Приватбанк відхрещується від позовів до компаній "імені" Коломойського на 130 млрд грн

01.12.2017, 09:00

У розпорядження Finbalance потрапила копія заяви Приватбанку від 24.11.2017 до начальника Соборного відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо вчинення кримінального правопорушення. У документі (див. нижче) зазначається, що співробітники Приватбанку під час моніторингу офіційного сайту «Судова влада України» виявили факт подання в листопаді від імені Приватбанку позовних заяв «невстановленими особами, без відома Банку та за відсутності відповідних розпоряджень на вчинення зазначених дій та намірів».

У заяві націоналізованого банку наводяться приклади «підробки від імені ПАТ «КБ Приватбанк» позовних заяв» (цитата), які подавалися в госпсуди в Дніпропетровській, Харківській, Кіровоградській областях, з вимогами щодо стягнення заборгованості з таких підприємств:

- ТОВ «Адор ЛТД» - 831,4 млн грн (справа №904/9850/17);
- ТОВ «Гастел Груп» - 4,14 млрд грн (справа №904/9853/17);
- ТОВ «Пром Гарант Плюс» - 5,16 млрд грн (справа №904/9854/17);
- ТОВ «Прем’єр Бізнес Брук» - 5,17 млрд грн (справа №922/3907/17);
- ТОВ «Денвер-Оіл» - 4,6 млрд грн (справа №912/3480/17)
- ТОВ «Ніон Інвест Груп» - 2,8 млрд грн (справа №912/3478/17);
- ТОВ «Хромія» - 5 млрд грн (справа №912/3479/17);

Крім того, в заяві Приватбанку зазначається, що «також є підозра щодо вчинення аналогічних дій в інших регіонах України, обставини чого на даний момент перевіряються». А в переліку відповідачів, які фігурують у «потенційних позовних заявах, відносно яких, можливо, мав місце факт підробки» (теж цитата), значаться такі:

- ТОВ «Альянс Партнер Груп» - 1,86 млрд грн (Госпсуд Дніпропетровської області);
- ТОВ «Аскона Груп» - 4,45 млрд грн (Госпсуд Харківської області);
- ТОВ «Абсол Трейд» - 5,17 млрд грн (Госпсуд Сумської області);
- ТОВ «Софа ЛТД» - 4,86 млрд грн (Госпсуд Одеської області);
- ТОВ «Лекс Грант» - 652 млн грн (Госпсуд Сумської області);
- ТОВ «Фініті-Компані» - 5,14 млрд грн (Госпсуд Рівненської області);
- ТОВ «Китчер-Солюшн» - 3,86 млрд грн (Госпсуд Рівненської області);
- ТОВ «Кітчер-Дівелопмент» - 1,07 млрд грн (Госпсуд Рівненської області);
- ТОВ «Старт-Н» - 5 млрд грн (Госпсуд Миколаївської області);
- ТОВ «Боранд Трейд» - 5,26 млрд грн (Госпсуд Житомирської області);
- ТОВ «Дрім-Компані» - 3,85 млрд грн (Госпсуд Житорської області);
- ТОВ «Софт-Альянс» - 5,13 млрд грн (Госпсуд Львівської області);
- ТОВ «Айлант Сервис» - 3,26 млрд грн (Госпсуд Львівської області);
- ТОВ «Імперія Холдінг» - 4,5 млрд грн (Госпсуд Львівської області);
- ТОВ «Брайтон ЛТД» - 4,39 млрд грн (Госпсуд Сумської області);
- ТОВ «Імперия Літ» - 5,15 млрд грн (Госпсуд Сумської області);
- ТОВ «Бізнес Пром Інновація» - 5,16 млрд грн (Госпсуд Запорізької області);
- ТОВ «Фіто-Пром Еволюшн» - 556 млн грн (Госпсуд м. Києва);
- ТОВ «Бізнеспром Інвест» - 5,16 млрд грн (Госпсуд Київської області);
- ТОВ «Арготрейд ЛТД» - 5,1 млрд грн (Госпсуд Київської області);
- ТОВ «Агро-УТН» - 4,93 млрд грн (Госпсуд Полтавської області);
- ТОВ «Лайк-Сіті» - 5,06 млрд грн (Госпсуд Івано-Франківської області);
- ТОВ «Інновейшн Мультимедіа» - 1,53 млрд грн (Госпсуд Тернопільської області);
- ТОВ «Сієста-Шоп» - 4,6 млрд грн (Госпсуд Закарпатської області);
- ТОВ «Лайк Сіті» - 4,84 млрд грн (Госпсуд Вінницької області).

Відповідно до інформації, наведеної Приватбанком в його зверненні в поліцію, за словами співробітника банку, підпис якого стоїть на позовних заяв, він відповідних позовів не підписував, а на момент подання їх у суди (з 20.11.2017) був на лікарняному. Як зазначається, хоча підпис «візуально схожий», але «неозброєним оком помітні неточності та ознаки наслідування почерку». Як зауважується, довіреність відповідного працівника банку «не засвідчена належним чином та не є якісною ксерокопією з оригінала, а є фотокопією, ймовірно, з матеріалів будь-якої іншої судової справи за участі представника Банку». «При засвідченні копій документів використовувалися печатки та штампи ПАТ «КБ Приватбанк», що з огляду на відсутність факту подання саме банком таких заяв, свідчить про їх підробку та використання невстановленими особам», - йдеться в документі.

Окремо в ньому зауважується, що «факт потрапляння до рук невстановлених осіб документів, що становляться банківську таємниці, а також факт їх безпосередньо використання у підроблених позовних заявах, окремо свідчить про ознаки складу злочину, передбаченого ст. 231 КК України, як незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять банківську таємницю».

Кримінальне провадження: подвійне дно

30 листопада Приватбанк оприлюднив офіційну заяву, в якій констатується, що банк "вимагає порушити кримінальні провадження проти авторів судових підробок" (цитата).

"ПриватБанк подав заяву до Соборного відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області з вимогою порушити кримінальне провадження щодо виявлених банком фактів подання невстановленими особами до суду позовних заяв про стягнення заборгованості за кредитними договорами банку.

Як повідомила Служба безпеки ПриватБанку, 23 листопада під час здійснення моніторингу сайту “Судова влада України” було виявлено факт подання від імені ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” до Господарського суду Дніпропетровської області трьох позовних заяв про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Зазначені позовні заяви було подано невстановленими особами, без відома Банку та за відсутності необхідних дозволів та уповноважень. В зазначених вище судових справах, позовні заяви були оформлені начебто від ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та подані до суду за підписом начебто співробітника Банку. Аналогічні обставини щодо підробки від імені ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” позовних заяв та подання їх до господарських судів також було зафіксовано в інших містах України", - йдеться в офіційній заяві Приватбанку.

Вчора журналіст Сергій Лямець опублікував витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження №12017040650004019 за статтею 358 Кримінального кодексу («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів»). Згідно з документом, працівники Головного управління Нацполіції в Дніпропетровській області відкрили це провадження 27 листопада за заявою Приватбанку, в якій, зокрема, зазначалося, що «невстановлена особа надала від імені працівника ПАТ «КБ «Приватбанк» до господарського суду Дніпропетровської області завідомо підроблені документи, а саме довіреності на представництво інтересів ПАТ «КБ «Приватбанк», на підставі яких було подано позови про стягнення заборгованості за кредитними договорами до наступних підприємств: ТОВ «Адор ЛТД», ТОВ «Гастел Груп», ТОВ «Пром Гарант Плюс».

За даними Генпрокуратури, Приватбанк в жовтні-листопаді 2016 року в рамках реструктуризації/трансформації корпоративного портфелю надав 36-ти юрособам кредити на загальну суму 126,9 млрд грн строком від 8 до 10 років за ставкою 10,5 відсотків річних. У відповідному переліку «новоспечених» позичальників Приватбанку (які за рахунок отриманих кредитів погасили борги «старих» позичальників Приватбанку) значилися структури, які фігурують у згаданій на початку заяві націоналізованого банку в поліцію. За даними НАБУ, вони пов’язані з «приватівцями».

Банкіри навіть неофіційно не надто охоче коментують історію зі зверненням Приватбанку із заявою в поліцію. «Щоб коментувати такі речі, потрібно володіти достовірною інформацією. У мене такої немає. Загалом це все погано пахне і не красить ні державу, ні екс-власників Приватбанку. Якщо немає реальних домовленостей щодо реального врегулювання питання такого масштабу, вилазити можуть які завгодно речі, навіть такі»,- зазначив один із співрозмовників Finbalance на банківському ринку.

Інший же співбесідник припустив, що одним з факторів, який міг впливати на описаний розвиток подій, була сплата судового збору. «Як припущення – можливо, спершу сплатили великі судові збори, а потім з тих чи інших причин (у т.ч. політичних) раптом почали судорожно шукати шляхи, як відкликати позови. Написати ж у суд про відкликання було б ризиковано з різних точок зору, оскільки кредити прострочені, а відповідна інформація вже засвітилася в реєстрах. Ось і придумали занадто креативне «рішення», що позови не подавали. І вигрібають за такий косяк», - припускає банкір на умовах анонімності.

Зауважимо, що згідно з законом «Про судовий збір», за подання позовів майнового характеру розмір судового збору складає 1,5% суми ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Із 01.11.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні встановлений на рівні 1684 грн. Відповідно теоретичні витрати Приватбанку на сплату судового збору в разі судових спорів зі згаданими 36 позичальниками-юрособами могли б/мали б скласти (враховуючи визначену в законодавстві «стелю») трохи більше 9 млн грн.

Ще один співрозмовник Finbalance озвучив таку версію: «Якщо позови Приватбанку не є підробкою, а насправді подавалися банком, то причиною їх відкликання могли бути, наприклад, судові процеси в Лондоні. Річ у тому, що ініціюючи спори в українських судах, принаймні, в частині випадків можуть виникнути проблеми з розглядом цих же питань у британських судах. Коротше кажучи – поспішили з поданням позовів в Україні, а зараз намагаються відмотати ситуацію».

Разом з тим, С. Лямець не виключав, що вказана історія із заявою в поліцію щодо підробки позовних заяв може бути результатом «змови Порошенка та одного поважного бізнесмена з трьома паспортами» (слід розуміти, мався на увазі І. Коломойський) та спробою «ці позови відкликати тишком-нишком». «Справді - раптом хтось із активістів побачить, що "Приват"[банк] відкликав заяву. А так - ніби й не вони. Головне - не порушувати договірняк між ІВК [І. Коломойський] і Портретом [П. Порошенком]», - припускав С. Лямець.

На його думку, може бути й варіант (якщо П. Порошенко теоретично і намагається "наздогнати" екс-співвласника Приватбанку), що І. Коломойський домовився зі співробітниками Приватбанку, «стимулюючи» відкликання позовів, поданих проти нечужих йому компаній.

«Сенс такого маневру зрозумілий – він заблокує суди на роки. А там або віслюк здохне, або падишах нездужає. Ну, або "Приват" засне вічним сном, або президент передумає йти на другий термін. Отже, ніякого суду проти Коломойського не буде», - резюмував С. Лямець.

Як Приватбанк допоміг Коломойському заморозити позови на 11 млрд грн

У контексті всіх цих перипетій звернемо увагу ще на такий епізод.

Відповідно до судових матеріалів, Госпсуд Хмельницької області своєю ухвалою від 20.10.2017 задовольнив клопотання ТОВ "Сантех Мастер" та зупинив розгляд справи №924/840/17 (за позовом Приватбанку до ТОВ "Сантех Мастер" про стягнення 5,68 млрд грн заборгованості за кредитним договором №4С16110Г від 10.11.2016) – до вирішення Госпсудом м. Києва пов’язаної справи – №910/17436/17, в рамках якої ТОВ "Сантех Мастер" просить суд визнати відсутнім у Приватбанку права на стягнення заборгованості з ТОВ "Сантех Мастер" за кредитним договором №4С16110Г від 10.11.2016.

Не погоджуючись з ухвалою Госпсуду Хмельницької області від 20.11.2017, Приватбанк 25.10.2017 звернувся з апеляційною скаргою в Рівненський апеляційний госпсуд, в якій націоналізований банк просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути йому на розгляд цю справу.

Разом з тим, вже 07.11.2017 Приватбанк подав заяву про відкликання вказаної апеляційної скарги. 09.11.2017 Рівненський апеляційний госпсуд задовольнив це клопотання.

Схожа історія має місце у випадку ще однієї справи – №922/3118/17 – за позовом Приватбанку до ТОВ «Тріумф 15» про стягнення 5,5 млрд грн заборгованості за кредитним договором № 4Т16100Г від 25.10.2016.

Так, ухвалою Госпсуду Харківської області від 25.10.2017 було задоволено клопотання ТОВ «Тріумф 15» та зупинено провадження в цій справі до набрання законної сили рішення Госпсуду м. Києва в справі №910/17239/17 (у рамках якої ТОВ «Тріумф 15» просить суд визнати відсутнім у Приватбанку право на стягнення заборгованості з ТОВ "Тріумф 15" за кредитним договором №4Т16100Г від 25.10.2016).

Знову ж таки спершу Приватбанку звернувся в Харківський апеляційний госпсуд з апеляційною скаргою на ухвалу Госпсуду Харківської області від 25.10.2017, якою фактично було заморожено розгляд справи №922/3118/17.

08.11.2017 Харківський апеляційний госпсуд прийняв до розгляду апеляційну скаргу Приватбанку. Після цього – 13.11.2017 – Приватбанк подав заяву про відкликання апеляційної скарги. Однак суд апеляційної інстанції відмовився задовольнити це клопотання, оскільки воно було подане вже після прийняття до розгляду апеляційної скарги.

Як писав Finbalance, і ТОВ «Тріумф 15», і ТОВ «Сантех Мастер» фігурують у переліку структур, які стали позичальниками Приватбанку за підсумками торішньої реструктуризації/трансформації його корпоративного портфелю.