За даними тижневика «Дзеркало тижня. Україна», згідно з т.зв. "планом Медведчука", на окупованій частині території Донбасу можуть бути створені адміністрації, які б очолили люди, що влаштовують і Київ, і Москву. Серед названих кандидатів – Ахметов і Бойко. Президент Петро Порошенко нібито згодний на ці кандидатури. Далі – цитата зі статті першого заступника головного редактора ДТ Сергія Рахманіна.
«Путін, за нашими даними, підтвердив готовність замінити Захарченка й Плотницького менш одіозними персонажами.
Порошенко, як нам стало відомо, зацікавився "планом Медведчука", що передбачає створення в ОРДЛО адміністрацій, які очолили б фігури, що влаштовують і Київ, і Москву. Сам же Віктор Володимирович, зважаючи на все, підказав Петру Олексійовичу кандидатів — Ріната Ахметова і Юрія Бойка. Кажуть, кандидатури президентові сподобалися.
За нашими даними, він провів попередні переговори з обома, і обидва нібито погодилися. Повірити в це (особливо стосовно Ахметова) непросто, але джерело DT.UA наполягає на достовірності цієї інформації. Путіна з цією пропозицією ознайомили, однак згоди ще не отримали.
У доборі кандидатур Київ пішов шляхом, уторованим на початку 2014 р.: олігархів — на проблемні "царства". У Москві ж зважують трохи інші чинники. Наприклад, до Ріната Ахметова великої довіри Путін не відчуває. Її підточила як ахметовська позиція "ні нашим, ні вашим", так і позитивні відгуки Вікторії Нуланд про українського олігарха під час літнього візиту держсекретаря Керрі в Сочі.
До Бойка у Кремлі довіра є. Але чи знімати Бойка на лідерському безриб`ї з "Опозиційного блоку"? Чи ризикувати долею керівника поки що єдиної проросійської сили в українському парламенті? Чи створити йому в Луганську трамплін для "стрибка на Київ"? Чого це коштуватиме Кремлю?
... Чи розглядає Порошенко якусь альтернативу виборам в ОРДЛО? Чіткого плану, як я вже писав, очевидно, немає. Але віднедавна він, за твердженнями наших джерел, періодично повертається до ідеї, від якої сам відмовився у 2015-му. Йдеться про можливість проведення референдуму, на якому громадяни України мають висловити своє ставлення до ідеї автономії відторгнутих територій Донбасу. Мотив зрозумілий — якщо громадяни скажуть "так", президент зніме з себе відповідальність за проштовхування через Раду рішень, небезпечних для його рейтингу. Якщо скажуть "ні", він може виправдати зрив мінських домовленостей волею народу-суверена. Та тільки чи приймуть таке виправдання в Берліні й Вашингтоні, не кажучи вже про Москву? Петро Олексійович, слід гадати, побоюється різкої реакції і так роздратованого його необов`язковістю Заходу. Хоча особи, близько обізнані з поглядами Петра Олексійовича, вважають, що бачити ОРДЛО (у будь-якому статусі) частиною України президент хоче так само, як і воювати.
Кажуть, напружує главу держави і ще один, суто технічний момент. Після виборів в ОРДЛО ці території, як і до того, не будуть підконтрольні Києву де-факто, але стануть такими де-юре. І тамтешні жителі знову можуть отримати право брати участь у загальнонаціональних виборах. Принаймні Москва це питання порушувала. І голосуватимуть на парламентських виборах (чергових чи дострокових) там вочевидь не за БПП. І вочевидь не за Петра Олексійовича — на президентських. А він всерйоз думає про другий термін. Уже. І абсолютно впевнений, що другу каденцію заслужив… У будь-якому разі, таке "розширення" електорального поля і на парламентських виборах, і на президентських дає додатковий шанс реваншистам.
Як поводитиметься Москва у разі зриву виборів в ОРДЛО? За інформацією наших джерел, поінформованих про настрої російської сторони, Кремль будуватиме "український Карабах" і зміцнюватиме тамтешню державність. Права власності на всі активи, які становлять цінність і розміщені на неконтрольованих територіях, перейдуть до рук російського капіталу. З урахуванням інтересів місцевих "вождів", що спочатку приймуть рішення про їх "націоналізацію". Тож у Ріната Леонідовича є привід нервувати…
... Згідно з інформацією наших джерел, сьогодні Росія витрачає на дві бунтівні території понад 1 млрд дол. на рік. За висновком експертів із Російської академії наук (зробленим за вказівкою Кремля), нині ОРДЛО забезпечують себе на 37%. За прогнозами тих-таки фахівців, за 6—9 місяців ці території здатні вийти на рівень самозабезпечення у 68—74%. За коректність цих цифр відповідати не можемо, але можемо відповідати за достовірність цих даних.
У разі зриву виборів і краху мінського процесу планується тотальний перехід на рубль і вибудовування патронованої Москвою економіки. Під керівництвом приїжджих спеців. Розкидатися "ярдами" нинішня Росія дозволити собі не може. Тому "махновщину" планують викорчовувати з економічної складової і, звісно, з військової. Буде взято курс на максимальну заміну "відпускників" місцевими бійцями, яких остаточно зженуть у 2 армійських корпуси.
Лінія розмежування, очевидно, залишиться колишньою. Захід, який не бажає краху мінського процесу, але теоретично до нього готовий, наполягатиме на максимальному виконанні відповідних угод від 19 вересня 2014-го, але, очевидно, порушить питання розширення буферної зони…
Однак у Москві, як і раніше, розраховують, що Київ на вибори погодиться. Можливе звільнення Савченко Путін розглядав як публічну демонстрацію готовності Кремля до компромісів, здатну стимулювати зговірливість Банкової. За даними наших джерел, президент РФ особисто пообіцяв Ангелі Меркель повернути Надію на Батьківщину (найімовірніше — шляхом помилування й наступного обміну на спецназівців). А перенесення терміну винесення вироку бранці було реакцією кремлівського хазяїна на жорсткі акції протесту біля російських диппредставництв в Україні. Втім, плануючи звільняти Савченко, Путін ставить перед собою й іншу мету: він, схоже, схильний вважати, що в російській в`язниці вона є проблемою для нього, а на волі в Україні здатна перетворитися на проблему для Порошенка», - констатує С. Рахманін.