Приватбанк не розморозив кошти офшорів "імені" Суркісів, прокуратура відкрила справу

09.06.2017, 21:00

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 31 травня, прокуратура м. Києва здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017100000000558 від 12.05.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу («Зловживання владою або службовим становищем»), ч. 2 ст. 382 («Невиконання судового рішення»).

Згідно з документом, у рамках кримінального провадження з-поміж іншого досліджуються обставини вчинення службовими особами Міністерства фінансів, НБУ та Приватбанку незаконної діяльності, пов`язаної із невиконанням ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 щодо забезпечення позову в справі №757/7499/17-ц.

Як писав Finbalance, ухвалою від 09 лютого суд задовольнив клопотання компаній, які пов’язували із Суркісами (Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP), та в рамках забезпечення їх позову до Приватбанку зобов’язав націоналізований банк і його кіпрську філію належно виконувати депозитні договори, укладені з позивачами - в т.ч., але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків за депозитними рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у Приватбанку та його кіпрській філії до вирішення по суті спору.

20 квітня Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу Приватбанку та лишив без змін ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 09 лютого.

Додамо, що Окружний адмінсуд м. Києва розглядає позов згаданих компаній до НБУ і Фонду гарантування про визнання протиправним і скасування наказу тимчасового адміністратора Приватбанку від 20.12.2016 р. №22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення / блокування / припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками.

17 травня Госпсуд м. Києва повернув Мінфіну без розгляду його позов до низки компаній, які пов’язували із Суркісами (Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP) і Фонду гарантування про визнання припиненими депозитних договорів цих 6 компаній з Приватбанком.

31.05.2017 Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання прокуратури та надав тимчасовий доступ до документів НБУ та Мінфіну (електронних повідомлень, звернень, листів, запитів, службових і доповідних записок, ротокоів, наказів, постанов тощо), які складалися та/або направлялись співробітниками цих держорганів до Приватбанку, його кіпрської філії, Кабміну тощо щодо проведення процедури bail-in (обміну грошових вимог на акції додаткової емісії банку), розторгнення чи розірвання депозитних договорів та проведення інших операцій відносно банківських рахунків клієнтів кіпрської філії Приватбанку – згаданих вище 6 компаній.

«У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів», - йдеться в ухвалі суду від 31.05.2017.

Контекст

За неофіційними даними джерел газети "Дзеркало тижня. Україна", під час націоналізації Приватбанку Суркіси могли втратити близько 300 млн дол.

За офіційними даними, статутний капітал Приватбанку під час націоналізації був збільшений на 29,4 млрд грн за рахунок операції bail-in (примусова конвертація в капітал коштів пов`язаних осіб, необтяжених зобов`язань, як-то єврооблігації тощо).

Як писав Finbalance, 17 травня Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов братів Суркісів і їх родичів та

- скасував рішення НБУ про визнання їх пов’язаними з Приватбанком особами;
- визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування їх коштів в акції Приватбанку під час його націоналізації;
- вирішив стягнути з Приватбанку на їх користь загалом близько 1,06 млрд грн.

Крім того, 17 травня цей же суд задовольнив позов «Акцент-Банку» (А-Банк), який підконтрольний Суркісам, та

- визнав недійсним рішення НБУ про визнання «А-Банку» пов’язаною з Приватбанком особою;
- визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування коштів "А-Банку" в акції Приватбанку під час його націоналізації;
- вирішив стягнути з Приватбанку на користь «А-Банку» близько 369 млн грн.

НБУ та Приватбанк заявляли про намір подати апеляцію на вказані рішення.

15 травня в рамках справи №757/26771/17-ц було призначено склад Печерського райсуду м. Києва для розгляду позову Приватбанку до Ігоря Суркіса, Григорія Суркіса, Рахміля Суркіса, Світлани Суркіс, Поліни Ковалик, Марини Суркіс, ТОВ "Мтір Ессет Менеджмент" про визнання недійсними договорів. Як третя особа в судовому спорі фігурує Мінфін.

20 березня Окружний адмінсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» (пов’язане з І. Суркісом – партнером І. Коломойського в т.ч. по «1+1») до НБУ і Фонду гарантування та

- визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань визначення пов`язаних з банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами від 13.12.2016 року №105 в частині визнання ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з «Приватбанком» особою;

- визнав протиправним та скасував наказ тимчасового адміністратора Приватбанку від 20.12.2016 року №22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується ТОВ «ФК «Динамо» Київ» щодо заборони будь-яких видаткових операцій (безготівкових та готівкових) у Приватбанку, та блокування рахунків ТОВ «ФК «Динамо» Київ».

Не виключено, що ці судові рішення можуть негативно вплинути на судові перспективи держави при спорах, зокрема, з держателями євробондів у Лондонському арбітражі. Що в свою чергу може збільшити потребу Приватбанку в новій докапіталізації (в разі програшу в суді).

Раніше в НБУ заявляли про потребу Приватбанку в докапіталізації як мінімум ще на 30 млрд грн (на додаток до 116,8 млрд грн, уже «залитих» у цей банк Мінфіном за рахунок випуску держоблігацій – тобто через нарощування держборгу).

За даними екс-заступника міністра фінансів Ігоря Уманського, компанія EY за підсумками аудиту Приватбанку оцінила його потребу в докапіталізації ще на 57 млрд грн, водночас, як запевняє екс-урядовець, наглядова рада націоналізованого банку затвердила потребу в докапіталізації на 38,9 млрд грн. За словами І. Уманського – це сума, яка «горить» та на яку терміново потрібно доформувати резерви (слід розуміти, передусім, через інсайдерські кредити, видані Приватбанком для структур, які НБУ пов`язує з екс-власниками банку - І. Коломойським та Г. Боголюбовим, - ред.).

Про кримінальні провадження щодо інсайдерського кредитування в Приватбанку див.тут.

Про спори компаній, пов’язаних з екс-власниками Приватбанку, відсудити кошти, списані під час націоналізації фіну станови, читайте тут.