Поліція підозрює групу "АВК" у махінаціях із заставним майном по кредиту Промінвестбанку

Все про економіку та фінанси

Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва, Головне слідче управління Національної поліції проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002680 від 01.12.2015 за фактом вчинення шахрайських дій службовими особами ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.», які, як зазначається, «з метою запобігання звернення стягнення позивачем на заставне майно», у зв`язку з неповерненням кредиту передали його без відома Промінвестбанку іншій установі, умисно, змінивши інвентаризаційні номери ТМЦ, тобто, за ознаками ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу (Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою; карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна).

Як уточнюється в документі, 28 вересня 2011 року між Промінвестбанком і ЗАТ «АВК», правонаступником якого є ПАТ «АВК» укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-2577/2-1. У межах встановленого ліміту банком було видано кредитних коштів на загальні суму 80 млн дол. Як забезпечення виконання позичальником зобов`язань між «Промінвестбанком», ПАТ «АВК» та ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ» було укладено ряд іпотечних договорів, договорів застави майна тощо.

Додамо, як писав Finbalance, Господарський суд Донецької області розглядає позов «Промінвестбанку» до ПрАТ «АВК» (м. Маріуполь) та ПАТ «Кондитерська фабрика А.В.К.» (м. Дніпропетровськ) про стягнення заборгованості 1,35 млрд грн. згідно з кредитним договором від 28.09.2011.

Довідка. Компанії-відповідачі входять в однойменну кондитерську групу. Кінцеві бенефіціари – Володимир Авраменко (мажоритарний власник EasyPay й банку «Траст») та Валерій Кравець (наприкінці листопада були припинені його повноваження як глави правління ПрАТ «АВК»). 

Згідно з фінзвітністю, за 2014 рік збиток ПрАТ "АВК" склав 1,1 млрд грн., а ПАТ "А.В.К." (м. Дніпропетровськ) – 4,4 млн грн.

Рік тому компанія «АВК» повідомляла про призупинення роботи фабрики в Донецьку.

Про спробу «Райффайзен Банку Аваль» відсудити в ПрАТ "АВК" 15,4 млн дол. читайте тут.

Промінвестбанк хоче стягнути заставне майно – основні засоби, автотранспорт, а також будівлі і споруди за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 11 (нерухомість належить на праві власності ПАТ «Кондитерська фабрика А.В.К.»). Це в т.ч. адміністративно-побутовий корпус; трансформаторна підстанція; масложироуловлювач; будівля холодильно-компресорна; приміщення підготовчого відділення; будівля вагова; сарай; повітряна забірна шахта; склад силікатної глиби і приготування клею; механічна майстерня, котельня, овочевий склад літ, протипожежна насосна станція, складські корпуси тощо).

Згідно з матеріалами справи, під час її розгляду ПрАТ «АВК» підтвердило, що з його боку має місце порушення умов договору щодо сплати заборгованості. До того ж, всупереч умов кредитного договору відповідач не надає банку аудиторську звітність, інформацію щодо фактичних показників виконання бізнес-плану. Судом зауважено, що саме кредитування здіснено для рефінансування заборгованості перед іншими банками.

Як констатується в судових матеріалах, «відповідач не навів суду обставин, з якими пов’язуються неможливість виконання покладених на нього обов’язків».

"Зазначене дає підстави суду вважати, що відповідач недобросовісно ставиться до виконання обов’язків щодо позивача, а тому є підстави для застосування заходів до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові кошти, які належать Приватному акціонерному товариству «АВК» в межах суми позовних вимог, які знаходяться на будь-яких рахунках в будь-яких установах банку, в тому числі і у іноземній валюті.

По-друге, з матеріалів справи вбачається, та не заперечується відповідачем 2 [ПАТ «Кондитерська фабрика А.В.К.» (м. Дніпропетровськ), - ред.], що спірне заставне майно передається в оренду, на зберігання іншим особам. Також в процесі розгляду справи судом з’ясовано, що відповідачем 2 здійснюється зміна інвентарних номерів певного майна, що є об’єктом застави, значна частка товарів в обороті (що були заставлені), не відновлюються (поповнюються), зменшена вартість заставного майна у порівнянні з попередньою його перевіркою, доведення окремих об’єктів (транспортних засобів) до незадовільного стану (акти перевірки заставного майна).

Вказане дає підстави суду вважати, що відповідач 2 (та/або інші особи, що мають речові права), користуючись заставним майном, може здійснити зміну його стану, наслідки якого полягатимуть у знищенні заставного майна, створенні нової речі, що в сукупності може призвести до неможливості ідентифікації предмету застави (і таке інше), на який має право позивач для задоволення своїх вимог», - зауважується у відповідній судовій ухвалі.

З огляду на це, 23.12.15 суду ухвалив рішення про забезпечення позову шляхом

- накладення арешту на грощові кошти, які належать Приватному акціонерному товариству «АВК» в межах суми позовних вимог, які знаходяться на будь-яких рахунках в будь-яких установах банку, в тому числі і у іноземній валюті;

- шляхом заборони будь-яким особами здійснювати будь-які дії пов’язані зі зміною стану нерухомого майна, що є предметом іпотечних договорів від 28.09.2011р., від 29.09.2011р. та рухомого майна за договорами застави транспортних засобів від 28.09.2011 р. як-то: реконструкція, поліпшення, (окрім ремонтних робіт, пов’язаних з відновленням майна для здійснення виробничої діяльності), розбирання, зміна цільового призначення тощо;

- шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб здійснювати переміщення у просторі (пересування, вивезення) та будь-яких дій, пов’язаних зі зміною стану майна за договорами застави основних засобів від 28.09.2011 р., від 24.04.2015 р., від 28.03.2012 р., від 06.11.2012 р., від 19.08.2013 р., від 24.04.2015 р., як то реконструкція, поліпшення, (окрім ремонтних робіт, пов’язаних з відновленням майна для здійснення виробничої діяльності), розбирання, зміна цільового призначення тощо, проведення бухгалтерських операцій, пов’язаних зі зміною інвентарних номерів та інших даних первісного бухгалтерського обліку.

«Ухвала набирає чинності 23.12.2015 р. та є виконавчим документом, обов`язковим на всій території України і виконується в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження. Ухвала господарського суду може бути пред’явлена до примусового виконання протягом 1 (одного) року з наступного дня після набрання ухвалою законної сили», - йдеться в документі.

Разом з тим 23.12.15 суд зупинив провадження у справі до отримання висновку комплексної судової оціночно-будівельної, транспортно-товарознавчої та товарознавчої експертизи та/або повернення матеріалів справи з експертної установи.

12 січня Госпсуд м. Києва відмовив у задоволенні позову ПрАТ «АВК» до Промінвестбанку щодо внесення змін до кредитного договору №20-2577/2-1 від 28.09.2011 року. Компанія-позичальник хотіла в судовому порядку передбачити в угоді, що ліміт відповідної кредитної лінії зменшується «починаючи з четвертого місяця, що слідує за місяцем, в якому Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» втратить чинність», тоді як наразі в ній прописано, що остаточна дата повернення кредиту - 26 вересня 2016 року.

Згідно з матеріалами справи, договір передбачав відкриття кредитної лінії з лімітом 80 млн дол. та призначався для рефінансування заборгованості позичальника перед іншими банками (у т.ч. Креді Агріколь, Сітібанком, Кредитпромбанком).

Свій позов компанія «АВК» мотивувала тим, що при укладанні кредитного договору сторони не могли передбачити можливість погіршення умов ведення господарської діяльності в Донецькій області, з огляду на проведення АТО. Позивач стверджував, що не мав можливості здійснювати господарську діяльність як на території Донецької області, так і на іншій території України поза межами проведення АТО, враховувати, зокрема, на

- знаходження виробничих потужностей у м. Донецьк;
- відсутність можливості завезення сировини та вивезення готової продукції до та з м. Донецьк;
- прийняття позивачем рішення від 09.07.2014 про призупинення діяльності;
- вимушену зміну позивачем адреси реєстрації.

Водночас суд звернув увагу, що сторони укладали додаткові угоди до кредитного договору в 2014-2015 рр. – тобто вже після настання "істотної зміни обставин", на яку посилається позивач та призупинення здійснення ним господарської діяльності, проте ним жодного разу не було надано пропозицій, подібних вимогам позовної заяви у цій справі.

Як вказується в рішенні суду, «позивачем не надано доказів, які б свідчили про одночасну наявність усіх вказаних умов, необхідних для внесення змін до кредитного договору у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору» і «позивачем не доведено наявності підстав, передбачених договором чи законом, в силу яких суд може прийняти рішення про внесення змін до договору, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню».

P.S. Через кілька днів після виходу цього матеріалу редакція Finbalance отримала такий коментар від прес-служби «АВК»:

«Вся діяльність компанії «АВК» є прозорою та відповідає законодавству України. Зокрема, Дніпропетровська кондитерська фабрика «АВК» діє виключно у правовому полі, не зупиняла своєї роботи і працює в штатному режимі.

Зі свого боку «АВК» з моменту отримання кредиту щороку надавала представникам банку доступ на підприємство і можливість огляду та фотографування об’єктів, котрі знаходяться під заставою. В 2015 році представники банку також мали доступ та перебували на Дніпропетровській кондитерській фабриці для огляду об’єктів застави.

Ніяких дій з передачі об’єктів застави стороннім особам з метою їх відчуження компанія «АВК» не здійснювала.

Стосовно позову ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», зазначаємо, що Печерський районний суд міста Києва ухвалив відмову в задоволенні клопотання про проведення огляду на Дніпропетровській кондитерській фабриці через відсутність підстав для огляду. Згідно рішення суду, ухвала оскарженню не підлягає», - констатується в листі "АВК" на адресу Finbalance.

ДОВІДКОВО:

Як писав Finbalance, збиток Промінвестбанку в 2015 році становив 18,06 млрд грн. (у 2014 році він склав 5,95 млрд грн).

Це означає, що в грудні збиток банку становив 11,73 млрд грн, оскільки за січень-листопад (за даними АУБ) негативний фінрезультат був на рівні 6,33 млрд грн.

На 01 січня 2016 року активи Промінвестбанку становили 44,1 млрд грн, а зобов’язання – 54,2 млрд грн.

Зауважимо, що збиток на 18,06 млрд грн - це найгірший фінрезультат серед діючих банків за підсумками 2015 року. Більші збитки були лише в збанкрутілого Дельта Банку (50,6 млрд грн за 8 місяців-2015).

Співвідношення резервів Промінвестбанку до кредитного портфелю юросіб на 01.10.15 становило 29,6%, по фізособам - 102,9%. Разом з тим, за даними Fitch, на кінець І кварталу 2015 року в ПІБа частка NPLs (кредити з прострочкою більш ніж 90 днів) і реструктуризованих позик складала близько 92% кредитного портфелю. На кінець вересня значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу було на рівні 7,05% (за вимогами НБУ має бути не менше 10%).

У ІІ-ІІІ кварталі 2015 року Промінвестбанку довелося збільшити статутний капітал на 10,8 млрд грн – до 19 млрд грн. Судячи з усього, докапіталізація відбулася переважно за рахунок конвертації кредитів, раніше отриманих від материнської структури (тобто без фактично нових грошових вливань).

Нещодавно повідомлялося, що мажоритарний акціонер Промінвестбанку - російська держкорпорація "Внєшекономбанк" - ухвалив рішення про його докапіталізацію на 800 млн дол. - до 39 млрд грн - шляхом конвертації в капітал раніше виданих кредитів (тобто без нових грошових вливань).

"Ситуація з ліквідністю нормалізується. Вироблено план, в рамках якого буде проводитись робота з клієнтами", - йшлося в повідомленні банку.

Як відомо, «Внєшекономбанк» перебуває в скрутному фінансовому становищі. Потреба в його докапіталізації може сягати 1,5 трлн рублів. Наймовірніший варіант її проведення – випуск урядом Росії держоблігацій (ОФЗ). Після нещодавньої відставки глави ВЕБ фінустанова перейшла під "опіку" Сбербанку.

Нагадаємо, що 16 лютого стало відомо, що Промінвестбанк обмежив видачу готівки з банкоматів для звичайних карт сумою 1 тис. грн. на добу. Цю інформацію клієнтів банку підтверджували в контакт-центрі фінустанови. Водночас там запевняли, що якщо клієнт банку має потребу в більшій сумі, з карткою можна звернутися до банківського відділення, в якому може бути видана сума до 300 тис грн., як це передбачено вимогами НБУ. Крім того, в контакт-центрі наголошували, що запроваджені обмеження є тимчасовими і пов`язані з технічними роботами.

Того ж таки 16 лютого НБУ полегшив доступ банків до рефінансування. Банкіри не виключали, що прийнята Нацбанком постанова полегшить доступ до позик регулятора в т.ч. для Промінвестбанку.

Від себе додамо, що відповідні зміни до нормативної бази НБУ міг внести спеціально "під" Промінвестбанк. На користь цієї версії слугує те, що за "випадковим збігом обставин" в цей же день перший заступник глави правління Внєшекономбанку Андрій Сапєлін зустрівся з керівництвом НБУ.  

Про спроби "Промінвестбанку" стягнути 8,7 млрд грн з компаній, прямо та опосередковано пов`язаних з групою "Альтком", читайте тут; мільярдні борги з азотних підприємств Д. Фірташа - тут; 1,1 млрд грн з агрохолдинга "Мрія" - тут; майже 900 млн грн з "Консоля" "спікера" "держради" окупованого Криму Константинова - тут; 55 млн грн з машинобудівного холдингу Ахметова - тут; 160 млн з компанії Клюєвих - тут.

Finbalance