Приватбанк: реальні процентні доходи торік були меншими, ніж процентні витрати

Все про економіку та фінанси

Відповідно до звіту Приватбанку, його процентні доходи в 2016 році склали 33,3 млрд грн, а процентні витрати – 29,4 млрд грн. Тобто заявлені процентні доходи перевищили процентні витрати на 3,9 млрд грн.

Разом з тим, за даними банку, торік за знеціненими кредитами та авансами клієнтам був нарахований процентний дохід у сумі... 5,8 млрд грн.

«Нарахований» означає, що він, по суті, не був реально сплачений «живими» коштами.

При цьому в звіті про рух грошових коштів Приватбанк зазначив, що торік отримані ним процентні доходи (24,1 млрд грн) були меншими, ніж процентні витрати (29,4 млрд грн) на 5,3 млрд грн.

Нагадаємо, заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в нещодавньому інтерв’ю для Finbalance заявила, що наразі купонний дохід Приватбанку від держоблігацій, які були внесені в його капітал, складає близько половини всіх процентних доходів. Водночас топ-менеджер НБУ зауважила, що Приватбанк продовжує нараховувати відсотки на балансі по проблемним кредитам.

«Тобто процентні доходи декларуються, а по факту їх немає. Реально отриманий дохід – це дохід від купону по держоблігаціям, і процентні платежі населення і МСБ. Цей портфель невеликий порівняно з масштабами банку (балансова вартість біля 30 млрд), але він працює», - констатувала К. Рожкова.

За її словами, пов’язані з екс-власниками Приватбанку особи в травні виплатили по боргам лише 10% необхідної суми (при тому, що йдеться лише про виплату відсотків, без погашень тіла відповідних інсайдерських кредитів).

«У кінці грудня – в січні портфель ще обслуговувався. Сплачувалися відсотки, без погашень, оскільки кредити були на дуже довгий термін реструктуризовані.

З лютого в нас почав гірше обслуговуватися фінансовий лізинг. І на сьогодні маємо прострочку по сплаті відсотків десь близько 40%. А прострочка – це ознаки дефолту. З вересня клієнти повинні почати гасити «тіло», невеликим частинами, але все-таки. Зважаючи на те, що є прострочка по відсоткам, думаю, що буде проблематично почати гасити тіло.

По решті портфеля – там теж є прострочка. За останній період (травень) – лише близько 10% необхідних платежів було здійснено.

До речі, коли відбувалася реструктуризація кредитного портфелю, то надавалися нові кредити, обсяг яких перевищував обсяг старих боргів, оскільки передбачалося надання коштів, щоб гасити відсотки… Після націоналізації ми ці кредитні лінії закрили, тому що не можемо кредитувати на погашення відсотків. Це ненормально», - розповіла К. Рожкова.

Також вона запевнила, що навіть попри таку ситуацію, банк має достатньо ліквідності для роботи (у т.ч. завдяки комісійному бізнесу, відновленню кредитування населення, малого і середнього бізнесу). Заступниця глави НБУ зазначила, що не очікує до кінця року потреби монетизації держоблігацій, які уряд вніс в капітал Приватбанку.

«До кінця року взагалі не бачу необхідності монетизації. Ми розраховуємо уникнути цього, інакше будемо наполягати на тому, щоб грошові потоки, які йдуть за межі банку, були максимально скорочені», - зауважила К. Рожкова.

Приватбанк в заяві щодо рішення Кабміну докапіталізувати його ще на 38,5 млрд грн також констатував, що на сьогодні має «стійку ліквідну позицію – поточна загальна сума високоліквідних активів банку становить 106 млрд грн (з урахуванням ОВДП і депозитних сертифікатів НБУ). Показники ліквідності вище нормативних: Н4 = 59,49% (норма – не менше 30%), Н5 = 164,38% (норма – не менше 40%), Н6 = 90,40% (норма – не менше 60%)».

Пряма мова із заяви Приватбанку:

«Прибуток банку з початку року станом на 22.06 становив 2,58 млрд грн; операційна маржа (прибуток до відрахувань в страхові резерви) – 4,7 млрд грн.

Потреба в докапіталізації викликана високим ризиком кредитного портфеля юридичних осіб, що переважно сформований кредитами, наданими позичальникам, які пов’язані з колишніми акціонерами та керівництвом банку, а також визнанням знецінення рухомого та нерухомого майна, переданого на баланс банку колишніми акціонерами в 2016 році в рахунок погашення проблемних кредитів, наданих їхнім пов’язаним компаніям.

З метою аналізу окремих аспектів діяльності банку та потреби в його додатковій капіталізації було залучено міжнародно визнану консалтингову фірму. Аналіз потреби в докапіталізації проводився станом на 19 грудня 2016 року та 31 грудня 2016 року.

Після проведення аналізу кредитного ризику найбільших індивідуальних позичальників, що пов’язані з колишніми акціонерами та керівництвом банку, а також беручи до уваги результати роботи залученої консалтингової фірми, було зроблено такі висновки:

- переважну кількість кредитів надано компаніям з непрозорою операційною діяльністю та звітністю. Основна діяльність більшості позичальників – оптова та роздрібна торгівля нафтопродуктами та феросплавами, при цьому заявлена маржинальність бізнесу не відповідає офіційній звітності;
- значна кількість позичальників є новоствореними компаніями, що існують менше року;
- надана позичальниками банку фінансова інформація є низької якості та не дає розуміння, які грошові потоки будуть джерелом для обслуговування та погашення кредитів;
- більшість кредитів (84%) надано під забезпечення майнових прав за контрактами на придбання товару, історичне виконання яких не підтверджено, а отже, є сумнівним;
- відмічено незадовільну якість кредитного аналізу позичальників, що проводився банком до націоналізації.

Після націоналізації якість обслуговування портфеля, пов’язаного з колишніми власниками та керівництвом банку, значно погіршилася.

Станом на 15.06.2017 кредити з простроченою заборгованістю понад 1 день становили 82% від портфеля, що пов’язаний з колишніми акціонерами та власниками банку, а кредити з простроченням понад 90 днів становили 55,3%. За результатами аналізу було визначено, що майже 100% проаналізованих позичальників мають ймовірність дефолту 100%, що викликає додаткову потребу в капіталі на суму близько 20 млрд грн.

Ще 16 млрд грн капіталу необхідно на покриття потенційних збитків від визнання знецінення рухомого та нерухомого майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя в 2016 році.

Після націоналізації банк розпочав юридичну інвентаризацію майна, прийнятого на баланс банку як погашення кредитів. У ході інвентаризації було виявлено порушення в процедурах прийняття на баланс об’єктів та випадки неповної передачі цілісних майнових комплексів на баланс банку, що суттєво вплинуло на вартість такого майна.

Таким чином, докапіталізація в сумі 38,5 млрд грн дозволить банку покрити збитки, спричинені діяльністю попередніх акціонерів і менеджмента банку, та дотримуватися мінімального розміру нормативу адекватності капіталу на рівні 10%».

P.S. Заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в згаданому інтерв’ю для Finbalance також висловила думку, що якби держава в ніч з 18 на 19 грудня не ухвалила рішення про націоналізацію Приватбанку, ця фінустанова могла б ще працювати максимум день-два.

«На момент введення тимчасової адміністрації в банку була картотека на 1 млрд грн. У них не було ліквідності. Вони впродовж дня накопичували ліквідність від клієнтів, які отримували вхідні платежі на свої рахунки в банку, а потім великим пакетом випускали дрібні платежі через СЕП. Це вже говорить, що в банку ліквідності не було. День-два – і все.

Я неодноразово чула від екс-топ-менеджерів банку, що «Ви будете змушені надати нам рефінансування, бо якщо не дасте, то все ляже», «Ви уявляєте, що буде»? Можливо, це був такий задум – довести ліквідність до мінімуму, а потім сказати, що НБУ не дає рефінансування, тому ми не можемо вам платити… Як сьогодні кажуть, що Рожкова винна в тому, що «Динамо» не виграє… Можливо, це був такий тонкий (чи примітивний) розрахунок», - зауважила К. Рожкова.

Чому Приватбанку може ще знадобитися докапіталізація, читайте тут.