Приватбанк: борг перед НБУ по рефінансуванню повністю покритий заставними активами

28.07.2017, 09:00

Редакція Finbalance у відповідь на свій запит отримала коментар від прес-служби Приватбанку щодо скорочення його боргу перед НБУ по кредитам рефінансування в 1-му півріччі на 5,3 млрд грн – до 12,7 млрд грн. Принагідно ми поставили низку інших "рефінансувальних" питань.

Finbalance: Чим зумовлене скорочення боргу Приватбанку по рефінансуванню в 1-му півріччі на 5,3 млрд грн? Йдеться про повернення кредитів, які були отримані в НБУ до націоналізації чи й після націоналізації? Якщо мало місце погашення двох «видів» рефінансування, то яка сума погашень припадала на кожний з цих «видів»?

Приватбанк: У першому півріччі 2017 року Приватбанк здійснював погашення виключно кредитів, що були отримані від Національного банку України до націоналізації.

Що було джерело погашення відповідного рефінансування? Кошти, залучені Приватбанком від населення та юросіб? Монетизація Нацбанком ОВДП, які були внесені урядом в рамках докапіталізації Приватбанку? Звернення стягнення Нацбанком на предмет застави по рефінансуванню? Якщо останній варіант, то про які активи йдеться?

Приватбанк проводив погашення рефінансування у першому півріччі за рахунок монетизації ОВДП 12.01.2017 на суму 1.4 млрд грн, а також за рахунок коштів, залучених на ринку ресурсів та власних коштів. Стягнення на предмет застави з боку НБУ не проводилось.

Якою наразі є структура боргу Приватбанку перед НБУ по кредитам рефінансування? Яка його частина була сформована до націоналізації, а яка – після? Який загалом обсяг рефінансування Приват залучив в НБУ з початку 2014 року до моменту націоналізації? Після націоналізації? Який обсяг рефінансу, залучений у період до націоналізації, був погашений до моменту націоналізації? Після націоналізації? Який обсяг рефінансування був залучений після націоналізації? Який обсяг цієї заборгованості вже погашений?

Структура боргу Приватбанку перед НБУ на 01.07.2017 року залишається сформованою до націоналізації і складає 12,719 млрд. грн. Тобто нових кредитів від НБУ в 2017 році Приватбанк не залучав (короткотермінові кошти підтримки ліквідності у грудні повернуті до початку 2017 року).

Загальна сума кредитів, залучених з початку 2014 року до моменту націоналізації становить 22,3 млрд грн.

У процесі націоналізації 19-22.12.2016 року Приватбанк отримав кредити від НБУ в сумі 25 млрд грн і погасив їх 28.12.2016 завдяки монетизації ОВДП.

Сума погашення кредитів НБУ з початку 2016 року до моменту націоналізації складала 7,351 млрд грн, а після - 31,482 млрд грн.

Яким був обсяг відсоткових платежів Приватбанку по кредитам рефінансування з 2014 року до моменту націоналізації? Яким був обсяг відсоткових платежів Приватбанку по рефінансуванню від моменту націоналізації до нинішнього часу? Наскільки обтяжливими на сьогодні є для Приватбанку відсоткові платежі по кредитам рефінансування?

Сума процентів, сплачених за кредитами НБУ за 2014-2016 роки – 17,289 млрд грн. Довідково: процентні витрати банку за запозиченими коштами в 2016 році в цілому склали – 31 млрд грн (у банку до 2017 року були найдорожчі пасиви серед банків України).

Після націоналізації суттєвого послаблення відсоткової ставки за кредитами НБУ не відбулося. Середня ставка залишається на рівні 19,8% річних, тобто обслуговування кредитів НБУ є досить обтяжливим.

Сума сплачених у 2017 році відсотків за кредитами отриманими від НБУ становить 1,89 млрд грн.

Який обсяг ОВДП, внесених урядом у капітал Приватбанку, вже монетизований? Які Ваші очікування щодо монетизації до кінця 2017 року? Чи вистачає банку процентних доходів (відсотки по ОВДП, по кредитному портфелю тощо) для покриття процентних витрат (у т.ч. по рефінансуванню, депозитам тощо)? Які Ваші очікування до кінця року?

Для забезпечення стабілізації роботи банку та виконання зобов’язань перед клієнтами банку було монетизовано 27,2 млрд грн.

Ліквідність банку на сьогодні дозволяє виконувати зобов’язання перед клієнтами та проведення активних операцій.

Наразі не стоїть на порядку денному питання монетизації ОВДП, проте така можливість у банка є на суму до 15,8 млрд грн.

Належний портфель державних цінних паперів та доходи від активних операцій забезпечують грошовий потік для покриття процентних виплат.

Також політикою банку на разі є робота по здешевленню вартості запозичених коштів за усіма видами валют запозичення.

На якій стадії перебуває процес переведення активів із застави НБУ під заставу кредитів, виданих Приватбанком, про можливість чого заявляли В. Гонтарева та О. Шлапак? Про які саме активи тут може йтися? Чи можливий варіант переведення в т.ч. поруки І. Коломойського на кредитний портфель Приватбанку? В якому обсязі?

На жаль, в цьому питанні як і в інших, за зобов’язаннями колишніх власників не має значного прогресу.

Чи не призвело погашення Приватбанком боргу перед НБУ в 1-му півріччі на 5,3 млрд грн до скорочення обсягу зобов’язань І. Коломойського по наданій ним поруці? Якщо так, то з яких міркувань Приватбанку пішов на погашення боргу?

Формально відбулося скорочення зобов’язань І. Коломойського, але лише за тими угодами, за якими заставою за зазначеними кредитами був портфель карткових кредитів клієнтів Приватбанку (за виключенням пов’язаних осіб, та клієнтів, що мешкають у зоні проведення АТО) тобто зобов’язання самого банку.

Який обсяг зобов’язань Приватбанку перед НБУ покривала порука І. Коломойського на момент націоналізації та який обсяг зобов’язань вона покриває наразі?

Порука І. Коломойського на момент націоналізації і наразі покриває 100% зобов`язань Приватбанку перед НБУ.

Які Ваші очікування щодо спроби І. Коломойського в судовому порядку домогтися скасування його поруки по боргам Приватбанку перед НБУ? Чим І. Коломойський мотивує свої позовні вимоги? Наскільки вони обґрунтовані/необґрунтовані на думку держменеджменту та юристів Приватбанку?

Це питання до юридичних радників і НБУ, ми виходимо з того, що ці зобов’язання взяті і вони мають добропорядно виконуватися.

За оцінками та за даними Приватбанку, чи повною мірою покривають зобов’язання банку перед НБУ вартість активів, внесених у заставу для НБУ екс-акціонерами та пов’язаними з ними особами? Як вплинуло на ситуацію рішення Госпсуду м. Києва від 30.06.2017 (щодо зернового терміналу «Бориваж»)? 

Заставна вартість активів, внесених у заставу, за оцінкою департаменту управління ризиками НБУ станом на 01.04.2017 року складає 21.904 млрд грн, що повністю, а також з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, покриває зобов’язання Приватбанку.

Які саме активи, які надавалися як забезпечення під кредити рефінансування для Приватбанку, перейшли у власність НБУ?

Це питання до власників такої інформації, заставодавців та заставоутримувачів.

Контекст

Як писав Finbalance, 24 липня Київський апеляційний госпсуд прийняв до провадження апеляційну скаргу НБУ на рішення Госпсуду м. Києва від 30 червня, яким було задоволено позов ТОВ «Агротермінал Логістік» до НБУ та

- визнано припиненим зобов’язання Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996,1 млн грн, яке було виконане компанією «Агротермінал Логістік» (загальна сума стабкредиту передбачалася на рівні 3,64 млрд грн);

- визнано припиненим зобов’язання ТОВ «Агротермінал Логістік» за іпотечним договором №121 від 08.12.2014 в частині розміру забезпечення виконання зобов`язань перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996,1 млн грн.

У грудні глава НБУ Валерія Гонтарева заявляла, що Приватбанк, виконуючи вимоги НБУ щодо докапіталізації, влітку 2016 року став власником ряду активів своїх тодішніх акціонерів, які перебувають в заставі у НБУ, зокрема, лижного курорту "Буковель" та літаків "Боїнг". "Влітку цього року багато хто з тих активів, які у нас в заставі, ми змусили банк взяти на баланс. Вони на балансі, значить, вони (тепер) належать державному банку", - констатувала В. Гонтарева.

Глава Нацбанку тоді уточнювала, що всього на баланс було поставлено тільки 31 млрд грн з кредитного портфеля обсягом близько 170 млрд грн. 

Разом з тим, В. Гонтарева розповідала, що коли НБУ брав під заставу кредитів рефінансування низку активів, то вони не перебували в банку. «Нам в застави акціонери дали свій власний бізнес: наприклад, компанію "Бориваж", "Буковель" , літаки ("Боїнги" і ще...)", - описувала ситуацію на той момент глава НБУ.

Вона підкреслила, що ці застави хороші, Нацбанк здійснив їх незалежну оцінку та зверху попросив гарантію І. Коломойського. "У нас практично весь кредитний портфель покритий його особистими гарантіями по всіх його активів - це коли він гарантує, що якщо банк не погасить, то погасить особисто він з усіх своїх заощаджень", - додав В.Гонтарева.

Як писав Finbalance, 12 червня Печерський райсуд м. Києва відкрив провадження в справі за позовом Ігоря Коломойського до НБУ та Приватбанку щодо розірвання договорів поруки. Розгляд цієї справи призначений на 25 вересня.

Нещодавно заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю агентству «ЛігаБізнесІнформ» заявила, що в заставі по рефінансу для Приватбанку – «зерновий термінал Бориваж, ЗАТ "Ерлан", туристичний комплекс «Буковель», особисті поруки Ігоря Валерійовича, нерухомість, літаки, вагони, стадіон і т.д.»

«Застави спочатку заклали в НБУ, а потім перевели на баланс банку. Деякі застави як і раніше належать екс-власникам - "Бориваж" і "Ерлан", деяка нерухомість. Буковель перейшов на баланс банку, тобто належить державі. Корпоративні права акціонера на його компанії не закладені», - констатувала К. Рожкова.

При цьому вона розповіла, що зараз Приватбанк гасить ту частину заборгованості по рефінансуванню, яка була реструктуризована:

«Загальна сума боргу по рефінансуванню 12,7 млрд грн. Колишній менеджмент прострочив виплату на 11,8 млрд грн. Чому ця прострочка виникла? Коли ми підписували програму в лютому 2016 року, ми говорили, що не хочемо, щоб рефінансування гасилось за рахунок коштів населення. Ми вимагали, щоб джерелом погашення був кредитний портфель, той, який повинен був бути трансформований. Ми вимагали графік погашення кредитного портфеля, щоб на його підставі прописати графік погашення рефінансу. Тоді борг по рефінансуванню буде зменшуватися, але банк при цьому не буде будувати піраміду. Оскільки ми так і не отримали графік, і так нічого і не узгодили, ми не реструктуризували частину кредитного портфеля. І банк гасить зараз ту частину, яка була реструктуризована. Ми будемо звертатися до майнових і фінансових поручителів. Звертати стягнення на об`єкти, які не належать банку».

Раніше вже екс-глава правління Приватбанку Олександр Шлапак допускав погашення кредитів рефінансування НБУ після переведення наданого під нього забезпечення на кредитний портфель банку. "Ми готові погасити кредити рефінансування НБУ, але на це не погоджується центробанк, оскільки він хотів би, і ми також цього хочемо, щоб забезпечення за цими кредитами перейшло як забезпечення за тими кредитами, які видавалися банком", - казав О. Шлапак.

О. Шлапак нещодавно повідомив, що найцікавіша третина активів найбільшого в Україні гірськолижного туристичного курорту "Буковель" (Івано-Франківська обл.) передана на баланс Приватбанку, який найближчим часом має намір передати ці активи в оренду співвласникам (пов’язаними з екс-акціонерами Приватбанку, - ред.), а потім виставити на міжнародний конкурс.

Раніше керівник аналітичного департамента інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій в коментарі для Finbalance висловив думку, що на сьогодні порука Ігоря Коломойського по боргам Приватбанку перед НБУ по кредитам рефінансування – єдина зачіпка для держави, щоб спробувати стягнути з екс-власників Приватбанку борги, які, зокрема, НБУ вважає інсайдерськими, при тому, що прямих юридичних підтверджень цьому (з точки зору права власності) в більшості випадків немає.

«Поки що єдиною зачіпкою для таких стягнень є нібито особисте зобов’язання Коломойського по кредитам рефінансування. Але і там, думаю, все сумно.

По-перше, не відомо, чи то зобов’язання взагалі дійсне (в останньому річному звіті банку про нього – ні слова). По-друге, я не бачу реального механізму такого стягнення.

Згідно з постановою №259 про рефінансування, НБУ може стягнути заставу по рефінансу лише після стягнення коштів з коррахунку банку, після того, як тих коштів виявилося недостатньо.

До того ж, щоб задіяти механізм стягнення, потрібно, щоб Приватбанк дефолтнув по рефінансу. А це вже якийсь абсурд – супернадійний банк у дефолті. Можливо, тоді його ще й проблемним треба визнавати», - констатував О. Паращій.

Екс-глава правління Ощадбанку та нинішній глава правління «Української міжбанківської валютної біржі» Анатолій Гулей у коментарі для Finbalance припускав, що навряд чи І. Коломойський звертався б до НБУ з позовом щодо розірвання договору поруки по боргам Приватбанку по кредитам рефінансування, не маючи для того юридичних аргументів:

"Добре було б почути офіційні дані НБУ. Зокрема, в якому обсязі Нацбанк визначає зобов’язання по цій поруці. Якщо регулятор трактує їх на момент підписання угоди, це одна історія, якщо ж коригує залежно від стану банку, - це інше.

Наскільки мені відомо, сума по поруці зменшилася за певний період часу.

У будь-якому разі, якщо той, хто взяв зобов’язання поруки, хоче відізвати свій підпис, то, швидше за все, на сьогодні ця порука або не діє, або не є повноцінно функціональною, або вона в юристів викликає сумнів щодо можливості/необхідності виконання.

Тому в цьому випадку я б на місці НБУ сідав би за стіл переговорів і розглядав би всі пункти поруки, щоб вона залишилася чинною.

Позов екс-акціонера Приватбанку – це, очевидно, спосіб «покликати» НБУ на перемовини, щоб визначити, чи тієї поруки достатньо, чи ні, її розмір зменшується або збільшується тощо.

Потрібно робити корекцію, і в жодному разі не варто ігнорувати ситуацію, кажучи, що оскільки він підписав, то має виконувати. Швидше за все, є юридичні нюанси, на які терміново слід звернути увагу. Якщо є підстави для визнання поруки недійсною, і вона в результаті в судовому порядку буде визнана недійсною, тоді це програш не лише НБУ, але й нас з Вами.

Слід зважати, що всі власники істотної участі банків, які залучали рефінансування в регулятора, вони брали персональні зобов’язання й давали додаткові гарантії. Це звичайний інструмент. Але ми пам’ятаємо, що в судах він оцінювався не завжди однозначно.