Приватбанк декларує прибуток 4 млрд грн за січень-квітень

Все про економіку та фінанси

Відповідно до звітності Приватбанку, за підсумками січня-квітня він задекларував прибуток 4 млрд грн (за І квартал - 3,65 млрд грн).

Заявлений банком показник достатності регулятивного капіталу на початок травня - 24,1% (вимога НБУ - не менше 10%).

Нагадаємо, за даними НБУ, в І кварталі торговий результат Приватбанку був негативним - 708,4 млн грн, у т.ч. від`ємний результат від операцій з фінансовими активами та зобов`язаннями на рівні 4,1 млрд грн, водночас результат від переоцінки був позитивним - 3,1 млрд грн, а від операцій купівлі-продажу - 268 млн грн.

Як констатував регулятор, чистий комісійний дохід Приватбанку в І кварталі становив 3,44 млрд грн. Заявлений чистий процентний дохід - 3,23 млрд грн: процентні витрати - 3,51 млрд грн, тоді як процентні доходи - 6,74 млрд грн (з яких від операцій з юрособами - 3,4 млрд грн, з фізособами - 3,34 млрд грн).

Згідно зі звітом Приватбанку про рух грошових коштів, отримані ним проценти в І кварталі склали 4,23 млрд грн, сплачені проценти - 3,62 млрд грн.

У грудні 2017 року НБУ публічно заявляв про проблеми з обслуговуванням тієї частини корпоративного портфелю Приватбанку, яка була трансформована/реструктуризована восени 2016 року (перед націоналізацією) та охоплювала позики на 127 млрд грн. Як зазначалося, “тіло” цих кредитів “вже прострочене”, і “в середньому обслуговується менше 2% від того, що повинно обслуговуватися”. “У листопаді від усього портфеля в банк надійшло лише 15,1 млн грн відсотків. В результаті - вже нараховано більше 11,3 млрд грн відсотків і 11,2 млрд грн з них прострочено», - додавали в Нацбанку.

У звітності за 2017 рік Приватбанк заявив про процентні доходи за минулий рік на рівні 24,5 млрд грн (при процентних витратах - 18,4 млрд грн), навівши, зокрема, дані щодо процентних доходів від кредитів для юросіб на рівні 2,84 млрд грн, а від фізосіб - 11,7 млрд грн, від інвестиційних цінних паперів - 7,9 млрд грн (в останньому випадку йдеться передусім, про % від докапіталізаційних держоблігацій на 155 млрд грн, тобто кошти, сплачені за рахунок держбюджету).

Щоправда, в звіті про рух грошових коштів Приватбанк вказував меншу суму отриманих торік відсотків - 20,9 млрд грн. Можливо, різниця зумовлена тим, що у першому випадку включалися в т.ч. нараховані, але фактично не сплачені відсотки по кредитам для юросіб.

Нагадаємо, що суть трансформації/реструктуризації корпоративного портфелю Приватбанку восени 2016 року полягала в тому, що борги “старих” позичальників Приватбанку були погашені за рахунок кредитів банку для “нових” позичальників (які здійснили відповідні платежі, передусім, на підставі договорів поруки). Причому НАБУ пов’язувало “новоспечених” “трансформаційних” позичальників Приватбанку з “приватівцями” (повний перелік відповідних структур - тут).

Як писав Finbalance, з кінця 2017 року суди першої інстанції винесли під два десятки рішень на користь згаданих “трансформаційних” позичальників, якими було визнано недійсними додаткові угоди до кредитних договорів, які були укладені восени 2016 року й надавали право для Приватбанку вимагати в позивачів повернення позик вже в 2017 році. Внаслідок скасування судами цих додаткових угод, в силі лишилися дедлайни для погашення позик у 2024-2026 роках, як це було передбачено в первинних редакціях кредитних договорів.

Таким чином, йдеться фактично про повторну трансформацію/реструктуризацію корпоративних кредитів Приватбанку на майже 70 млрд грн.

Про рішення судів (у т.ч. Верховного Суду), якими зупиняються “банкрутні” списання боргів структурами “приватівців” та їх партнерів, читайте тут.

НБУ публічно стверджував, що понад 95% корпоративного кредитного портфелю Приватбанку - це інсайдерські позики. Ігор Коломойський цю інформацію спростував (див. тут і тут).

Оцінки фінансистів щодо практики "ісламського банкінгу" в Приватбанку перед націоналізацією - тут і тут.

У липні 2017 року вже колишній глава правління Приватбанку Олександр Шлапак (призначений на посаду в ході націоналізації) заявляв про неринкові ставки кредитів (10,5%), які видав Приватбанк восени 2016 року в рамках реструктуризації/трансформації портфелю корпоративних кредитів. Крім того, О. Шлапак вказував на отримання в заставу суттєво менш якісних активів.

Дещо згодом заступниця глави правління НБУ Катерина Рожкова публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ» (цитата).

«Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня [2016 року] він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.

Уже екс-глава НБУ Валерія Гонтарева заявляла про можливість отримання позичальниками Приватбанку 5-10 років на погашення заборгованості в рамках реструктуризації портфелю, перемовини про яку торік вели представники держави з екс-власниками Приватбанку. Однак ці переговори були безрезультатними.

Водночас нещодавно Ігор Коломойський у цьому контексті заявив, що певні “контакти” таки зберігаються. З приводу ж розгляду Судом Лондона позову Приватбанку він зазначив таке:

“Суд є суд, ми ж не можемо заздалегідь знати, як він закінчиться, але я дуже оптимістично налаштований щодо нього. Я вважаю, що Лондонський суд – це та юрисдикція, де доведеться сторонам усе відкрито показувати, розповідати, як було і чого не було. У цьому суді, я думаю, ми дійдемо до цього судового розгляду. Правда, воно буде не скоро і, швидше за все, вже за іншої влади в Україні: як прогнозують мені мої адвокати, це буде не раніше 2020 року”.

Як писав Finbalance, Кабмін не очікує погашення проблемних кредитів у портфелі Приватбанку в найближчі роки.

У звітності за 2017 рік Приватбанк наводив інформацію, що за рахунок резерву в 2017 році він списав як безнадійні кредити та аванси клієнтам на 5,86 млрд грн.

У цьому констексті банк зазначав, що окремо виділяє групу непрацюючих кредитів, які були видані до 19 грудня 2016 року (тобто до націоналізації). “На думку керівництва, цей портфель має схожі показники кредитного ризику, незалежно від класифікації за галуззю економіки та напрямом комерційної діяльності на дату видачі таких кредитів”, - йдеться в документі.

Приватбанк уточнював, що на 31.12.2017 обсяг вказаних кредитів становив 185,6 млрд грн, що на 5,56 млрд грн менше, ніж було на кінець 2016 року (191,14 млрд грн), а сформований резерв по ним - 181,9 млрд грн (на кінець 2016 року - 169,15 млрд грн).

Як зауважувалося, торішні відрахування до резерву під знецінення кредитів за цим портфелем склали 17,3 млрд грн.

На кінець 2017 року банк оцінював отримане нерухоме майно як врегулювання прострочених кредитів на суму 11,27 млрд грн, тоді як на кінець 2016 року - 21,84 млрд грн.

Переоцінку активів Приватбанку називав однією з ключових причин збитків у 2017 році на рівні 23,9 млрд грн.

Про численні судові спори між державою та екс-власниками Приватбанку - читайте тут.