Із даних держреєстру судових рішень випливає, що в період з грудня 2017 року по березень 2018 року Госпсуд м. Києва задовольнив 12 позовів корпоративних позичальників Приватбанку та визнав недійсними додаткові угоди до кредитних договорів, які були укладені між відповідними компаніями та банком у жовтні-листопаді 2016 року в рамках реструктуризації/трансформації корпоративного портфелю Приватбанку (цей процес охоплював позики на 127 млрд грн).
Внаслідок цього були скасовані передбачені додатковими угодами положення кредитних договорів, які надавали право для Приватбанку вже восени 2017 року вимагати в позичальників погашення заборгованості на 50,15 млрд грн.
Таким чином, визнавши недійсними вказані додаткові договори (на підставі того, що вони були підписані керівниками компаній-позичальників без надання на це згоди зборами їх власників), судові органи лишили в силі початкові терміни погашення позик, які прописувалися у базових кредитних договорах. Й відповідно позичальники отримали право повертати кредити для банку в 2024-2026 роках.
Ці судові рішення були винесені на користь наступних позивачів - позичальників Приватбанку:
- ТОВ "Імперія ЛІТ, кредит - на 4,6 млрд грн (судова справа №910/18341/17);
- ТОВ “Лекс Грант”, кредит - на 4,5 млрд грн (судова справа №910/18608/17);
- ТОВ "Бізнеспром Інвест", кредит - на 4,7 млрд грн (судова справа №910/18047/17);
- ТОВ “Софа ЛТД”, кредит - на 4,35 млрд грн (судова справа №910/21056/17);
- ТОВ “Прем`єр бізнес брук”, кредит - на 4,7 млрд грн (справа №910/19056/17);
- ТОВ “Денвер-Оіл”, кредит - на 4,3 млрд грн (судова справа №910/18044/17);
- ТОВ "Арго-Утн", кредит - на 4,4 млрд грн (судова справа №910/19981/17);
- ТОВ "Абсол Трейд", кредит - на 4,6 млрд грн (судова справа №910/19341/17);
- ТОВ “Тріумф 15”, кредит - на 4,65 млрд грн (судова справа №910/17238/17);
- ТОВ “Пром Гарант Плюс”, кредит - на 4,55 млрд грн (судова справа №910/18117/17);
- ТОВ "Брайтон ЛТД", кредит - на 4,1 млрд грн (судова справа №910/18258/17);
- ТОВ “Коуч Прайм”, кредит - на 0,7 млрд грн (судова справа №910/18120/17).
Вказані компанії НАБУ пов’язувало з «приватівцями».
У липні 2017 року вже колишній глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв про неринкові ставки кредитів (10,5%), які видав Приватбанк восени 2016 року (тобто до націоналізації) в рамках реструктуризації/трансформації портфелю корпоративних кредитів.
Дещо згодом заступниця глави правління НБУ Катерина Рожкова публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ» (цитата).
«Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня [2016 року] він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.
Глава НБУ Валерія Гонтарева заявляла про можливість отримання позичальниками Приватбанку 5-10 років на погашення заборгованості в рамках реструктуризації портфелю, перемовини про яку торік вели представники держави з екс-власниками Приватбанку. Однак ці переговори були безрезультатними.
Як писав Finbalance, Кабмін не очікує погашення проблемних кредитів у портфелі Приватбанку в найближчі роки.
Про невдалі спроби Приватбанку переглянути кредитні договори з великими позичальниками див. тут.
Про позови ГПУ до корпоративних боржників Приватбанку - тут.