Finbalance писав, що низка компаній, яких НАБУ пов’язувало з “приватівцями” та які восени 2016 року стали позичальниками Приватбанку за наслідками реструктуризації/трансформації його корпоративного портфелю на 127 млрд грн, у період з грудня 2017 року по березень 2018 року отримали судові рішення, в результаті яких Приватбанк втрачає фактично право на дострокове стягнення з цих боржників майже 70 млрд грн (а точніше - 68,5 млрд грн), яке він міг би розпочинати вже з другої половини 2017 року.
Як відомо, суть реструктуризації/трансформації портфелю корпоративних кредитів Приватбанку, яка відбулася незадовго до націоналізації банку, полягала в тому, що банк видав кредити для 36 позичальників-юросіб, які за рахунок відповідних коштів на підставі договорів поруки погасили заборгованість 193 “старих” боржників банку.
Після націоналізації Приватбанку його нове керівництво заявляло, що в результаті відповідних угод банк втратив значну частину якісного заставного майно, при тому, що позики були видані в гривні під 10,5% річних.
У базових кредитних договорах, які Приватбанк уклав з новоспеченими (“реструктуризаційними”) позичальниками, передбачалося, що позики мають бути погашені в 2024-2026 рр. Щоправда, згідно з судовими матеріалами, в той же період (восени 2016 року) Приватбанк уклав з цими ж позичальниками додаткові угоди до кредитних договорів, які надавали йому (банку) право вже в другій половині 2017 року вимагати повернення позик.
Низка “реструктуризаційних” позичальників Приватбанку подала позови з вимогою визнати недійсними зазначені додаткові угоди. Суди першої інстанції задовольнили, принаймні, 19 таких позовів (позивачами були ТОВ "Айлант Сервіс", ТОВ "Сієста Шоп", ТОВ “Сантех Мастер”, ТОВ “Гастел Груп”,ТОВ “Альянс Партнер Груп”, ТОВ “Арнад Груп”, ТОВ “Адор ЛТД”, ТОВ "Імперія ЛІТ", ТОВ “Лекс Грант”, ТОВ "Бізнеспром Інвест", ТОВ “Софа ЛТД”, ТОВ “Прем`єр бізнес брук”, ТОВ “Денвер-Оіл”, ТОВ "Арго-Утн", ТОВ "Абсол Трейд", ТОВ “Тріумф 15”, ТОВ “Пром Гарант Плюс”, ТОВ "Брайтон ЛТД", ТОВ “Коуч Прайм”). Як зазначалося, в результаті цього перелічені компанії отримали можливість гасити борги на 68,5 млрд грн у 2024-2026 рр.
Тобто йдеться більш ніж про половину корпоративного портфелю Приватбанку, який був реструктуризований / трансформований восени 2016 року.
Судові органи скасували зазначені додаткові на підставі того, що керівники компаній-позичальників підписували документи без надання на це згоди зборами їх власників (учасників).
Разом з тим, у кількох випадках суди відмовилися задовольнити вимоги позичальників Приватбанку щодо визнання недійсними додаткових угод, які змінювали можливі терміни погашення кредитів. Йдеться про такі судові справи:
- №910/18592/17 (позивач - ТОВ “Софт-Альянс”, кредит - на 4,6 млрд грн);
- №910/19450/17 (позивач - ТОВ “Імперія Холдінг”, кредит - на 4,2 млрд грн);
- №910/18046/17 (позивач - ТОВ “Ніон Інвест Груп”, кредит - на 2,6 млрд грн);
- №910/18622/17 (позивач - ТОВ “Лайк Сіті”, кредит - на 1,75 млрд грн);
- №910/18223/17 (позивач - ТОВ "Інновейшн Мультимедіа", кредит - на 950 млн грн).
У цих випадках суди не підтримали вимоги позивачів на підставі висновку, що останні не надали належних доказів факту укладання відповідних додаткових угод.
При цьому Приватбанк, закликаючи суддів відмовити у задоволенні позовних вимог, в одному з випадків вказував, що позичальник не довів допущення сторонами будь-яких порушень при укладанні додаткових угод.
Влітку 2017 року заступник глави НБУ Катерина Рожкова публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ» (цитата). «Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня [2016 року] він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.
У грудні 2017 року НБУ публічно заявляв про проблеми з обслуговуванням тієї частини корпоративного портфелю Приватбанку, яка була трансформована/реструктуризована восени 2016 року. Як зазначалося, “тіло” цих кредитів “вже прострочене”, і “в середньому обслуговується менше 2% від того, що повинно обслуговуватися”. “У листопаді від усього портфеля в банк надійшло лише 15,1 млн грн відсотків. В результаті - вже нараховано більше 11,3 млрд грн відсотків і 11,2 млрд грн з них прострочено», - додавали в Нацбанку.