Приватбанку не вдалося розірвати депозитні договори з Суркісами

16.11.2017, 09:00

09 листопада Апеляційний суд м. Києва відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою НБУ на рішення Печерського райсуду м. Києва від 10.10.2017 в справі №757/26771/17-ц за позовом Приватбанку до Ігоря Суркіса, Григорія Суркіса, Рахміля Суркіса, Світлани Суркіс, Поліни Ковалик, Марини Суркіс, ТОВ «КУА «Мтір Ессет Менеджмент» про визнання недійсними договорів. Як треті особи в справі фігурують Фонд гарантування, НБУ, Мінфін, Кабмін, РНБО.

Нагадаємо, кошти братів Суркісів, їх родичів і пов’язаних компаній у Приватбанку потрапили під операцію bail-in – примусову конвертацію в акції під час націоналізації банку (фактично відбулося їх списання).

Міністерство фінансів в судовому порядку намагається визнати припиненими депозитні договори Приватбанку з шістьма компаніями, які пов’язували з Суркісами: Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP.

Суди вже винесли кілька рішень на користь братів Суркісів, їх родичів та пов’язаних структур:

- 06.11.2017 Київський апеляційний адмінсуд зобов`язав Приватбанк повернути сім`ї Суркісів 1,05 млрд грн, 266,2 тис. дол і 7,8 тис. євро; суд визнав незаконним і скасував рішення комісії НБУ про визнання їх пов`язаними із Приватбанком особами;

- 17.05.2017 Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов «Акцент-Банку» (А-Банк), який підконтрольний Суркісам, та визнав недійсним рішення НБУ про визнання «А-Банку» пов’язаною з Приватбанком особою; суд визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування коштів "А-Банку" в акції Приватбанку під час його націоналізації; вирішив стягнути з Приватбанку на користь «А-Банку» близько 369 млн грн;

- 27.06.2017 Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення НБУ про визнання ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з «Приватбанком» особою, а також скасував наказ тимчасового адміністратора Приватбанку від 20.12.2016 року №22 в частині блокування рахунків футбольного клубу.

Як писав Finbalance, відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 12 вересня, Головне слідче управління Генпрокуратури здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000558 за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Мінфіну, НБУ, Приватбанку та за фактом невиконання ними ухвали цього ж суду від 09.02.2017.

Згідно з судовими матеріалами, слідчі встановили, що згадані вище компанії Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP (які пов’язували із Суркісами) уклали депозитні договори з кіпрською філією Приватбанку на загальну суму понад 300 млн дол. «На даний час договори не виконуються, проценти за цими договорами не виплачуються, а рахунки анульовані», - йдеться в судовій ухвалі від 12.09.2017.

09 лютого Печерський райсуд м. Києва відкрив провадження в справі №757/7499/17-ц за позовом вказаних 6 компаній до Приватбанку та Мінфіну про зобов`язання вчинити дії – виконувати депозитні договори, укладені цими структурами з Приватбанком та його кіпрською філією (у частині користування, володіння та розпорядження грошовими коштами).

09 лютого суд задовольнив клопотання позивачів та в рамках забезпечення позову зобов’язав Приватбанк і його кіпрську філію належно виконувати депозитні договори, укладені з позивачами - в т.ч. в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків за депозитними рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у Приватбанку та його кіпрській філії до вирішення по суті спору.

«Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи», - йшлося в ухвалі Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017.

20.04.2017 Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу Приватбанку та лишив без змін ухвалу Печерського райсудум. Києва від 09.02.2017.

Як писав Finbalance, 25 липня Окружний адмінсуд м. Києва в рамках справи №826/1317/17 задовольнив позов Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP до НБУ, Фонду гарантування, Мінфіну та Приватбанку про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Текст відповідної постанови суду засекречений. Однак про факт винесення такого рішення стало відомо з супутніх судових матеріалів щодо цієї справи. У них зауважувалося, що в рамках свого позову вказані структури просили суд, зокрема, визнати протиправним і скасувати

- рішення комісії НБУ з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами №105 від 13 грудня 2016 року про визначення позивачів пов’язаними з Приватбанком;

- наказ тимчасового адміністратора Приватбанку №22 від 20.12.2016 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення/блокування/припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками;

- рішення тимчасового адміністратора Приватбанку "Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ КБ "Приватбанк" від 20.12.2016 №2893 в частині, що стосується прав та інтересів позивачів.

Як звертав увагу Finbalance, вказані 6 компаній подали апеляційну скаргу на постанову Окружного адмінсуду м. Києва (по справі №826/1317/17) від 25.07.2017. Тобто, очевидно, що їх позов хоча й був задоволений, але не повністю.

Юридичну аргументацію судів щодо рішень, винесених на користь Суркісів та пов’язаних з ними структур, читайте тут і тут.

Фахівець у галузі банківського права, колишній співробітник департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Олександр Ярецький у коментарі для Finbalance таким чином оцінював конфлікт держави та братів Суркісів:

«Потрібно дивитись на суть правовідносин. Безперечно, Суркіси були партнерами і значними клієнтами власників Приватбанку, але не можна плутати бізнес-партнерство з можливістю здійснення істотного впливу на особу. Чи може партнер нав’язати свою волю іншому партнеру, з яким його пов’язують суто ділові відносини? Звичайно, що ні. Тоді чи можна їх вважати пов’язаними? Відповідь очевидна. Але в цьому випадку були порушені і суто формальні процедури, що давало суду всі підстави скасувати рішення НБУ про визнання їх пов’язаними з відповідними наслідками. Аналогічна ситуація можлива і з іншими особами, чия «пов’язаність» із банком притягнута за вуха.

На мою думку, регулятор, отримавши, як йому здавалось, необмежені права щодо визначення ознак пов’язаності, та на підставі цих ознак визнаючи осіб пов’язаними, за купою формальних ознак втратив суть: для чого він має це робити і які це матиме наслідки. А суть – це виявлення осіб, які справді можуть істотно впливати на банк і на цій підставі отримувати від нього неринкові преференції».

Водночас Олександр Завадецький – екс-керівник управління моніторингу пов’язаних з банками осіб НБУ та екс-директор департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ – в коментарі для Finbalance у контексті операції bail-in, під яку потрапили кошти Суркісів, серед іншого зауважував, що НБУ у випадку Приватбанку визнав більшість осіб пов’язаними на підставі презумпції (пов’язаності), «чого не достатньо для остаточного висновку щодо пов’язаності».

«Після встановлення презумпції мав слідувати етап доведення, а цей етап НБУ проігнорував. У тій частині, де бейл-ін стосувався осіб, визнаних пов’язаними на підставі презумпції, операція була проведена некоректно та має високі шанси на оскарження», - зауважував юрист.

Старший юрист ЮК "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Інна Рудник у коментарі для Finbalance щодо рішень судів про скасування рішень НБУ щодо визнання пов’язаними з Приватбанком особами братів Суркісів, їх «А-Банку» ФК «Динамо» та повернення коштів, які були списані в рамках bail-in, зазначала, що попередній аналіз судових рішень дозволяє казати «про їх відповідність вимогам закону та недоопрацьованість позиції НБУ».

«У наведених справах скаржники посилались на порушення НБУ встановленої законом процедури віднесення окремих осіб до пов’язаних із банком. В свою сергу, органи державної влади зобов’язані діяти у спосіб та і порядку, визначеному чинним законодавством України. Порушення процедури може стати підставою для скасування прийнятого рішення, не дивлячись на наявність підстав для його прийняття.

НБУ не зміг під час судових провадженнях довести, що мав належні правові підстави для прийняття рішень про віднесення вказаних компаній до пов’язаних із Приватбанком осіб.

Не виключено, що такі підстави дійсно були, однак тягар доказування лягав у цьому судовому процесі саме на НБУ, позивачам достатньо було підставити під сумнів прийняті регулятором рішення.

Тож не дивлячись на те, чи є якийсь зв`язок між ФК «Динамо», А-Банком та Приватбанком, через недостатнє обґрунтування прийнятих НБУ рішень та неспроможність довести свою правоту в судовому засіданні, ми наразі маємо рішення про визнання протиправними таких дій НБУ», - констатувала І. Рудник.

У цьому ж контексті юрист ЮК «Юскутум» Богдан Шабаровський вказував на те, що чинне законодавство для віднесення до пов’язаних осіб вимагає з’ясувати не лише, ким є ця особа (керівник банку, власник тощо), а й характер взаємовідносин чи операцій між нею та банком.

«Іншими словами, для того, щоб визнати навіть Ігоря Коломойського пов’язаною особою із Приватбанком, недостатньо просто констатувати, що він був одним із ключових акціонерів.

Суди вимушені слідувати позиції законодавця, а на Нацбанк покладено обов’язок ретельно обґрунтувати рішення про визнання певних осіб пов’язаними з банком.

Як на мене, в цій історії Нацбанк та його юристи спрацювали не досить ефективно – ніщо не заважало їм правильно оформити участь Ігоря Суркіса у телеканалі «ТЕТ» та зібрати докази економічної необґрунтованості кредитування ФК «Динамо» Київ».

Звісно, і суд проявив високий рівень «буквоїдства», але це не дає підстав підозрювати його в упередженості», - зауважив Б. Шабаровський.

Керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій в коментарі, оцінюючи можливий вплив програшів НБУ у спорах з Суркісами на судові спори держави з держателями єврооблігацій Приватбанку, які також потрапили під bail-in, розповідав таке: 

«Ті держателі, з якими я спілкуюся, впевнені у своїй правовій позиції у британських судах. В українські суди вони йти не збираються, оскільки бояться, що таким кроком вони визнають норми українського права (тому випадок Суркісів їм мало що дає). Вони вважають, що банк/держава порушили норми британського права, застосувавши списання за українським законодавством. На їх думку, списання облігацій було б правомірним лише у випадку ліквідації банку. Позиватися вони, скоріше за все, будуть до банку, який не виконав свої зобов’язання. Але, як на мене, bail-in єврооблігацій відбувся також із порушенням українського законодавства».

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance, коментуючи програші держави в судових спорах з Суркісами та їх структурами, висловлювала думку, що у міжнародних судах будуть звертати увагу на рішення українських судів. "Звичайно, що будь-які рішення, які будуть проти націоналізації, вони будуть ускладнювати процес», - констатувала К. Рожкова.