Поліція хоче примусово доставити на допит контролера Платинум Банку

19.08.2017, 09:00

31 липня Печерський райсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання слідчого поліції про привід (примусове супроводження) контролера Платинум Банку на допит як свідка по кримінальному провадженню №12015100000000334 щодо сумнівних операцій збанкрутілого Платинум Банку на 1,1 млрд грн. Ім’я відповідної фізособи в судових матеріалах не уточнюється.

За даними поліції, в ході досудового розслідування вони встановили, службові особи «Платинум Банку» здійснили розтрату і заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, уклавши у період з грудня 2013 року по травень 2014 року кредитні договори з фіктивними підприємствами ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс», службові особи яких (за даними слідства) підконтрольні пов`язаним з цим банком особам, без наміру виконання вказаними суб`єктами підприємницької діяльності зобов`язань за кредитними договорами, спричинивши шкоду банку в особливо великих розмірах на загальну суму понад 1,1 млрд. грн, легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом.

За інформацією поліції, в ході слідства виникла необхідність допитати як свідка контролера ПАТ «Платинум Банк», про відомі йому обставини видачі кредитних коштів підприємствам ТОВ «Кодос Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «Фінансова компанія «Реал Інвест», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Тітан-Південь», ПП «Логістік Транс», ТОВ «Катран», ТОВ «Амкодор», ТОВ «Рестінмакс-Україна», ТОВ «Готель Лондонський», ТОВ «Ромалекс Хотел Консалтінг»; обставини розпорядження кредитними коштами з банківських рахунків підприємств; причини та умови, які сприяли невиконанню підприємствами кредитних зобов`язань перед Банком, інших обставин провадження; відібрати експериментальні зразки підписів та почерку, необхідні для проведення експертиз, а також провести інші слідчі дії.

Як констатував слідчий, була вручена повістка для передачі її контролеру Платинум Банку, підтвердженням чому є корінці повісток з розпискою про отримання та роз`яснення прав та обов`язків. Крім того, свідка повідомляли про необхідність явки на допит і в телефонному режимі. Однак у вказаний день та час він на допит не з`явився, причини неявки не повідомив. За висновками слідства, є підстави вважати, що вказана особа «ухиляється від явки за викликом до слідчого та перешкоджає таким чином об`єктивному та повному досудовому розслідуванню».

Але слідчий суддя Печерського райсуду м. Києва вирішив, що надані йому матеріали не можуть слугувати належним доказом того, що свідок був належно та завчасно повідомлений про допит.

«Слідчий суддя не погоджується з доводами клопотання в частині належного повідомлення про необхідність явки до слідчого лише шляхом направлення судової повістки, оскільки законодавець України не визначає вичерпний перелік можливості такого повідомлення, що узгоджується з положенням ч. 8 ст. 135 КПК, а підтвердження здійснення виклику по телефону, на що посилався слідчий в судовому засіданні, матеріали клопотання не містять», - йдеться в ухвалі суду від 31.07.2017.

Контекст

За даними Фонду гарантування, на 01.07.2017 вкладникам Платинум Банку в межах гарантійної суми було виплачено 4,88 млрд грн (97,2% запланованих виплат).

Фонд повідомляв, що балансова вартість активів Платинум Банку – 8,3 млрд грн, а їх оцінна вартість – лише 2,3 млрд грн. Як пояснював ФГВФО, найбільшу різницю між оціночною та балансовою вартістю має портфель корпоративних позичальників банку. При тому, що «на папері» його вартість зафіксована на рівні 2,8 млрд грн, його незалежна оцінка виявилась у понад 16 разів меншою – 174 млн грн. У Фонді ситуацію пояснювали таким чином:

«Майже 95,5% від загального кредитного портфелю юросіб – кредити, надані пов’язаним з банком особам. Сума заборгованості за ними становить 2 685,64 млн грн. Оціночна вартість цих кредитів 110,75 млн грн, що становить лише 4,1% від їх балансової вартості. Одна із причин такої значної різниці у цифрах полягає у тому, що забезпеченням за 14 кредитами (із 25 діючих кредитних договорів компаній-інсайдерів) на загальну суму заборгованості 1 884,95 млн грн є майно, яке було «створене» шляхом підробки та фальсифікації документів. Мова йде про цілісний майновий комплекс (Київська обл, Рокитнянський р-н), до складу якого, зокрема, було протизаконно включено обладнання та устаткування, що уже перебувало в заставі іншого комерційного банку. Ще 10,4% кредитів (у т.ч. інсайдерських) на суму 291,62 млн грн – є беззаставними. Загалом 95,7 % від кредитного портфелю юридичних осіб не обслуговується».

В офіційних матеріалах НБУ особою, що здійснювала вирішальний вплив на управління та діяльність Платинум Банку та була власником істотної участі в банку незалежно від формального володіння, значиться Григорій Гуртовий.

При цьому торік восени НБУ визнав Бориса Кауфмана особою, яка здійснює значний вплив на управління та діяльність банку та є власником істотної участі в банку незалежно від формального володіння.

За даними держреєстру, одним з бенефіціарів згаданого вище ТОВ «Готель Лондонський» через ТОВ «Фіорандо-Інвест», ТОВ «Л.А.Р.К.» і ТОВ «Вертекс Юнайтед» є Борис Кауфман.

У судових матеріалах серед іншого згадувалося, що «майновими комплексами фіктивного підприємства ТОВ «КБК Інвест», забезпечено кредитні зобов`язання підприємств ТОВ «Готель Лондонський», ТОВ «Рестінмакс-Україна», ТОВ «Лавика» перед ПАТ «Платинум Банк», що витікають з кредитних договорів, укладених в період 2008-2012 років».

За неофіційними даними, Б. Кауфман мав вплив на Платинум Банк з кінця 2013 року, коли змінилися його власники (до речі, за участі групи ICU, співвласником якої була Валерія Гонтарева до призначення главою НБУ).

Б. Кауфман також був серед акціонерів Фінбанку в період, коли в ньому (до переходу в Платинум Банк) працювала Катерина Рожкова – нинішній заступник глави НБУ. Згодом мажоритарним акціонером Фінбанку став Олександр Грановський, партнер Б. Кауфмана в т.ч. по готельному бізнесі.

До речі, К. Рожкова працювала в правлінні Платинум Банку в період, який, власне, розслідують правоохоронці (грудень-2013 - травень-2014).

Як звертав увагу Finbalance, в рамках вказаного кримінального провадження слідчі поліції зазначали, що після проведення сумнівних кредитних операцій НБУ 2015 році – «в порушення ч. 4 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» про зобов`язання власників істотної участі вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку, підпункту (б), пункту 3.3 постанови НБУ від 13.07.2010 № 327 «Про затвердження Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України» про спроможність акціонерів, інвесторів банку самостійно забезпечити належний фінансовий стан банку та підпункту (й) пункту 3.3 про невідповідність структури власності банку вимогам щодо її прозорості» – надав для Платинум Банку стабілізаційні кредити на загальну суму 240 млн грн.

Нещодавно заступник глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance таким чином коментувала вказане кримінальне провадження, а також інформацію Фонду гарантування, що 95,5% від кредитного портфелю юросіб у Платинум Банку – це інсайдерські позики (2,7 млрд грн):

«Кредитування підприємств здійснювалося в іноземній валюті та на ринкових умовах. Проте внаслідок погіршення фінансово-економічної ситуації в Україні, зростання курсу іноземної валюти, банком було здійснено реструктуризацію заборгованості підприємств шляхом подовження строків погашення заборгованості та зниження відсоткової ставки.

У травні 2015 року НБУ змінив підходи для визначення пов’язаних із банком осіб, внаслідок чого Платинум Банком у червні 2015 року пов’язаними з банком особами визнано певних позичальників. Перелік пов’язаних з банком осіб в подальшому відкориговано та погоджено Національним банком України.

Стосовно слідства - нічого коментувати не можу».

На питання, чи буде й чи може держава висувати фінансові претензії до Бориса Кауфмана через банкрутство Платинум Банку, К. Рожкова заужила таке:

«Відповідальність власників та менеджменту банку, які згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» є пов’язаними з банком особами, зокрема, за доведення банку до неплатоспроможності, регламентується діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Кримінальним кодексом України.

Норми відповідних статей застосовуються до пов’язаних осіб у випадку, якщо буде доведено умисел та корисний мотив або інша заінтересованість в доведені банку до стану неплатоспроможності як у власних інтересах так і інтересах третіх осіб. Норми закону однакові для всіх без винятку».

У заяві про віднесення Платинум Банку до категорії неплатоспроможних НБУ нагадував, що в серпні 2016 року Борис Кауфман подав до Нацбанку пакет документів для погодження набуття істотної участі у банку в розмірі більше 75% через підконтрольні йому компанії. «Національний банк не погоджував Борису Кауфману придбання акцій банку з огляду на неподання окремих документів, зокрема, через відсутність дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію. За інформацією Національного банку, Антимонопольний комітет у грудні 2016 року повернув без розгляду пакет документів щодо набуття Борисом Кауфманом контролю у ПАТ "Платинум Банк", - йшлося в заяві Нацбанку.

Екс-директор директор департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Олександр Завадецький констатував, що з огляду на юридичну складову, навіть при теоретичному бажанні (якщо б воно було, - ред.), держава навряд чи змогла б розраховувати на стягнення з Б. Кауфмана коштів, які будуть витрачені на виплати вкладникам Платинум Банку (4,9 млрд грн): «Якщо до нього будуть пред`являтися претензії, він дуже красиво виходить із ситуації, і цілком правомірно. Він може сказати, що не знає, чому НБУ його кимось там визнав. Тим більше, що він писав, що тільки збирається купити. Нацбанк в якихось своїх цілях визнав його, але юридично він не несе ніякої відповідальності».

У липні НБУ подав позов до Григорія Гуртового щодо стягнення заборгованості (справа №757/43373/17-ц). Сума вимог у доступних матеріалах поки що не уточнюється.

Разом з тим, у серпні Госпсуд м. Києва порушив провадження в справі за позовом НБУ до ПТ Платинум Паблік Лімітед (PT PLATINUM PUBLIC LIMITED; офіційний власник Платинум Банку) щодо стягнення 71 млн грн заборгованості. Як третя особа в справі фігурує Платинум Банк.

P.S. Як писав Finbalance, деякі з перелічених вище структур (TOB «Стратагема-Інвест», TOB «Тітан-Південь»,TOB «Кодос Інвест») фігурували в матеріалах ще одного кримінального провадження - №32015210000000119, досудове слідство по якому здійснювала ДФС. За даними слідчих, службові особи TOB «ТК «Мегаполіс Україна» (перейменоване на ТОВ «Тедіс Україна»; один зі співвласників – Б. Кауфман), з метою виведення коштів з підприємства і уникнення їх оподаткування перераховували кошти під виглядом поворотної фінансової допомоги на підприємства з ознаками фіктивності на суму 1,07 млрд грн, а саме: TOB «Ароллан», TOB «Стратагема-Інвест», TOB «Тітан-Південь», TOB «Лавика», TOB «Кодос Інвест», TOB «Амкодор», TOB «Північно-Східна Добувна Компанія».

Крім того, згадане вище ТОВ «ФК Бізнесфінанс» викупило в Промінвестбанку за 166,3 млн грн боргові вимоги до готельних структур Бориса Кауфмана (при тому, що Промінвестбанк у суді намагався стягнути з них 29,15 млн дол та 122,1 млн грн – тобто значно більшу суму).

У травні-2016 директором департаменту банківського нагляду НБУ стала Наталія Дегтярьова, яка до цього очолювала департамент внутрішнього аудиту Промінвестбанку.

У серпні минулого року НБУ погодив на посаду глави правління Промінвестбанку Андрія Рожка, який у 2008-2012 рр. був главою правління Фінбанку (тобто працював у т.ч. з К. Рожковою).