015, який був укладений між Приватбанком і ТОВ “Масбен”.
Згідно з судовими матеріалами, 26.10.2016 між ТОВ «Старт-Н» (поручитель) та Приватбанком (кредитор) було укладено договір поруки №4М15105И/П, за яким ТОВ «Старт-Н» взяло на себе зобов’язання щодо виконання ТОВ “Масбен” боргових зобов’язань за кредитним договором №4М15105И від 25.12.2015.
За даними ТОВ “Старт-Н”, воно як поручитель сплатило заборгованість в розмірі 886,3 млн грн відповідно до платіжного доручення №2281 від 28.10.2016, а тому Приватбанк відповідно до умов договору поруки та ст. 556 Цивільного кодексу мав передати (що він не зробив) для ТОВ «Старт-Н» оригінали документів, які засвідчують зобов’язання ТОВ «Масбен» за кредитним договором №4М15105И від 25.12.2015, а також документи, якими забезпечувалось їх виконання.
“Суд вважає вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача виконати умови укладеного сторонами договору в частині передання вказаних документів правомірними та такими що підлягають задоволенню”, - йдеться в судовому рішенні.
Як писав Finbalance, за даними НАБУ, ТОВ “Старт-Н” є однією з 36 компаній, які стали позичальниками Приватбанку за наслідками трансформації/реструктуризації його корпоративного портфелю восени 2016 року: ці фірми за рахунок залучених у Приватбанку кредитів погасили борги 193 “старих” позичальників банку. НАБУ вказувало, що “новоспечені” позичальники Приватбанку “мають ознаки пов`язаності з банком, не мають достатніх та прозорих джерел походження коштів, а прийняте забезпечення за кредитами носить суто формальний характер, не має ознак ліквідності та не відповідає критеріям прийнятності” (цитата). Окремо підкреслювалося, що “нові кредити мали нижчі за ринкові відсоткові ставки у розмірі 10,5% річних у національній валюті з тривалим терміном погашення (період 2023 - 2026 років)”.
За даними ГПУ, вказана трансформація/реструктуризація корпоративного портфелю Приватбанку, проведена восени 2016 року, охоплювала позики юрособам на суму 127 млрд грн.
Влітку 2017 року заступник глави НБУ Катерина Рожкова публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ» (цитата). «Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня [2016 року] він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.
Уже екс-глава НБУ Валерія Гонтарева розповідала про можливість отримання позичальниками Приватбанку 5-10 років на погашення заборгованості в рамках реструктуризації портфелю, перемовини про яку торік вели представники держави з екс-власниками Приватбанку. Однак ці переговори були безрезультатними.
Водночас нещодавно Ігор Коломойський у цьому контексті заявив, що певні “контакти” таки зберігаються.
Як писав Finbalance, частина зі згаданих “новоспечених” позичальників Приватбанку в судах першої інстанції домоглася скасування положень кредитних договорів, які надавали право для Приватбанку вже в другій половині 2017 року вимагати в них погашення заборгованості. Як наслідок, ці структури фактично отримали відстрочку 7-9 років (тобто в 2024-2026 рр.) для погашення майже 70 млрд грн заборгованості.
Позов ТОВ «Старт-Н» з вимогою до Приватбанку надати кредитну документацію – далеко не єдиний. Інші компанії, які також стали позичальниками банку за наслідками трансформації/реструктуризації корпоративного портфелю восени 2016 року, теж висувають подібні вимоги в рамках десятків судових позовів. У цих протистояннях суди (в т.ч. касаційної інстанції) здебільшого підтримують Приватбанк, відмовляючи в задоволенні вимог позивачів (див. 1, 2, 3, 4, 5 тощо).
При цьому як писав Finbalance, 11.04.2018 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Приватбанку та скасував постанову Київського апеляційного госпсуду від 19.12.2017 (в справі №910/15439/17), якою було зобов’язано Приватбанк передати для ТОВ «Бізнес Пром Інновація» копії кредитних договорів, які підтверджують борг ТОВ «Мілорін ЛТД» перед ТОВ «Бізнес Пром Інновація», а також копії договорів застави.
Відповідно до судових матеріалів, 20.10.2016 між ТОВ «Бізнес Пром Інновація» та Приватбанком був укладений договір поруки, за яким ТОВ «Бізнес Пром Інновація» виступило поручителем перед Приватбанком за виконання ТОВ «Мілорін ЛТД» своїх зобов`язань за кількома кредитними договорами 2014 року.
Як зазначалося, з огляду на невиконання ТОВ «Мілорін ЛТД» своїх зобов’язань перед Приватбанком, ТОВ «Бізнес Пром Інновація» сплатило банку борги ТОВ «Мілорін ЛТД». Після цього ТОВ «Бізнес Пром Інновація» звернулося до Приватбанку з вимогою надати документи – договори застави й кредитні договори, права за якими перейшли до поручителя внаслідок виконання зобов`язань боржника. Однак Приватбанк документи не передав. З судових матеріалів випливає, що спершу позивач вимагав у відповідача оригінали документів, а згодом – уже копії.
На фоні цього 22.02.2018 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ «Лайк Сіті», скасував рішення Госпсуду м. Києва від 09.11.2017 і постанову Київського апеляційного госпсуду від 12.12.2017 у справі №910/14108/17 та відправив її на новий розгляд до суду першої інстанції.
ТОВ «Лайк Сіті» в своєму позові просило судові органи зобов’язати Приватбанк передати йому оригінали документів, які засвідчуть боргові зобов’язання ТОВ «Фаборіс» перед ТОВ «Лайк Сіті», що виникли в результаті погашення компанією «Лайк Сіті» (як поручителем) заборгованості компанії «Фаборіс» (позичальник) в обсязі 7,8 млн грн перед Приватбанком за кредитним договором №4Ф13423И від 04.07.13. ТОВ «Лайк Сіті» констатувало, що Приватбанк, не передаючи документи, позбавляє його здійснювати свої права як нового кредитора.
Госпсуд м. Києва та Київський апеляційний госпсуд відмовилися задовольнити позовні вимоги ТОВ «Лайк Сіті», мотивуючи тим, що чинним законодавством не передбачено передачу кредитором поручителю саме оригіналів документів, які підтверджують обов`язок боржника, оскільки з огляду на ч.3 ст.553 та ч.3 ст.556 Цивільного кодексу, поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них, хто виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним. Як зауважувалося, ні умовами договору поруки, ні чинним законодавством України не передбачено обов`язку кредитора передати поручителю саме оригінали документів, що підтверджують обов`язок боржника.
Натомість Верховний Суд зазначив, що згідно з ч.ч.1,2 ст.556 Цивільного кодексу після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
«Правовий аналіз норм частин першої та другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов`язання. Разом з тим, суди попередніх інстанцій не встановили, яким був дійсний обсяг забезпеченого порукою кредитного зобов`язання боржника по кредитному договору №4Ф13423И від 04.07.2013 на момент платежу і чи дійсно поручитель виконав його в повному обсязі», - констатував Верховний Суд у справі №910/14108/17.
У грудні 2017 року НБУ публічно заявляв про проблеми з обслуговуванням тієї частини корпоративного портфелю Приватбанку, яка була трансформована/реструктуризована восени 2016 року. Як зазначалося, “тіло” цих кредитів “вже прострочене”, і “в середньому обслуговується менше 2% від того, що повинно обслуговуватися”. “У листопаді від усього портфеля в банк надійшло лише 15,1 млн грн відсотків. В результаті - вже нараховано більше 11,3 млрд грн відсотків і 11,2 млрд грн з них прострочено», - додавали в Нацбанку.