Приватбанк оскаржує розмороження коштів офшорок, пов’язаних з екс-акціонерами

29.03.2017, 17:00

24 березня Апеляційний суд м. Києва відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватбанку на ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 09 лютого, якою, як писав Finbalance, було задоволено клопотання компаній Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP та в рамках забезпечення позову до Приватбанку зобов’язано цей держбанк і його кіпрську філію належно виконувати депозитні договори, укладені з позивачами - в тому числі, але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків за депозитними рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у Приватбанку та його кіпрській філії до вирішення по суті спору.

Крім того, суд першої інстанції заборонив Приватбанку та його кіпрській філії вчиняти будь-які дії щодо

- зупинення/блокування/припинення готівкових та/або безготівкових операцій та/або не виконання платіжних доручень/розпоряджень (документів) чи щодо будь-якого іншого обмеження користування/володіння/розпорядження грошовими коштами, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових рахунках згаданих структур;

- списання/перерахування грошових коштів чи вчиняти будь-які інші операції з грошовими коштами, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках;

- утримання від виконання депозитних договорів.

Як писав Finbalance, Окружний адмінсуд м. Києва розглядає позов згаданих компаній до НБУ і Фонду гарантування про визнання протиправним і скасування наказу тимчасового адміністратора Приватбанку від 20.12.2016 р. №22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення / блокування / припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками.

24 січня Окружний адмінсуд м. Києва витребував у Фонду гарантування та Нацбанку належно засвідчені копії

- рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами НБУ №105 від 13 грудня 2016 року про визначення осіб пов`язаними з Приватбанком з усіма додатками та пояснювальними записками в частині, яка стосується вказаних вище компаній;

- договорів про придбання акцій з додатками між Приватбанком та вказаними компаніями, від імені яких діяв тимчасовий адміністратор Приватбанку;

- документів, що містять інформацію про списання грошових коштів згаданих компаній, підстав такого списання з посиланням на норми чинного законодавства України, інформацію про орган чи службову особу, яка прийняла рішення про списання;

- документів, що містять інформацію про наявність боргів вказаних компаній перед Приватбанком;

- документів, що містять інформацію про визнання нікчемними чи недійсними договорів (правочинів) згаданих з Приватбанком, підстав визнання договорів (правочинів) нікчємними чи недійсними з посиланням на норми чинного законодавства України, інформацію про орган чи службову особу, яка прийняла рішення про нікчемність чи недійсність договорів (правочинів);

- документів, що містять інформацію про здійснення зарахування/обміну вимог згаданих компаній за грошовими коштами, розміщеними на рахунках у Приватбанку іншими вимогами/цінними паперами, тощо, підстав такого зарахування/обміну з посиланням на норми чинного законодавства інформацію про орган чи службову особу, яка прийняла рішення про зарахування/обмін;

- усіх рішень та наказів Фонду гарантування та тимчасового адміністратора Приватбанку, зокрема, та не обмежуючись рішень відносно пов`язаних з банком осіб та їх рахунків, рішень щодо розпорядження необтяженими/обтяженими грошовими зобов`язаннями Приватбанку перед пов`язаними особами, а також необтяженими/обтяженими грошовими зобов`язаннями перед юридичними і фізичними особами, що не пов`язані з Приватбанком.

В ухвалі суду згадувалося, що з "інтерв`ю колишнього директора кіпрської філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що близько 300 млн. доларів США «списано» з рахунків клієнтів кіпрської філії зазначеної банківської установи". 

Довідково

19-21 грудня Фонд гарантування збільшив статутний капітал Приватбанку на 29,4 млрд грн (до 50,7 млрд грн) – за рахунок примусової конвертації в акції банку вкладів пов’язаних осіб та необтяжених зобов’язань Приватбанку перед юр- та фізособами, що не пов’язані з банком (крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб). Це було зроблено відповідно до статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Після завершення вказаної операції (т.зв. bail-in) Мінфін викупив Приватбанк у Фонду гарантування за 1 грн та «залив» у статутний капітал банку 116,8 млрд грн (додатковий випуск акцій на вказану суму був оплачений держоблігаціями).

Як писав Finbalance, зі статистики НБУ випливає, що в жовтні-грудні обсяг валютних вкладів населення в Приватбанку зменшився на 174,2 млн дол (-5,3%), а юросіб – на 203,6 млн дол (-27,4%). Обсяг гривневих коштів фізосіб у вказаний період зменшився на 3,64 млрд грн (-5,2%), а юросіб – на 6,2 млрд грн (-29%).

За оцінками аналітика групи ICU Михайла Демківа, під bail-in могли потрапити депозити в Приватбанку на суму близько 10 млрд грн. "[Євро]бонди ($555 млн + проценти) = близько 15 млрд. Субборг (без бондів) - ще майже 4 млрд. Всього докапіталізація на 1-му етапі = 29.4 млрд. Лишається 10 млрд. Це дуже груба прикидка", - констатував експерт.

Як писала газета «Дзеркало тижня. Україна», НБУ класифікував кошти, зокрема, структур Суркісів у Приватбанку як вклади пов’язаних осіб. «Сума їхніх [братів Суркісів] "кіпрських" втрат у результаті цієї операції перевищила 200 млн дол. і загалом (з урахуванням внутрішньоукраїнських вкладень) може досягати майже 300 млн (або близько 8 млрд грн в еквіваленті). Навряд чи ці панове мають намір змиритися із втратою левової частки свого багатства, отже, непрості розбірки в міжнародних судах українська держава напевно матиме й по цій лінії», - констатувало ДТ.

Геннадій Боголюбов, який був одним з основних акціонерів Приватбанку до націоналізації (разом з Ігорем Коломойським) у коментарі для VoxUkraine зазначав, що «під каток націоналізації» потрапили кілька сотень мільйонів доларів сім`ї Ігоря Суркіса. "Причому гроші його брата Григорія Суркіса чомусь не чіпали", - говорить Боголюбов.

За його словами, також в капітал Приватбанку пішли накопичення колишньої дружини Боголюбова. "З якою ми розлучилися 11 років тому", - уточнює колишній акціонер банку.

«Від націоналізації постраждали ще кілька директорів великих промислових підприємств (Боголюбов перераховує назви - всі вони так чи інакше пов`язані з ним і Коломойським)», - констатувало VoxUkraine.

27 грудня Окружний адмінсуд м. Києва відкрив провадження в адміністративній справі за позовом 6 фізосіб до НБУ, Фонду гарантування й тимчасового адміністратора Приватбанку про визнання протиправним та часткове скасування рішення №105 від 13.12.2016 й наказу №22 від 20.12.2016. Водночас 26-27 грудня 6 фізосіб відкликали два аналогічні позови.

Вказані 6 фізосіб - це Ігор Суркіс, Григорій Суркіс, Рахміль Суркіс (батько Ігоря і Григорія), Марина Суркіс (дочка Ігоря), Світлана Суркіс (дочка Григорія) і Поліна Ковалик (дружина Григорія).

Про судові позови "А-Банку" та ФК "Динамо" (підконтрольні Суркісам) до НБУ та Фонду гарантування читайте тут.

За неофіційними даними джерел газети «Дзеркало тижня» в НБУ, акціонери та менеджмент Приватбанку за останній тиждень до націоналізації як фізособи зняли з рахунків у Приватбанку близько 400 млн грн. Зокрема, з картки Ігоря Коломойського нібито було списано в т.ч. 28 млн грн, а відповідні кошти отримані в касі банку.

«За період з 16 по 19 грудня ц.р. валютна ліквідність банку скоротилася на 261 млн дол., а гривнева — на 729 млн. Причому істотний вплив на останню цифру мав не так відплив коштів вкладників, як перерахування пов`язаними особами НЗФ і ЗФЗ на суму 1,5 млрд грн. При цьому із загального зменшення клієнтських коштів на 6,4 млрд грн на частку юросіб припало 5,69 млрд, з яких 4,35 млрд у НБУ відносять на операції пов`язаних осіб. Відплив по коштах фізосіб, таким чином, становив 723 млн грн, з яких 28 млн було отримано в касі банку після списання з картки І.Коломойського. Дрібниця, а приємно?», - констатувало видання. 

Глава НБУ Валерія Гонтарева наголошувала, що операція bail-in відповідає чинному законодавству, яке було узгоджено з МВФ і Світовим банком.

"Якщо б ми не зробили bail-in, то сьогодні за рахунок наших всіх платників податків ми б з вами виплачували 1 млрд доларів пов`язаним компаніям пана Коломойського і тим, хто тримає євробонди. Це професійні інвестори, а професійні інвестори повинні були цікавитися життям цієї інвестиції, вони повинні були запитати у пана Коломойського, куди він подів ці гроші", - додавала В. Гонтарева.

У цьому ж контексті заступник глави НБУ Катерина Рожкова додавала, що "зараз питання bail-in як інструменту широко розглядається в Європі". "Там банки теж мають певні проблеми з капіталом. І це питання номер один – як рятувати банки, хто має брати в цьому участь. Наша позиція така, що професійні інвестори мають оцінювати ризики і бути готовими їх понести в разі, якщо з банком, щось трапилося", - зауважувала К. Рожкова.