НБУ: Приватбанк витратив на консультантів та аудиторів 420 млн грн

Все про економіку та фінанси

За даними НБУ, витрати Приватбанку на консультаційні послуги фінансового характеру за підсумками 2017 року склали 395,6 млн грн (для контексту: в Ощадбанку – 45,7 млн грн, Райффайзен Банку Аваль – 41,6 млн грн тощо).

При цьому витрати Приватбанку на аудит становили 22,6 млн грн (в Ощадбанку – 3,7 млн грн, в Райффайзен Банку Аваль – 4,3 млн грн).

Нагадаємо, в середині січня НБУ публічно заявив, що результати forensic audit Приватбанку, який провело агентство Kroll, «підтвердили, що до націоналізації ПАТ "Приватбанк" було об`єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум у 5.5 млрд. дол» (цитата).

Після цього Валерія Гонтарева, яка формально поки що лишається главою НБУ, в коментарі для журналістів визнавала, що послуги Kroll недешеві.

«Я вважаю, що якщо наші правоохоронні органи не мають такої кваліфікації, то в світі існують такі компанії, як Kroll, які можуть допомогти. Так, їх послуги недешеві, але я вважаю, що 14% ВВП, які були витрачені на те, щоб очистити банківську систему, того варті», - зауважила В. Гонтарева, підтримуючи ідею forensic audit не лише Приватбанку, але й збанкрутілих банків, які перейшли під контроль ФГВФО.

Натомість банківський юрист, екс-співробітник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький озвучував думку, що «ніякі форензіки не замінять нормального повноцінного розслідування доведення банку до неплатоспроможності правоохоронними органами в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством» (цитата).

На думку фахівця, звіт щодо Приватбанку фактично вказує на «нездатність державних інститутів провести розслідування і домогтися результату».

Також О. Ярецький звертав увагу на парадокс: якщо банківський нагляд НБУ міг сам зібрати дані про сумнівні операції в Приватбанку, то навіщо був Kroll, а якщо не міг зібрати – то навіщо такий нагляд?

Як писав Finbalance, відповідно до інформації, наведеної у зверненні екс-директора департаменту інспекційних перевірок банків НБУ Тетяни Лебединець та її заступника Людмили Калінчук до НАБУ, НАЗК й Ради НБУ (щодо можливого використання посадовцями НБУ делегованих їм владних повноважень «з метою особистого збагачення»), винагорода компанії Kroll по договору з НБУ (в рамках forensic audit Приватбанку) складає 3,4 млн євро за виключенням супутніх витрат, які обмежені 15% (0,51 млн євро), а в договорі з AlixPartners встановлена погодинна оплата праці у валюті євро та передбачена можливість залучення субпідрядників.

У зверненні вказувалося, що НБУ отримує юридичні послуги від компанії ТОВ «Астерс Консалт», що «залучена через посередника AlixPartners Services UK LLP». «Розмір грошової винагороди ґрунтується на погодинних ставках від €75 до €317», - йшлося в документі.

У повідомленні Т. Лебединець і Л. Калінчук для НАБУ, НАЗК і Ради НБУ зауважувалося, що «за наявності в НБУ кваліфікованих працівників, здатних надавати юридичні консультації та вести фінансові розслідування, за поданням заступника голови правління НБУ Рожкової К. В. до супроводу проекту «Приват» залучено іноземні компанії» (Kroll та AlixPartners).

Як зазначалося, «договори з даними компаніями укладені без проведення прозорих тендерних процедур» та передбачають оплату в іноземних валютах, що, на думку авторів звернення, є «порушенням банківського законодавства в частині використання золотовалютних резервів».

Як стверджувалося, заступник глави НБУ Катерина Рожкова «прийняла незаконне рішення з перевищенням повноважень» про позапланову перевірку Приватбанку, в яку включено як уповноважених осіб НБУ представників згаданих компаній, які «не є ні працівниками НБУ, ні громадянами України».

Т. Лебединець була звільнена з посади в першій половині грудня після публікації в ЗМІ її доповідної записки на ім’я Я. Смолія та К. Рожкової щодо можливої незаконності залучення фахівців Kroll і AlixPartners до інспекційних перевірок Приватбанку. У Нацбанку заперечували зв’язок між звільненням Т. Лебединець та forensic audit Приватбанку, стверджуючи, що причиною такого кадрового рішення стало «систематичне невиконання службових обов`язків» (цитата). 

Нагадаємо, у травні 2017 року видання «Новое время» повідомляло, що НБУ працює з AlixPartners з 2016 року, причому, як зазначалося, за послуги консультанта «довелося заплатити кругленьку суму».

«Вартість консультацій склала 66,2 млн грн. Для цього НБУ використовував резерв, створений для непередбачених витрат на суму 33,37 млн грн. А решта суми на 32,8 млн грн добиралася за рахунок зменшення статті видатків «Податки, збори та обов`язкові платежі». Тобто Нацбанк свідомо знизив відрахування до бюджету України для оплати рахунків. Витрати на Kroll були нижче – 20,9 млн грн, але НБУ довелося підвищити ліміт тих самих резервів. Мало того, НБУ планує витратити на AlixPartners в 2017 році ще 20 млн євро», - писали журналісти з посиланням на проект рішення Нацбанку.

Заступник глави правління НБУ Катерина Рожкова в коментарі для НВ зазначала, що тендер з вибору підрядників проводився, але був закритим і непублічним: «Ми залучали радників до цього процесу, не тільки державних, і це нормальна практика, але і велику кількість комерційних структур. Ми вивчали світовий досвід. Проводили спочатку внутрішній тендер, вивчали ті компанії, які кращі в своєму напрямку і зрештою визначилися з тим, кого ми будемо залучати. Критеріїв відбору було дуже багато, тому що націоналізація - це не просто обмін акціями або продаж їх колишніми акціонерами Мінфіну, найскладніше - це імплементація нового корпоративного управління і нової стратегії».

К. Рожкова запевняла, що процедура відбору компаній проходила в рамках законодавства. «З огляду на складність процесу і державну таємницю, ми намагалися обмежити витік інформації. Ми працювали щодо цього питання з Кабміном, Мінфіном, ФГВФО, та іншими державними установами, рішення були колегіальними», - уточнювала високопосадовець НБУ.